Стратегія для оптимістів

118 переглядів
Четвер, 01 січня 2015, 09:45
Володимир Колінько
директор ПАТ Візіком, для УП

У мене є два товариша – оптиміст і песиміст. Обоє пройшли Майдан, є патріотами України, а от дійсність сприймають по-різному. Що для одного привид для песимізму: влада, чиновники, кроки Заходу, війна – то для іншого тільки оптимізм.

Здається, що більшість песимістів спирається на внутрішнє бажання виглядати сильними, передбачливими, поінформованими. Одним словом, не виглядати дурнем – як, на їхню думку, виглядають оптимісти.

Сам я безкінечний оптиміст. І коли справді буває сумно від якості нашої нинішньої влади, від неспроможності й небажання покарати злодіїв, від крадіжок і розкоші під час війни, я завжди собі кажу: "А що було рік тому? Щоб було б, якщо Янукович залишився при владі? Де б були українці десь в 2018 році, коли Росія абсолютно легітимно забрала б собі все?"

І я відповідаю собі: "Але ж це ми змогли. Це ж Україна врятувала Європу від розбещення російськими грішми й корупції, яка вже роз'їдала країни і європейських чиновників. Можливо, це ми, українці, – урятували світ від Третьої світової війни. Бо саме через події в Україні, Путін почав агресію раніше ніж планував і не встиг отримати західні воєнні технології".

Тому, розуміючи всі: ризики й усі небезпеки сьогодення, хочу запропонувати свій план оптимістичного розвитку України у вигляді основних стратегій і принципів, які суспільство повинно реалізувати зараз.

Наголошую, що, по-перше, треба чітко озвучити стратегічні цілі, а по-друге, стверджую, що всі ці плани підвладні суспільству.

Також хочу заперечити тим, хто каже, що головне знайти професіоналів і написати якісні закони. Ні. Головне – знайти волю для реалізації стратегічних принципів. Бо без цього будь-які закони не будуть виконуватися, або виконуватимуться всупереч принципам, заради яких вони створювалися.

Принцип 1. Мораль є головним принципом і змістом влади. Хто не сповідає цей принцип, той повинен піти із влади.

Поняття моралі відносяться до всього. До розкоші чиновників і їх сімей, на фоні бідування суспільства, до корупційних дій уже нинішньої влади, до намагання замовчати злочини минулої влади, до клановості у Верховній Раді, до зруйнування історичного й природного просторів під виглядом необхідності забудов.

Тільки осмислення положення, що мораль головніша за економіку й владу, дозволить збудувати успішну економіку й ефективну владу.

Принцип 2. Головним пріоритетом суспільства в економіці повинен стати розвиток малого й середнього підприємництва й вихід його на світові ринки.

Що таке мале й середнє підприємництво? Це найбільш активний, динамічний і моральний прошарок суспільства. Ці люди потребують підтримки держави у вигляді миттєвого створення й закриття бізнесу без будь-яких контактів із чиновниками, системної логістичної підтримки у вигляді стимулювання й допомоги виходу на зовнішні ринки, максимально лояльної фіскальної політики.

Чиновники весь час борються із зарплатами в конвертах і конвертаційними центрами. Але за всі роки незалежності, державні службовці на вищих рівнях тільки цим і займалися: створювали й кришували конвертаційні центри, обвалювали гривню під вибори й без них, пиляли держбюджет.

І це треба чітко сказати: головними крадіями бюджету були й, безперечно, дотепер є – чиновники в купі з олігархами.

А дайте малому і середньому бізнесу невеликі податки, щоб платити зарплату без конвертів стало вигідним, приберіть чиновників і органи від спілкування з бізнесом, зробіть прозорим розподіл бюджету – і малий і середній бізнес швидко наповнить бюджет.

Хто левову частку своїх доходів дає на війну й підтримку бійцям? Саме малий і середній бізнес. Тож суспільство готово платити податки, але за умов, що вони розумні й не розкрадаються.

Принцип 3. Усі – і старі, і нові держслужбовці, – хто засвітився в корупційних діях, повинні бути відсторонені від влади й засуджені, принаймні інформаційно.

По всіх цих діях треба провести слідство. І при належно доведених злочинах вони повинні бути засуджені відповідно до Карному кодексу.

Люстрація при всіх недоліках механізму – є принцип. Суспільство розуміє, що МВС, прокуратура, чиновники, суди – найбільш корумпований прошарок суспільства, організований, зв'язаний багаторічними злочинами, пов'язаний майже кров'ю.

Багато представників нинішньої влади теж пов'язані з корупційними діями. Їхнє завдання – затягнути, спустити в унітаз усі справи. А завдання суспільства – тиснути, не давати замовчувати, міняти, засуджувати.

Реалізація принципу невідворотності покарання більш дієво буде виховувати чиновників ніж високі зарплати.

Принцип 4. Зміна влади в Україні не гріх, а доброчинність.

Вибори президента, парламенту до деякої міри є стресовою ситуацією суспільства. Але в Україні це стало благом. Уже будь-яка влада на клітинному рівні починає усвідомлювати, що вона не вічна, а навпаки, дуже нетривала. І це треба кожного дня демонструвати владі.

За зміною влади йде не анархія (як хочуть наші сусіди), а очищення. Але з кожним разом це очищення наближає нас до моральності буття.

Принцип 5. Той, хто йде до влади, повинен усвідомлювати, що він іде служити суспільству, а не своїм інтересам.

До цього часу складається враження, що всі, хто йдуть до влади, у чиновництво, не розуміють дуже простої істини. Вони йдуть служити суспільству, вони найняті суспільством для певної роботи. А якщо вони хочуть заробляти великі гроші, то, будь ласка, ідіть до бізнесу. І багатійте без обмежень у силу хисту, вдачі, розуму.

Зараз це не так. Ідея служіння зараз другорядна. А на першому місці – гординя, бажання збагачуватись, жага влади як такої.

Панування ідеї служіння не прийде зразу. Суспільство пройде складний шлях. Повинно відбутися розмежування бізнесу й влади, реалізація принципу невідворотності покарання, люстрація, громадські засудження, позачергові вибори.

Але ідея служіння як найвища нагорода суспільства буде панувати на теренах України.

Принцип 6. Оптимізм, спілкування з однодумцями, позитивні проекти, служіння суспільству через волонтерство, громадські організації, акції – усе це повинно ніколи нас не покидати.

Закінчу тим, з чого починав – з питання до самих себе: "А щоб було з Україною, з кожним з нас, якби до цього часу при владі був клан Януковича, а Росія реалізовувала б свої ідеї – тепер ми усвідомлюємо хижацькі, імперські плани?"

Але ми перемогли.

Тому все буде добре.

Володимир Колінько, спеціально для УП



powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.