"Гоп-стоп" в Криму

250 переглядів
Понеділок, 03 березня 2014, 12:58
Мар’яна П’єцух
журналіст

Дії Кремля та його нечисленних соратників у Криму нагадують поведінку гопника. Незрозуміла, агресивна, неадекватна, непередбачувана, нахабна й самовпевнена, загалом – нарвана.

Так само, як гопники, що прогулюються по району з кастетами й битами, залякуючи людей тільки своїм виглядом, російські війська брязкають автоматами та БТР-ами, хаотично рухаючись по півострову.

Гопник постійно перебуває в пошуках конфлікту, щоб самозадовольнитися власною зверхністю та приниженням іншого. "Дай рубас", "Сигаретку даш", "Чо ти гониш", "Самий борзий, да?" – достатні аргументи для гопника, щоб вас пограбувати.

Блокуючи українські військові частини, вимагаючи віддати зброю, а інакше штурм – це такий класичний "гоп-стоп" на районі.

У намаганні достукатися до розуму гопника дехто пробує перейти на його мову. Однак забуває змінити пальто на куртку, а капелюх на кепку, чим викликає лише сміх із боку гопника й сарказм: "Как запахло жареным, бандеровци по-русски заговорили".

Та навіть вчепивши ланцюжок на шию – у нашому випадку можна георгіївську стрічку на груди, – наївно сподіватися, що гопник почує й схаменеться. Це пристосуванство дозволяє лиш упевнитися гопнику у власній силі.

Вести мирні переговори з гопником – це наївного справа. Гопник не розуміє прохань і логічних пояснень, бо він з іншого світу, він живе не за законами, а "по панятіям". Гопник, як і російський шовініст, переконаний: він завжди правий. Думку іншого категорично не сприймає.

Гопник як клас виживає лише за рахунок чужого страху й не зупиняється ні перед чим задля того, щоб його боялися. Благання до гопника отямитись, ще й переходячи на його мову, – лише підтвердження цього страху, який дає гопнику впевненості для подальших безчинств.

Є три способи захисту від гопників.

Найпоширеніший спосіб – ігнорувати.

Опускати голову, перестріваючи на дорозі, обходити дворами ті місця, де може водитися гопота .

Україна зберігає спокій, українців благають не піддаватися на провокації. Але чи врятує така тактика від гопника? Коли гопника ігнорують, це його "напрягає" і часто ще більше заводить. Гопника завжди нервує все, що йде не за його планом.

Але ігнорування – ненадійний спосіб. На гопника не обов'язково нариватися, не обов'язково його образити, щоб від нього дістати.

Коли гопнику закортіло чи просто є потреба розім'яти м'язи, у нього завжди є універсальне "Дай прикурить". Гопнику навіть приводу не потрібно, що розбити комусь губу, зламати носа чи повалити жертву на землю.

Якщо сьогодні пронесе, і гопник не перестріне на шляху, щоб "прикурить" – не факт, що не зробить це завтра. Тому ігнорувати гопника – це сподіватися на удачу.

Другий спосіб – завжди носити із собою цигарки й запальничку.

Але він теж ненадійний. Бо не факт, що після цигарки гопоті не захочеться ще й ваших грошей. Зате у вас є вибір – віддати ще й гроші й не отримати в ніс, або віддати гроші й отримати в ніс. Залежно від настрою гопника.

Особам, що тероризують військові частини Криму, можна віддати зброю, але завтра їм захочеться більше. Післязавтра й цілого Криму буле замало.

Такий спосіб захисту – "на сигарету, тільки відчепись" – це спосіб слабака, це шлях до повної задачі району гопнику й готовність жити всім районом за правилами, точніше "по панятіям" гопоти.

Третій і ефективний спосіб захисту з гопником – сила.

Це єдина мова, яку він розуміє: не силу слова, а силу кулака. Відтак, це єдиний спосіб не лише захисту, але й боротьби.

Коли власної сили недостатньо, щоб утихомирити гопників, треба викликати підмогу з іншого району й міліцію з реальною зброєю. Міліцію гопники бояться, бо хоч і герої, але сидіти в тюрмі не хочуть.

Бути у світовій ізоляції Росії не на руку. Інакше задихнуться власним газом, якому в Європі врешті знайдуть альтернативу – бо мати справу з гопником ніхто не хоче.

P.S. Є ще четвертий, значно довший шлях. Гопники не водяться в районах із високим рівнем життя й культури.

Свої там просто не виростають, а чужі не наважиться лізти в чужий район зі своїми "панятіями", бо вмить отримають гідну відсіч.

Мар'яна П'єцух, спеціально для УП



powered by lun.ua
Держзрада в Мінекономіці та зірване виробництво снарядів: до чого тут люди Пашинського? 
Поки державна компанія "Артем" чекає на обладнання зі США, право поставляти снаряди для "Гіацинтів" збройних сил отримала приватна фірма ТОВ "Рубін 2017". Розбираємося, до чого тут Пашинський і його люди.
Що може піти не так під час оновлення НАЗК?
Які ризики у процесі оновлення НАЗК залишаються. Для їхнього уникнення в більшості випадків може допомогти лише належна увага з боку громадськості та міжнародних партнерів.
Фонд енергоефективності: що треба знати ОСББ та управителям
Нова програма фонду передбачає виділення грантів на енергомодернізацію багатоквартирних будинків. Далі — відповіді на головні процедурні питання.
Веселі старти президента Зеленського у судах
Зеленський вніс до парламенту законопроект, що має виправити помилки, допущені попередньою владою, та забезпечити реальну незалежність суддів. Як змінився законопроект між першим і другим читанням, чи дослухались депутати до порад експертів і чи всі недоліки були вилучені – пояснюємо.
Маленька війна для Ердогана: навіщо Туреччина загострила конфлікт у Сирії
На тлі падіння популярності правлячої партії президенту Туреччини була потрібна маленька переможна війна. Та чи не зробив Ердоган найбільшу політичну помилку в своєму житті?
Як розпущена ВККС намагається залишити на посадах 75 недоброчесних суддів
17 жовтня біля ВККС зберуться активісти у костюмах нечисті та суддівських мантіях, щоб показати людей, яким кваліфкомісія хоче дозволити судити довічно. 
ЗЕ-законопроекти про землю: зрада чи перемога?
Уряд та керівна партія внесли свої законопроекти про обіг землі. Які пункти вони містять і які норми слід внести для балансу інтересів зацікавлених сторін?