Уou're in the army now: підйом о 4:30, стрільби та 16 км пішки
День 27
Вчорашня історія. У нас дефіцит тумбочок. Треба багато. Буває що одна на 5-х. У кого які ідеї? Де взяти штук 70 тумбочок? Або ще краще - тумбочки то насправді абсолютно незручна штука. У кого є які ідеї чим їх можна замінити.
Сон: підйом о 4:30. Сьогодні мені снився автомат без мушки. Що б це значило?
Збираємось на потяг на полігон.
Одягаю контактні лінзи. Хочу подивитись, як вони себе проявлять у польових умовах з пилюкою, піском і т.д.
Приїхали на місце. До нас приїхав інструктор Сергій. Майстер спорту зі стрільби (я не пам'ятаю всіх його регалій, тому щось міг забути). Трохи про нього:
- цитує Подерв'янського;
- каже, Єдиним довбо₴&@ом, який бігає з пальцем на спусковому гачку є Сталоне. Всіх інших зврок Голівуду навчили, що так не можна.
Пристрілювали зброю. Довго. Разів 5 стріляли, аналізували, куди вцілюємо і прикручували мушку. Туда-назад, туди-назад. Поки не попали туди і так, як треба.
Було повно різник вправ. Разом ми займались з 9-ї до 16-ї.
 |
| Стрільби. Лиш одне фото, але ми тут працювали весь день |
Наприклад вправа:
8 куль. Треба на швидкість поцілити стоячи в район грудей мішені. На час.
9,5 - час моєї стрільби. Поцілив.
 |
| Моя мішень. Незаклеєні дірочки - мої |
Це була мегакорисна стрільба. Ми розбирали практично кожен постріл. Інструктор пояснював, чому, наприклад, одна куля пройшла вище і правіше від двох інших. Він ставив стійку і всі потім стріляли краще.
Це дуже круто.
Повні берці піску.
Пробував сьогодні наколінники і налокітники.
Наколінники - ок. Лише тре звикнути. Налокітники - зняв взагалі на другій вправі. Тільки заважають.
16:00 - кінець стрільб.
 |
| Після стрільб дали потримати таке |
 |
| На полігоні - оновлення. Гільзи шукаємо магнітами. Ну а що - вже не вручну (хоча вручну таки швидше) |
16:47 поїли там же в лісі. Відпочиваємо. О 17-й вирушаємо в казарми. 16 км. Пішки. ПІШКИ. Ви собі навіть не уявляєте, як це - викладаєшся по-повній весь день, щоб потім лягти і відпочити. А потім ти чуєш "ми йдемо пішки в казарми". Нагадаю підйом сьогодні був о 4:30. Лежу зараз - в лісі - ноги вище голови - це блаженство.
 |
| Відпочинок догори ногами |
Вирушили в казарми на 10 хв. раніше. Йдемо. Дехто в броніках. Періодично міняємось. А дехто не міняється. Так всю дорогу в броніках і йшли (це не про мене - приховувати не буду). У роті так пересихає, що важко рухати язиком.
 |
| Йдемо по колії |
Десь о 18:50 згадую, що у мене в наплічнику є смоктальна цукерка. Ура!!! Кидаю її в рот, щоб виділилась слина. Не виділяється. Не виділяється. Все рівно не виділяється. Хвилини три йшов отак і дряпав смокталкою щоки з середини, коли оп - і прорвало. Полегшення. Далі йти було легше.
О 19:11 дійшли до КПП.
Зупинились. Дочекались хвоста. Вишикувались.
- Слава Україні!
- Героям Слава!
На весь голос. Бо я радів, що дійшов. 16 км після того, як весь день пропрацювали зі стрільбами.
 |
| Вечеря |
Лінзи - ок на полігоні. Нічого не запилюжилось чи щось таке. Добре себе проявили. Завтра знову в них піду.
Завтра знову підйом о 4:30.
Добраніч.
Вибачте, що майже не відповідаю. Валюся з ніг.
