Оформлення спадщини без черг: як полегшити доступ селян до нотаріальних послуг

3616 переглядів
П'ятниця, 02 листопада 2018, 13:30
Олена Сукманова
перший заступник міністра юстиції України

2018 рік: людиноподібні роботи дають інтерв’ю, у космос запускають електромобілі, великий адронний колайдер прискорює елементарні частинки.

А в цей час значна частина мешканців українського села не може оформити спадщину, бо найближчий державний нотаріус розташований за сотню кілометрів.

У чому проблема?

Складнощі з доступом до державних нотаріальних послуг у селах та віддалених районах існують уже давно. Головна причина цього — кадровий дефіцит.

Тільки одиниці нотаріусів, які складають професійний іспит, виявляють бажання йти працювати в державні нотаріальні контори в невеликих містах чи районних центрах.

Усі решта хочуть працювати у великих містах або ж займатися приватною практикою, бо заробітки приватного нотаріуса і державного — неспівмірні. Сьогодні у близько 120 районах України є держнотконтори, де всі посади нотаріусів є вакантними.

Різні спроби вирішення цієї очевидної всім проблеми поки не дали результату. Проект "сільський нотаріат", у рамках якого Мін’юст готовий навчати співробітників сільрад або ОТГ для виконання нотаріальних функцій, на жаль, поки не спрацював.

Громади виявилися не спроможними знайти в себе людей, які б хотіли навчитися вчиняти нотаріальні дії і які готові потім повернутися в село чи ОТГ працювати. На сьогодні з усієї території України простажувалося всього 33 особи.

З іншого боку, залучити більше нотаріусів до роботи в держнотконторах ми намагалися шляхом фінансового стимулювання. Минулого року ми підняли винагороду державних нотаріусів (яка є більшою частиною зарплати), але і це кардинально не змінило цю ситуацію, бо потенційна можливість заробити гроші в селі чи в райцентрі суттєво відрізняється від облцентрів.

Тому люди в сільській місцевості й далі змушені їхати за сотню кілометрів, ставати зранку в чергу, щоб тільки потрапити до держнотконтори.

Але ж є приватні нотаріуси, до яких можна звернутися, якщо немає державного, — скажете ви.

Так, є. Але їхні послуги в середньому втричі дорожчі, ніж послуги державного. Тому виходить, що державні нотаріуси виконують ще й соціальну функцію.

І ще один важливий момент: одна із найзатребуваніших нотаріальних послуг у сільській місцевості — це оформлення спадщини. Ми підрахували, що у 2017 році по всій Україні 967 державних нотаріусів видали 520 тисяч спадкових свідоцтв, а в цей час 5,5 тисяч приватних нотаріусів — всього 395 тисяч.

Що робити?

Для вирішення цієї проблеми Міністерство юстиції разом із народними депутатами розробило законопроект №9140, який передбачає надати право уповноваженим особам Мін’юсту вчиняти найбільш необхідні в селі нотаріальні дії — оформлення спадщини та дарування, оформлення заповіту та договору довічного утримання, посвідчення копій документів, а також видача свідоцтв про народження і смерть.

Уповноваженою особою може стати лише людина з вищою юридичною освітою та не менш як трирічним стажем роботи в органах юстиції на посадах, безпосередньо пов’язаних з державною реєстрацією, або на посаді консультанта державної нотаріальної контори. Окрім того, кандидат пройде обов’язкове стажування в органах нотаріату і державної реєстрації.

Законопроект передбачає, що уповноважена особа може з’явитися лише в тих нотаріальних округах, де відсутні нотаріуси, а також у тих округах, де працює менше нотаріусів, ніж потрібно на визначену кількість населення.

У контексті не тільки фізичної, але й фінансової доступності послуги передбачено, що малозабезпечені громадяни, особи з інвалідністю, діти-сироти, внутрішньо переміщені особи та ветерани війни, котрі мешкають у сільській місцевості, платитимуть лише 50% ставки державного мита за нотаріальні дії, які будуть вчиняти уповноважені особи.

Що заважає?

Здавалось би, абсолютно чітка, логічна й зрозуміла ініціатива для людей на селі.

Але Нотаріальна палата України виступила категорично проти і поводиться як собака на сіні: і в села їхати працювати не хоче, і когось іншого туди теж не хоче допустити. Окрім того, веде досить агресивну інформаційну кампанію, поширюючи недостовірні факти про законопроект.

Невідомо де в законопроекті Нотпалата побачила загрози рейдерських захоплень землі в селян. Навпаки, уповноважені Мін’юсту не матимуть жодного потенційно можливого корупційного функціоналу, адже не зможуть здійснювати реєстрацію земельних ділянок, договорів купівлі-продажу чи корпоративних прав.

Дивно чути закиди про нібито створення квазінотаріату, адже законопроект чітко передбачає, що уповноважені не будуть конкурувати чи відбирати хліб у нотаріусів.

Якщо в конкретному населеному пункті є нотаріус і громадяни мають доступ до цієї послуги — уповноваженого Мін’юсту там не буде апріорі.

І найсмішніше чути від Нотаріальної палати побоювання щодо корупційних ризиків у роботі уповноважених, бо вони, бачите, будуть держслужбовцями.

Хочу наголосити, що за останні півтора року до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації не надійшло жодної скарги щодо рейдерського захоплення за участю державного нотаріуса, який є співробітником системи юстиції.

Водночас є десятки випадків участі приватних нотаріусів у таких злочинних діях і кримінальних справ, де нотаріуси є фігурантами як учасники захоплення.

Зрозуміле бажання Нотаріальної палати зберегти монополію на нотаріальні дії, зрозуміла потреба керівництва цієї організації демонструвати активну діяльність у відстоюванні інтересів палати, зрозумілий факт політичного моменту й наближення виборів.

Але абсолютно не зрозуміло, чому одномоментні інтереси представників нотаріальної спільноти повинні бути вищими за потреби українських громадян.

Олена Сукманова, перший заступник міністра юстиції України

Спеціально для УП



powered by lun.ua
Чи вдарить штрафна система по нардепах-прогульниках?
Новий закон принципово змінює підхід до участі народних обранців в засіданнях парламенту та комітету Верховної Ради. А от чи подіє ця штрафна система в умовах сучасної політичної ситуації – невідомо.
Як задовольнити кадровий голод в агросекторі
До кінця 2019 року загальна кількість вакансій в агросекторі складе 14,5%. При цьому 12,9% серед усіх зареєстрованих безробітних в липні – з сільського господарства. Чому роботодавці та безробітні не можуть знайти один одного. (рос)
Адмінпослуги можуть бути зручними та доступними для всіх
6% відвідувачів центрів надання адміністративних послуг – люди з інвалідністю. І ми здатні зробити так, щоб усі без винятку отримували якісний сервіс.
Кому дістануться функції Держгеокадастру
Нова влада оголосила, що п'яте за величиною штату відомство країни припинить існування у нинішньому вигляді. Що далі?
Інспекція з будівництва корупції
Діяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції — це історія про неефективність і корупцію, що породжує завищення вартості житла. Вирішити ці проблеми можна лише радикально реформувавши ДАБІ.
"Мені біля світлофора зупиніться": що не так з нашим громадським транспортом
Система громадського транспорту в Україні потребує змін, і шанс наблизити її до рівня розвинутих країн Євросоюзу є. Цьому сприятиме новий законопроект.
Чому інноваційна стратегія України не пов'язана з економічним зростанням
Уряд України не може розробити і впровадити якісну науково-технічну політику через інституційну слабкість.