Відкриті списки? Та невже!

Кандидат у президенти Петро Порошенко обіцяв дострокові парламентські вибори.

Президент Петро Порошенко обіцяв дострокові парламентські вибори за відкритими списками.

Наразі обидві обіцянки перебувають у режимі очікування. Більше того, видається, що відкриті списки можуть залишитись в цьому режимі на невизначений період. Стверджувати про це дозволяє законопроект за номером 4162а, зареєстрований 26 червня представником президента у парламенті Русланом Князевичем.

Проект закону "Про вибори народних депутатів (щодо виборчих блоків)" передбачає:

– збереження діючої змішаної системи виборів;

– повернення можливості блокам політичних партій брати участь у виборах;

– підняття виборчого бар'єру для політичних партій до 5%, а для блоків політичних партій встановлення його на рівні 7%.

І жодних відкритих списків.

Ініціативу Руслана Князевича слід розглядати або як самодіяльність окремого депутата, або як цілком конкретний сигнал з адміністрації президента. Сигнал, покликаний. з одного боку, перевірити реакцію суспільства на можливий "злив" обіцяної зміни виборчої системи, з іншого – запропонувати парламенту певні базові умови для подальших торгів.

Так чи інакше, прихильники відкритих списків мають цілком обґрунтоване право на офіційний коментар адміністрації президента щодо законопроекту Князевича. І чим швидше, тим краще. Адже з кожним днем відсутність спростування тільки підсилюватиме впевненість, що представник президента в парламенті й адміністрація головнокомандуючого грають у пас.

Якщо винести за дужки обіцянки Порошенка і вимоги Майдану, автор достатньо стримано ставиться до ідеї реформи виборчої системи із впровадженням елементу відкритих списків. Особливо за теперішніх умов.

По-перше, реформа виборчої системи й зміна виборчого законодавства – не одне й те ж.

Друге є необхідною, але не достатньою умовою для першого. Зміна закону передбачає необхідність домовленостей і голосів у парламенті, реформа – попередньої підготовчої роботи, часу, фінансування, освітньої кампанії.

По-друге, прихильники зміни виборчої системи звели її лише до відкритих списків.

Проте відкритість списків – це лише один з елементів виборчої системи, який має відношення до форми бюлетеня, і дає виборцю можливість змінювати запропоновану партіями послідовність кандидатів. Окрім форми бюлетеня, є ще такі елементи виборчої системи як величина округу – кількість мандатів, що розподіляються в окрузі; виборча формула – спосіб конвертації голосів у мандати; виборчий бар'єр.

Одна й та ж форма бюлетеня – відкриті списки – за умови варіації інших елементів призведе до зовсім інших результатів.

По-третє, одним з основних аргументів на користь відкритих списків є той, що саме ця система дасть можливість не партійній верхівці, а виборцям визначати, хто повинен стати депутатом.

Сумнівність цього аргументу очевидна. Адже незалежно від того, закриті списки чи відкриті – саме партійні верхівки визначатимуть їхній персональний склад. До того ж, існують цілком конкретні механізми, за допомогою яких партії зможуть чинити достатньо великий вплив на те, хто з кандидатів одержить депутатський мандат. Деякі із цих механізмів прописані в законопроектах Юрія Мірошниченка й Миколи Рудьковського.

По-четверте, без зміни умов, в яких відбувались дострокові вибори президента – зовнішня агресія, проблеми з наповненням виборчих комісій і рівнем підготовки членів ДВК, постійні масові ротації членів виборчкомів, маніпуляції з голосами виборців у столиці – навряд чи можна говорити про бажані ефекти від зміни виборчої системи.

У результаті відкриті списки, не виправдавши покладених на них сподівань, ризикують стати черговим розчаруванням. І ті, хто сьогодні безапеляційно форсують їхнє впровадження, скоріш за все, першими їх критикуватимуть і пропонуватимуть чергові виборчі ноу-хау.

Усі наведені вище аргументи, однак, є другорядними. Другорядними, оскільки сьогодні питання реформи виборчої системи стоїть не в площині аргументів, а в площині послідовності й довіри.

Чи залишиться воно в цій площині, а чи перейде в площину політичної доцільності, залежить зараз тільки від Петра Порошенка.

Назар Бойко, керівник Моніторингово-аналітичної групи "ЦИФРА", спеціально для УП