Уou're in the army now: Міняю патрони на гільзи
ДЕНЬ 15-й
4:00 - підйом.
Видача зброї.
Здали постіль.
Сніданок.
Виїзд на полігон.
Стрільби.
Стрільби.
Стрільби.
Тактика.
Тактика.
Тактика.
Збирання гільз (бо потім тре прозвітувати - скільки куль отримано, стільки ж гільз повернуто. Якщо менше - окремий акт складається).
 |
| Збираємо гільзи. Зранку, а потім ще ввечері |
|
|
А потім - міни, розтяжки і всяке таке.
Відчуваю, що все розумію, все знаю, як зробити, але як тільки моя черга пробувати, щось дрібне вилітає з голови і в результаті все може піти не так. Ну але з іншого боку - це так само, як після кожного навчання. Практика розставить все на свої місця.
Обід.
 |
Сон. Десь з 14-ї до 18-ї. Просто на землі. Ніком не думав, що так можна спати. Автомат - на животі і спиш. Спав міцно. Мурахи, мухи, оси - нічого не завадило виспатись. Автомат трохи незвично так тримати під час сну. Але спав, як дитина.
Далі - тактика, медицина, фізпідготовка і смуга перешкод.
 |
| Смуга перешкод |
Дивишся на неї і бачиш пару перелазів по пояс, які можна перелізти, піраміду з колод, по якій треба пройти вгору, а потім вниз, колючий дріт, під яким треба пролізти, але можна пройти навприсядки збоку (жаліють нашу форму - вона у нас одна), а потім ще три перелази - по пряс, по груди і метра два.
Отак пробіжиш (та шо там пробіжиш - просто пройдеш) туда і назад і все. Хочеться просто лежати.
А далі знову стрільби. Навпотемки.
 |
Коли вже стемніло, то неподалік було видно зарево від тренувальних стрільб танків.
22:20 - вже сидимо в потязі. Готові їхати назад.
Пісок всюди - у вухах, на шиї, схоже, що і під білизною.
00:26 - вже у ліжку.
Сходив у душ. Це прекрасно. Змив пісок.
Очі злипаються.
Хтось замість мене застелив моє ліжко (ну і всіх інших) свіжою постіллю. Дякую йому.
Надобраніч.
Майкл Щур, журналіст, солдат ВСУ