"Гоп-стоп" в Криму

260 переглядів
Понеділок, 03 березня 2014, 12:58
Мар’яна П’єцух
журналіст

Дії Кремля та його нечисленних соратників у Криму нагадують поведінку гопника. Незрозуміла, агресивна, неадекватна, непередбачувана, нахабна й самовпевнена, загалом – нарвана.

Так само, як гопники, що прогулюються по району з кастетами й битами, залякуючи людей тільки своїм виглядом, російські війська брязкають автоматами та БТР-ами, хаотично рухаючись по півострову.

Гопник постійно перебуває в пошуках конфлікту, щоб самозадовольнитися власною зверхністю та приниженням іншого. "Дай рубас", "Сигаретку даш", "Чо ти гониш", "Самий борзий, да?" – достатні аргументи для гопника, щоб вас пограбувати.

Блокуючи українські військові частини, вимагаючи віддати зброю, а інакше штурм – це такий класичний "гоп-стоп" на районі.

У намаганні достукатися до розуму гопника дехто пробує перейти на його мову. Однак забуває змінити пальто на куртку, а капелюх на кепку, чим викликає лише сміх із боку гопника й сарказм: "Как запахло жареным, бандеровци по-русски заговорили".

Та навіть вчепивши ланцюжок на шию – у нашому випадку можна георгіївську стрічку на груди, – наївно сподіватися, що гопник почує й схаменеться. Це пристосуванство дозволяє лиш упевнитися гопнику у власній силі.

Вести мирні переговори з гопником – це наївного справа. Гопник не розуміє прохань і логічних пояснень, бо він з іншого світу, він живе не за законами, а "по панятіям". Гопник, як і російський шовініст, переконаний: він завжди правий. Думку іншого категорично не сприймає.

Гопник як клас виживає лише за рахунок чужого страху й не зупиняється ні перед чим задля того, щоб його боялися. Благання до гопника отямитись, ще й переходячи на його мову, – лише підтвердження цього страху, який дає гопнику впевненості для подальших безчинств.

Є три способи захисту від гопників.

Найпоширеніший спосіб – ігнорувати.

Опускати голову, перестріваючи на дорозі, обходити дворами ті місця, де може водитися гопота .

Україна зберігає спокій, українців благають не піддаватися на провокації. Але чи врятує така тактика від гопника? Коли гопника ігнорують, це його "напрягає" і часто ще більше заводить. Гопника завжди нервує все, що йде не за його планом.

Але ігнорування – ненадійний спосіб. На гопника не обов'язково нариватися, не обов'язково його образити, щоб від нього дістати.

Коли гопнику закортіло чи просто є потреба розім'яти м'язи, у нього завжди є універсальне "Дай прикурить". Гопнику навіть приводу не потрібно, що розбити комусь губу, зламати носа чи повалити жертву на землю.

Якщо сьогодні пронесе, і гопник не перестріне на шляху, щоб "прикурить" – не факт, що не зробить це завтра. Тому ігнорувати гопника – це сподіватися на удачу.

Другий спосіб – завжди носити із собою цигарки й запальничку.

Але він теж ненадійний. Бо не факт, що після цигарки гопоті не захочеться ще й ваших грошей. Зате у вас є вибір – віддати ще й гроші й не отримати в ніс, або віддати гроші й отримати в ніс. Залежно від настрою гопника.

Особам, що тероризують військові частини Криму, можна віддати зброю, але завтра їм захочеться більше. Післязавтра й цілого Криму буле замало.

Такий спосіб захисту – "на сигарету, тільки відчепись" – це спосіб слабака, це шлях до повної задачі району гопнику й готовність жити всім районом за правилами, точніше "по панятіям" гопоти.

Третій і ефективний спосіб захисту з гопником – сила.

Це єдина мова, яку він розуміє: не силу слова, а силу кулака. Відтак, це єдиний спосіб не лише захисту, але й боротьби.

Коли власної сили недостатньо, щоб утихомирити гопників, треба викликати підмогу з іншого району й міліцію з реальною зброєю. Міліцію гопники бояться, бо хоч і герої, але сидіти в тюрмі не хочуть.

Бути у світовій ізоляції Росії не на руку. Інакше задихнуться власним газом, якому в Європі врешті знайдуть альтернативу – бо мати справу з гопником ніхто не хоче.

P.S. Є ще четвертий, значно довший шлях. Гопники не водяться в районах із високим рівнем життя й культури.

Свої там просто не виростають, а чужі не наважиться лізти в чужий район зі своїми "панятіями", бо вмить отримають гідну відсіч.

Мар'яна П'єцух, спеціально для УП



powered by lun.ua
Зміцнення гривні-2019: зрада чи перемога
Зміцнення гривні з 26-27 грн/дол. до 23,3-23,7 грн/дол. на кінець грудня 2019 року стало новим явищем для економіки України. Чому так сталося?
Людей, які мають тютюнову чи наркотичну залежність, треба визнати хворими
Відсутність хоча б консультації для залежних від тютюну людей – збільшує їх кількість!
Постсвяткове. Чому в 1919/20 розвалився соборний фронт?
Сучасна Соборність – це вже не про УНР і ЗУНР. Це про Схід і Захід – разом, про територіальну цілісність, про те, що Крим і Донбас – це Україна.
Війна інтересів у ДБР: Бабіков vs "справи Майдану" 
Чому т.в.о. голови ДБР Ірина Венедіктова, знаючи, яку реакцію у суспільстві викличе призначення ексадвоката Януковича заступником директора ДБР, протягнула Олександра Бабікова на посаду в Бюро?
Як (не)випадково заощадити чверть мільярда на "земельних" координатах
Держгеокадастр відкрив доступ до координат земельних ділянок по всій країні. Що це означає для землевласників та економіки?
Повторний розстріл після смерті: до питання замахів на пам'ять Леонтовича
Уже три роки Фонд гуманітарного розвитку України веде боротьбу за збереження будинку, в якому наприкінці XIX століття провів своє дитинство легендарний композитор Микола Леонтович. І який сьогодні знаходиться на межі руйнування.
Безпека журналістів: влада тисне чи захищає?
В умовах недосконалості правоохоронної й судової системи України та нерозвиненості демократичних інститутів будь-які спроби контролювати ЗМІ нагадуватимуть репресії в дусі Північної Кореї або Росії...
Для чого українці їздять в Давос
У Давосі триває Всесвітній економічний форум, куди поїхала значна частина політичної еліти України. Їх обіцянки в Швейцарії розходяться з реальністю в нашій країні. (рос.)