Чим зайнятий президент?

Щонайменше здивування викликає набір зустрічей і візитів, що їх здійснив Віктор Янукович за час після дня віборів.

Так, зайшовши на офіційний президентський сайт в очі кидається, що Янукович побував на Кіпрі, а також провів зустріч із молодіжними і студентськими лідерами.

Ще глава держави взяв участь у нараді з керівництвом прокуратури. Власне, все. Інших принципово важливих подій у президентському графіку не сталося.

Приміром, Віктор Янукович не дав прес-конференцію щодо результатів виборів, лише обмежився звільненням кількох чиновників середньої ланки.

Він не зустрівся з представниками спостерігачів, не провів нараду із керівництвом НБУ щодо курсової політики, чи то розширене засідання Кабміну із приводу падіння темпів промислового виробництва, зниження показників ВВП тощо.

Студентські лідери і прокурори – саме ці найголовніші теми зацікавили главу держави після складних і неоднозначних виборів.

Із міжнародними зустрічами така ж точно ситуація. Президент не полетів у Брюссель, Вашингтон, Москву чи Пекін. Він полетів на Кіпр боротися з офшорами. Справа, звичайно, корисна, якщо не брати до уваги, що це далеко не єдиний офшор, куди "тікають" капітали з України.

Чим продиктований такий дивний вибір зустрічей і візитів? Чому в ситуації, коли у країни є важливі, принципові питання, що потребують вирішення, озвучення позицій керівництва держави, вибору вектору руху і стратегій дій, президент займається другосортними чи навіть третьосортними справами.

Не хочу образити студентських лідерів, але навряд чи постановочна зустріч з ними важливіша за падіння ВВП чи сумнівну легітимність нового парламентського скликання.

Янукович не розуміє, які проблеми є першочерговими і на що треба звертати увагу, чим займатися передусім?

Цього не може підказати йому оточення?

Ні. Видається, справа в іншому. Президента давно тримають у "теплій ванній" хороших новин і приємних зустрічей, не даючи зіткнутися із реаліями. І саме через це він втратив відчуття реальності.

Аби президент не нервував на міжнародних переговорах у світових столицях, де йому ставитимуть незручні питання – не важливо у Москві чи у Вашингтоні, адже питання там різні, проте всі незручні – його везуть на Кіпр.

Аби Януковича не питали про ставлення до фальсифікацій і йому не доводилося червоніти за стан економіки – йому підсовують студентських лідерів. Ці старанно навчені на репетиціях хлопці про 223-й округ точно не спитають.

Взагалі рівень замкненості і постановочності спілкування глави держави із громадянами, награність, штучність та однобокість комунікації президент-суспільство нагадує часи Брежнєва.

Тільки у новому суспільстві до рота гаранту заглядають не всі, тож наповнення "теплої ванної" доводиться добирати все старанніше.

Президент, який претендує на те, аби бути національним лідером, а не головним феодалом на підконтрольній території, не може замикатися в собі, уходити від проблем. Він має бути відкритим і йти на вольові кроки для розв’язання цих проблем.

Та поки що ситуація йде до того, що Янукович одного разу прокинеться у своїй "теплій ванній" і здивовано з’ясує, що навколо неї зруйновані стіни, а "Король – голий!".

І дуже гірко, по-перше, що персональне відсторонення президента від ситуації поглиблює проблеми всієї країни.

По-друге, гірко, що він і близько не збирається прокидатися, навпаки, дедалі більше впадаючи в політичний сон під приспіви оточення про "покращення".

Адже ви також не знаєте, чим зараз зайнятий президент?

Олексій Краснопьоров, політолог, спеціально для УП