Родючий ґрунт для нового покоління

59 переглядів
П'ятниця, 06 вересня 2013, 15:13
Любомир Гузар
Архиєпископ Любомир (Гузар)

Усім відомо, що ріст рослини великою мірою залежить від зовнішнього середовища. Так, рослина, яка має достатньо світло, відповідну температуру та захищена від будь-якого нищівного впливу, скоріш за все, буде добре розвиватися.

Згадую про таке загальновідоме явище, бо в нас часто говориться про майбутній розвиток українського суспільства з великим наголосом на зростанні нового покоління. У цей перехідний період нашої історії таке міркування є дуже доречним.

Як має розвиватися і рости нове покоління, на яке робимо таку велику ставку? Ідеться про складний процес, який не можна пустити на самоплив – йому треба надати відповідний напрям, потрібно створювати сприятливі для росту обставини, подібно до того, як це відбувається в рослин.

Хочу звернути увагу читачів, старших і молодших, на таку важливу обставину, якою в процесі дозрівання є приклад доброї поведінки. З перших хвилин свого життя дитинка розвивається в позитивному руслі настільки, наскільки відчуває щиру любов своїх батьків.

Місяць за місяцем, рік за роком на цей процес впливає те, чи дитина відчуває любов і пошану до себе від батьків, родини і друзів, а також стосунки батька та матері, їхнє ставлення до інших людей, їхня поведінка загалом. Про все це дуже гарно сказав наш Кобзар: "Раз добром налите серце ввік не прохолоне".

Те, що почалося вдома, повинно продовжуватися в школі, в юнацькому та молодечому віці. І цей процес не зупиняється у двадцять з хвостиком, він триває ще довгі роки.

Людина вчиться бути доброю, приглядаючись до гарних прикладів у житті інших людей, бере собі до серця те, що сприймає як добре, і так досягає зрілого віку, будучи готовою ділитися добром з усіма, з ким спілкується.

Паралельно до цього процесу зростання в добрі людина повинна усвідомлювати свою відповідальність стосовно молодших від себе, тих, хто може брати приклад з неї.

Батьки є першими носіями доброго прикладу, але далеко не останніми.

Вчитель середньої школи, який шанобливо ставиться до свого учня.

Викладач вищої школи, який оцінює досягнення студента за його старанністю, а не за грошовим подарунком.

Службовець, який оперативно та сумлінно вирішує справу прохача.

Прокурор, який об’єктивно та неупереджено представляє ситуацію.

Усі, хто в будь-якому віці людини можуть впливати на неї прикладом свого життя, несуть велику відповідальність за сучасний стан і майбутнє нашого суспільства.

І навпаки, усі, хто впливає на інших, насамперед молодших від себе, своїм поганим прикладом ведуть суспільство до руїни:

політик, який свідомо діє на власну користь, а не на загальне добро;

журналіст, який зумисне викривлює правду;

підприємець, який обходить закон;

керівник або ректор вищого навчального закладу, який своїх працівників чи студентів змушує голосувати проти їхніх переконань;

вчитель, який брутально ставиться до учня - не згадуємо вже про батьків, які жорстоко поводяться зі своїми дітьми.

Кожна людина, яка поганим прикладом може зробити іншу людину гіршою, - це справжній ворог народу, який унеможливлює його розвиток і ріст.

Яка велика їхня відповідальність і яка жахлива кара може на них упасти - читаємо у Святому Письмі, у книгах Царів Старого Заповіту. Там представлені як світлі постаті, які в різних ділянках слугують своєму народові взірцем добра, мудрості та справедливості, так ниці особи, котрих Господь суворо карає за те, що вони своєю поведінкою, своїми рішеннями зводять свій народ на дорогу гріха, непослуху Божій волі.

Хтось може закинути, це було дуже давно і сьогодні неможливе. Ні, радше навпаки. Погана, нечесна, несумлінна поведінка, яка заохочує людей до зла, так само заслуговує на Божу кару сьогодні, як і колись. Дай Боже, щоб таких носіїв поганого прикладу в нашому народі було якнайменше.

Шановні читачі! Ви не прочитали в цьому матеріалі нічого, що було б для вас цілком новим, нечуваним, незнаним. Однак у мене не було наміру говорити про щось сенсаційне. Бажаю тільки пригадати те, що є частиною нормального людського життя.

Усі ми мріємо про краще майбутнє. Значною мірою ми можемо зробити внесок у здійснення цієї прекрасної мрії, коли поставимо перед нашою молоддю, юнацтвом і дітьми приклади, які спонукатимуть їх творити добро.

+ Любомир 



powered by lun.ua
Реклама:
Інавгурація Лукашенка: без радикалізації народ не переможе
Час грає на стороні Лукашенка. І поки народ з опозицією мирно скандують на вулицях, іноді вступаючи в сутички із силовиками, Олександр Григорович закріплює владну позицію і домовляється з Путіним.
Розподільчі рахунки нікому не допоможуть, якщо немає грошей
Останнім часом газорозподільні компанії змальовуються як закоренілі боржники. Що ж сталося насправді?
Ягнята не такі мовчазні?
Як білоруське повстання сьогодні змінює (чи має змінити) міжнародне сприйняття пострадянських кольорових революцій. (рос.)
Навальний і "бутерброд": прагматизм має стати основним принципом української зовнішньої політики
Ситуація з отруєнням Олексія Навального може призвести до запровадження нових санкцій проти Росії та навіть до остаточної зупинки "Північного потоку-2". Про це говорять як в Європі, так і в США. Проте Україна не використовує цю ситуацію на свою користь повною мірою.
Квоти для ІТ: що варто змінити
Ініціатива влади про квоти для імміграції 5 тис іноземних айтівців та їх працевлаштування в українських компаніях неефективна. Маю низку ідей.
Пам'яті Героїв: "він тут, зовсім близько" Микола Жук
Я не знаю, як і чим тут зарадити. Я не зможу цьому зарадити, але постараюся про це написати. Знайти б тільки правильну інтонацію. Не впасти в патріотичний фальш, не збочити у войовничий шал. Переді мною жива людина.
Фантомні болі: чому пайова участь не дає спокою столичним чиновникам
Парламент скасував корупційний пайовий внесок забудовників у розвиток інфраструктури населених пунктів, але можновладці хочуть його воскресити.