Два роки міфів і результатів: чим живе Вищий антикорупційний суд?

Понеділок, 06 вересня 2021, 08:10

У міжнародних правових актах корупцію ідентифікують як реальну загрозу інститутам демократії, а переважна більшість українців визнає корупцію найбільшою загрозою для національної безпеки нашої держави.

"Абсолютне зло"

Дійсно, наслідки корупції є більш руйнівними, ніж здається на перший погляд. Йдеться не тільки про спотворення суспільно-політичного життя, а й про приниження людської гідності. Адже корупція неминуче формує у громадян відчуття власної вразливості та неспроможності захистити себе.     

Враховуючи масштабність цього негативного явища в Україні та суспільний запит на його подолання, цілком логічними є підвищені очікування від діяльності Вищого антикорупційного суду.

Вартові суспільних настроїв

За два роки суддям Вищого антикорупційного суду довелось почути чимало зауважень до своєї професійної діяльності: від тверджень про обвинувальний ухил та правосуддя нашвидкуруч без об’єктивного аналізу доказів до діаметрально протилежних доводів щодо надмірно поблажливого ставлення до обвинувачених та надто повільного розгляду справ.

Крім того, періодично лунають нічим не підтверджені дорікання щодо іноземного впливу або "зовнішнього керування" судом, а у медіа-просторі з’являються дописи або сюжети про суддів, де навмисно перекручуються реальні події через штучне надання їм негативного забарвлення.     

Звертає увагу також той збіг обставин, що після ухвалення перших вироків з реальним покаранням у виді позбавлення волі 49 народних депутатів України звернулись із поданням щодо конституційності Закону про Вищий антикорупційний суд при тому, що у 2018 році п’ятеро з них особисто голосували "за" прийняття цього Закону.  

Звичайно, наведене не впливає на незалежність і неупередженість суддів. Але оскільки правосуддя має не лише здійснюватися – повинно бути видно, що воно здійснюється, то для досягнення цієї мети публічні закиди вимагають публічного спростування. 

Кращим спростуванням є реальні результати діяльності суду, а такими широкий загал вважає кількість розглянутих кримінальних проваджень та ухвалених вироків.  

Читайте також: Історичні рішення, вироки та атаки. Чим запам'ятався перший рік Антикорупційного суду

Всупереч усім міфам невідворотність справедливого покарання за корупцію стає нормою

На теперішній час шість колегій суддів Вищого антикорупційного суду ухвалили 45 вироків (щодо 50 осіб), з яких, всупереч думці прибічників "обвинувального ухилу" суду, 7 є виправдувальними: у шістьох кримінальних провадженнях обвинувачених повністю виправдали, ще в одному – особу виправдали щодо частини пред’явленого їй обвинувачення. 

За два роки діяльності Вищого антикорупційного суду частка  виправданих  осіб  від  кількості  всіх  осіб, щодо яких ухвалено вироки, склала 14%.

Варто зазначити, що за відомостями, наведеними в Аналізі стану здійснення судочинства судами кримінальної юрисдикції у 2017-2020 роках, здійсненому Верховним Судом, частка виправданих осіб від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, становила лише 1% у 2020 році та 1,2 % у 2019 році.

Із 39 обвинувальних вироків (щодо 44 осіб) 14 ухвалені із затвердженням угод про визнання винуватості, а 25 – за результатами судового розгляду. 

Реальне покарання у виді позбавлення волі строком від 2 до 9 років призначено 27 особам. Поміж них народні депутати України та депутати місцевих рад, керівники державних підприємств, судді, прокурори та адвокати.

Реклама:
Зараз у провадженні першої інстанції Вищого антикорупційного суду перебувають 184 кримінальних проваджень за обвинуваченням 440 осіб, тобто у середньому на розгляді кожної колегії суддів одночасно перебуває 30-35 кримінальних проваджень здебільшого щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

За усіма класифікаторами справи Вищого антикорупційного суду мають найвищу категорію складності. 

Обсяг письмових матеріалів більшості кримінальних проваджень сягає кількох десятків, а в окремих випадках сотень томів, тоді як розмір завданих збитків інколи обраховується сотнями мільйонів гривень. 

Зазвичай, привласнення державного майна та заволодіння бюджетними коштами відбувається із застосуванням складних схем, зокрема, з використанням іноземних суб’єктів господарювання, за допомогою яких злочинній за своїм змістом діяльності намагаються надати рис законності. 

Судді щодня аналізують величезний обсяг інформації, тому у таких справах об’єктивно потрібен значний час для ухвалення вироків.     

На запит суспільства щодо вироків саме у кримінальних провадженнях із найбільшим розміром завданих державі збитків, необхідно роз’яснити, що законодавець не передбачив можливості пріоритезації розгляду таких справ. 

Кримінальний процесуальний кодекс України не дозволяє судді пришвидшувати або навпаки пригальмовувати розгляд кримінальних проваджень на власний розсуд.

Тому на виконання вимог закону суд прагне бути максимально ефективним одночасно в усіх кримінальних провадженнях.

Разом з тим, як показує практика, для продуктивної діяльності доцільно призначати до розгляду не більше двох-трьох справ на день, а це лише 10-15 судових засідань на тиждень в одній колегії суддів. Об’єктивно виходить так, що судове засідання у кожній справі відбувається щонайбільше двічі на місяць.

Реклама:

Погляд у майбутнє

Корупційні "традиції" у нашій державі формувались десятиліттями, тому цілком логічно, що зміна світогляду багатьох людей відбувається повільно, потребує певного часу та зусиль всіх і кожного. Проте, усвідомлення проблеми, системні правові кроки та поступові, але однозначно позитивні зміни у суспільно-політичному житті свідчать про дієвість запровадженого антикорупційного законодавства.

Після двох років щоденної та, без перебільшень, самовідданої роботи суддів у режимі 24/7 опонувати скептикам та тим, хто свідомо прагне дискредитувати суд, стає щораз простіше. 

Вищий антикорупційний суд і надалі здійснюватиме правосуддя з тим, щоб забезпечити дотримання права на справедливий суд та зробити свій вагомий внесок у розбудову правової держави.  

Олена Танасевич, голова Вищого антикорупційного суду

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Україна допомагає удосконалювати американські стандарти тактичної медицини

Ринок, який неможливо знищити ракетами

Як безболісно запровадити електронний документообіг

Надія на біопаливо. Чи буде світло і тепло взимку?

7 кроків до енергетичної незламності України

Штучний інтелект у світі мистецтва: проблема, перевага чи недолік часу? Суд снобів