Яким буде підвищення зарплат педпрацівників? Рахуємо разом

Четвер, 01 жовтня 2020, 11:00

Майже пів мільйона педагогічних працівників цього року відчули, як працювати в екстремальних умовах. На їхні плечі лягла організація безпечного навчального процесу, проведення дистанційних уроків і вимушена понаднормова робота.

Саме під час карантину загострилось питання оплати праці педпрацівників. Хоча насправді воно завжди було проблемним. Адже в нашій країні, на жаль, освіта не є пріоритетом. 

Робота освітян не оцінюється, як, наприклад, у Канаді, США чи країнах Євросоюзу. В Україні ситуація куди гірша. ЇЇ треба вирішувати комплексно: зарплата має відображати не лише робочий час, а й якість роботи та професійне зростання педпрацівника. 

На початку вересня Міністерство освіти і науки на освітньому комітеті презентувало свою концепцію реформування оплати праці педпрацівників. Натомість профспілка працівників освіти має своє бачення і пропозиції. Чия концепція краща для освітян – розбираємося нижче. 

Перший "камінь спотикання" – підвищення зарплат вимагає значних коштів 

Всі освітяни знають Постанову №822, прийняту ще урядом Гройсмана (яка відтерміновується з липня минулого року), про трьохетапне підвищення зарплат педпрацівників. На реалізацію першого етапу потрібно 50 млрд грн. В бюджеті таких грошей немає. Тому уряд пропонує в наступному році виділити на підвищення зарплат освітян додаткових лише 24,97 млрд грн.

Поки це лише урядовий проєкт. Як відомо, навіть між першим і другим читанням у парламенті бюджет може суттєво змінюватись. 

Наразі є розрахунки профспілки, за якими на підвищення зарплат педпрацівників потрібно близько 34 млрд грн. Тож буду ініціювати збільшення запланованих урядом видатків за цією статтею бюджету ще на 9 млрд грн та працювати над тим, щоб освіту наступного року не обділили. Я схиляюся до думки: якщо є політична воля, то й гроші знаходяться. 

На скільки реально зміниться заробітна плата педагогічних працівників? Розглянемо обидва варіанти.

Варіант 1 – що пропонує Міносвіти:

скасувати підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати педпрацівників на 10% (постанова Кабміну № 22 від 22.01.2018) та підвищити посадові оклади науково-педагогічних працівників на 11% (постанова Кабміну № 36 від 23.01.2019). 

Замість цього – зробити надбавку працівникам освіти на рівні 12%; встановити надбавку за престижність праці у єдиному розмірі – 15% посадового окладу (ставки заробітної плати) замість нинішніх 5-30%.

Варіант 2 – пропозиція профспілки працівників освіти: 

підвищити посадові оклади на 50% (коефіцієнт 1,5). Так само скасувати підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати педпрацівників на 10% та науково-педагогічних працівників на 11%. Скасувати надбавку за престижність педагогічної праці у розмірі від 5 до 30% (постанова Кабміну №373 від 23.03.2011).

 

Щоб було зрозуміліше, проведемо найпростіший розрахунок:

Візьмемо умовний оклад вчителя, який працює за програмою НУШ, – 1000 гривень. 

Нині розрахунок відбувається таким чином: множимо цю тисячу на коефіцієнт надбавки педпрацівника 1.1 і максимальну надбавку за престижність праці 1.30. Вчитель отримує 1430 гривень.

Розрахунок "МОНівський": множимо умовну 1000 грн на новий коефіцієнт надбавки педпрацівника 1.2 і єдину встановлену надбавку за престижність праці 1.15. Вчитель буде отримувати 1380 гривень, тобто менше.

Розрахунок "профспілковий": ту ж 1000 грн множимо на новий коефіцієнт 1,5. Вчитель буде отримувати 1500 гривень, тобто більше.

Виходить, за концепцією МОН зростання зарплатні буде лише для тих педпрацівників, хто отримував надбавку за престижність менше, ніж 1.20, і зростання це не суттєве. А хто отримував максимальну надбавку 1.30, тим заробітна плата взагалі не зросте і навіть зменшиться.

Реклама:
Якщо взяти Львівську область: лише у трьох об'єднаних територіальних громадах надбавка за престижність праці складає менше, ніж 20%. В решті громад педпрацівники отримують цю надбавку у розмірі 20-30%, з них у 17-ти громадах і районах мають максимальну надбавку – 30%. Це означає, що запропоноване Міносвіти підвищення посадових окладів призведе до зниження заробітної плати педпрацівників у 17-ти громадах і районах.

Натомість за варіантом профспілки: у цих 17 громадах і районах, де наразі надбавка за престижність 30%, підвищення зарплати становитиме близько 5%; у 48-ми громадах і районах, де надбавка 20-25%, зарплата збільшиться на 10-20%; у 3-х громадах, де надбавка менше 20%, зарплата зросте на 25-35%. Реальне підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників (працівників закладів вищої освіти) складе 39%. 

Таким чином, посадові оклади з 2021 року за основними посадами педагогічних та науково-педагогічних працівників будуть становити: 

вчитель без категорії – 6197 грн; 

вчитель вищої категорії – 8240 грн; 

викладач закладу вищої освіти – 9449 грн;

доцент – 11645 грн.

Зважаючи на ці розрахунки, я підтримую пропозицію профспілки працівників освіти. Проте і вона не є ідеальною та вимагає доопрацювання. Поясню чому.

Підвищення зарплати повинно відображати професійне зростання працівника

Обидва обговорювані варіанти підвищення оплати праці не прив’язані до професійного зростання педагогічних працівників. Обидва варіанти не створюють мотивації для професійного вдосконалення працівників освіти. Є лише винагорода за роботу, але не за якість цієї роботи. 

Добре, що є діалог між владою і профспілкою освітян. Але у реформуванні оплати праці педпрацівників важливо вирішувати проблему не точково, а комплексно і далекоглядно. 

Держава повинна зробити освіту пріоритетом і створити такі умови, щоб приваблювати в освітню галузь найкращих фахівців. Лише тоді в Україні професія педпрацівника буде дійсно престижною. 

Тому, однозначне "так" – підвищенню зарплат педпрацівників! А наступним кроком має бути спільна робота Міністерства освіти і науки, профільного комітету ВРУ та освітян над тим, щоб підвищувати заробітну плату відповідно до реального зростання якості роботи викладачів.

Наталія Піпа, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому "клуб білого бізнесу" - дуже погана ініціатива?

"Ти цілий день живеш його життям": повсякдення доглядальниць за пораненими ветеранами 

Коли державні банки зможуть продавати проблемні кредити без проблем?

Скільки коштує створити сучасну оперу та за рахунок чого існують незалежні театри?

Росія заплатить за війну: як США зробили важливий крок до конфіскації $300 млрд  російських активів

Чому міста не зацікавлені будувати власні електростанції на своїх територіях?