Ганна Маляр заступниця Міністра оборони України 2021-2023, кандидат юридичних наук

Маніпуляція "миром" вбиває державність

Кінцевою метою мусить бути не мир, а збереження незалежної української держави. Боронити свої кордони – це і є боротьба за мир.

У війнах творяться нації. Марк Фон Гаген

У світі налічується близько двох тисяч етносів і лише близько двохсот держав. Тобто, далеко не всі народи мають таку розкіш, як власна держава.

Але державу, як найвище надбання народу, яке дозволяє йому бути вільним, сьогодні в Україні підміняють іншими цінностями. Зокрема – "миром".

Реклама:

Наше суспільство вже звикло до конституційного визнання людини та її життя – найвищою соціальною цінністю. Ми живемо в епоху небувалого розвитку інституту прав людини. У результаті виросло покоління егоцентричних громадян, які бачать державу лише крізь призму зобов'язань цієї держави по відношенню до себе.

Цим світоглядним егоїзмом та нерозумінням цінності держави зараз і користуються українські політики з колишньої команди Януковича. У своїх полум'яних агітаційних виступах вони на перше місце ставлять "мир будь-якою ціною".

На жаль, таку саму риторику підхопила й діюча влада. Адже саме прагненням миру вона виправдовує ті свої рішення, які активно критикує суспільство.

Але війна – це не відносини в системі "особа – держава". Таке протиставлення можливе лише в мирний час. Якщо ж під час війни громадяни на перше місце ставлять власне право на мирне життя, а не збереження державності, – вони просто опиняються в рабстві агресора.

На війні особа й держава мусять стати єдиним цілим, а пріоритетом стає питання збереження держави.

Так, ми всі хочемо миру, ніхто не хоче гинути або втрачати на війні близьких. Але зменшення кількості смертей повинно вирішуватись за рахунок професіоналізму командування – а не за рахунок втрати територій!

Ми вже "зберегли мир" в Криму – він там і зараз панує. Але ж Україна втратила Крим, будемо відвертими. Чому? Тому що була хибна мета.

Кінцевою метою мусить бути не мир, а збереження незалежної української держави. Боронити свої кордони – це і є боротьба за мир.

Наша незалежність – це дар історії.

Чи дозріли ми як нація, аби зберегти цей дар?

Чи бачимо ми далі власної витягнутої руки?

Чи готові творити історію держави, а не своє особисте короткотривале життя?

Якщо так, то нам не потрібен мир ціною втрати суверенітету.

Анна Маляр, спеціально для УП

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування