Цінності, еліти, інститути: діагноз – "пацієнт мертвий"

837 переглядів
Вівторок, 07 квітня 2015, 13:48
Олексій Жмеренецький
координатор дискусійного Клубу "КОЛО", ініціатор проекту "Хартія Майбутнього", для УП

Люди в процесі освоєння навколишнього світу безперервно створюють правила життя, запроваджують організаційні структури, адмініструють процеси через виокремлення управлінців.

В залежності від якості правил та форм життя, розвивається або деградує суспільство. Тобто Цінності суспільства, його Інститути та Адміністратори, чи то управлінці, визначають вектор руху країни.

За останні 20 років дослідження цієї теми принесли ряд Нобелівських премій і найвищих нагород, зокрема Дарону АсемоглуМедаль Джона Бейтса Кларка у 2005, Дугласу Норту Нобелівську премію з економіки у 1993, Елеонор Остром Нобелівську премію з економіки у 2009 році за дослідження в галузі економічної організації.

Цінності

Цінності та інститути кожного суспільства наслідуються ним з глибокої давнини та мають високу стійкість до змін. Цінності та якість управлінців зазвичай є відображенням загальних цінностей та інститутів конкретного суспільства, хоча в результаті впливу із зовні, або в ході значних історичних потрясінь управлінці можуть якісно випереджати свій час.

У своїх дослідженнях Дуглас Норт доводить, що саме цінності і культура є первинними факторами, які визначають вектор розвитку суспільства. Що саме вони породжують певні властивості інститутів та поведінку управлінців.

Гарвардська академія міжнародних та регіональних досліджень в рамках проекту "Культурні цінності та прогрес людства" під керівництвом Лоуренса Харрісона дослідила особливості культури та соціально-економічних успіхів спільнот у різних куточках світу виділивши 4 ключові ціннісні фактори, які визначають успіх або провал країн: радіус довіри, жорсткість неформального морального кодексу, підхід до використання влади, ставлення до праці, новаторства та багатства.

Рональд Інглхарт, керівник науково проекту Всесвітнього дослідження цінностей, що вивчає цінності та переконання людей, їхній соціальний і політичний вплив з 1981 року майже в 100 країнах охоплюючи емпіричні дані близько 90% населення світу збудували два ціннісних параметра: "традиційні – секулярно-раціональні" цінності і цінності "виживання – самовираження", засновані на 10 складових цінностях, які найбільше впливають на поведінку людей.

Ці дослідження наочно продемонстрували чіткий практичний взаємозв’язок тих чи інших ціннісних наборів з економічними результатами країн.

Українське суспільство, на жаль, демонструє цінності несумісні з розвитком країни: вузький радіус довіри, лояльність до корупції, сприйняття влади, як інструменту особистого збагачення, зневага до праці, недовіра до людей, низька громадянська участь, нетерпимість до меншин, почуття нещасливості тощо.

Кожен із цих параметрів можна показати окремим графіком, проте наглядніше це демонструє ціннісна картина світу, де в правому верхньому куті зосереджені успішні суспільства які мають цінності протилежні українським.

Інститути

Нобелівський лауреат Дарон Асемоглу в свою чергу обґрунтував модель, за якою ключову роль щодо успіху або провалу країн відіграють їх інститути, тобто форми організації суспільної взаємодії.

Поділивши економічні та політичні інститути на 2 типи – інклюзивні, ті які дозволяють і заохочують участь великих мас людей у різних видах економічної та політичної діяльності, приносять найкраще використання їх талантів та майстерності та дають індивідам робити той вибір, який вони бажають та протилежні інклюзивним – екстрактивні.

А Міжнародний економічний форум в рамках всесвітнього дослідження конкурентоздатності виділяє основні характеристики інститутів необхідні для розвитку держави:

  1. Дотримання та захист прав власності.
  2. Етика і та рівень корупції.
  3. Ступінь зловживання впливом.
  4. Ефективність уряду.
  5. Безпека.
  6. Корпоративна етика.
  7. Звітність.

За цими показниками Україна знаходиться нарівні Африканських країн – тобто також несумісна з розвитком.

Еліти

На противагу інституційному та ціннісному підходам, ряд дослідників розвивають теорію про роль так званих еліт у розвитку країн.

Коли група людей, що контролює політичні, економічні силові, ідеологічні, релігійні та інші інструменти, керуючись "раціональним вибором" за Олсоном, або під впливом ідей за фон Мізесом трансформують інститути та цінності суспільства, змагаючись (воюючи) при цьому між собою.

І знову провал України –якість української еліти взагалі не потребує слів…

На додачу усе це консервується абсолютною відсутністю довіри, як до інститутів так і до політиків. Нівелюється шанс на зміни "зверху-вниз".

Діагноз

Виходячи з вищесказаного холоднокровний дослідник поставив би діагноз – "пацієнт мертвий" і поїхав би рятувати іншого, виліковного.

Але ми і є цим самим майже мертвим пацієнтом. Ми стоїмо перед вибором – якщо не тікати від самих себе в інші світи, то, або чекати остаточної смерті, або пробувати щось змінити із останніх сил.

Отже, відповідно до діагнозу, задля стійкої зміни напрямку руху країни від деградації до процвітання, необхідно вплинути на три основні компоненти.

  1. Культуру та цінності.
  2. Правила та Інститути, як форми організації співжиття.
  3. Управлінців – адміністраторів співжиття.

Як ми вже розібралися, шукати, що важливіше – "курка чи яйце" – марна справа. Очевидно, що знадобиться комбінований підхід, який забезпечить всенародне вироблення спільних правил у формі норм основоположних законів та Конституції, у які буде закладено нові цінності найактивнішої модернової частини суспільства –людей, які проявились у ході останніх бентежних подій.

Забезпечить виділення управлінців, які сповідують нові правила.

Якщо подібне і можливо реалізувати, то лише збоку нових осередків довіри, які нещодавно виникли в українському суспільстві.

Як можна спробувати це здійснити – у наступних публікаціях.

Олексій Жмеренецький, для УП



powered by lun.ua
Скоро в школу: чи готова українська освіта до ЛГБТ-учнів?
За кілька тижнів новий навчальний рік та чи стала школа більш безпечним середовищем для дітей і підлітків?
Перезавантаження по-азійськи: нові можливості для експортерів зернових
Прийшов час шукати нові ринки збуту для української агропродукції, або ж перезавантажити відносини з партнерами уже на існуючих. Причина – зростання експорту зернових.
Чому Україна повинна ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду
Підписавши Римський статут у 2000-му році, Україна до цих пір його не ратифікувала. В чому ж проблема та чому питання його ратифікації зайняло так багато часу і досі викликає дискусії? І, власне, чому Україна зрештою повинна ратифікувати Римський статут?
В "Укроборонпромі" "зрада": чистий дохід зріс на 9 мільярдів
Витрати на собівартість продукції державного концерну справді зросли на 44% порівняно з попереднім роком. Розповім про причини.
Голуб, який нагидив, і "тупа вівця". Як проходить велика інформаційна війна піарників проти журналістів
У партії "Слуга народу" з'явився "новий Ляшко"? Як скандал з депутатом СН Бужанським і журналісткою "Новое время" вписується в парадигму інформаційної війни.
Чому потрібен закон про освіту дорослих
На сьогодні освіта дорослих фактично працює хаотично без бюджетного фінансування.
Збільшення статутного капіталу банку: як підготуватися
Банкам, які планують збільшувати свій статутний капітал, варто вже зараз підготуватися до оцінки Національним банком джерел коштів їхніх акціонерів.