Наталія Піпа депутатка фракції "Голосу" у Верховній Раді

Школи в сільській місцевості повинні не руйнуватися, а працювати на громади

Приміщення ліквідованих (непрацюючих) шкіл простоюють і руйнуються. А місцеві органи фактично нічого не можуть робити з цими будівлями. Бо закон їм дозволяє використовувати ці приміщення лише під школу, клуб чи лікарню. 

Сьогодні в Україні функціонує 8743 закладів середньої освіти у сільській місцевості. Із них 2558 шкіл є "малокомплектними", там навчається дуже мала кількість дітей. 

Через демографічну кризу – зменшення кількості населення в сільській місцевості такі школи поступово ліквідовують або зупиняють їхню діяльність. 

Наразі на балансі місцевих органів вже перебуває 365 ліквідованих закладів  освіти. І облдержадміністрації повідомляють про можливість ліквідації у 2021-2022 роках ще 93 шкіл у сільській місцевості (Запорізька область-10, Житомирська-23, Львівська-39, Миколаївська-5, Одеська-8, Сумська-5, Хмельницька-6, Черкаська область-2).

Реклама:

На жаль, громади не в змозі утримувати такі школи. 

Приміщення ліквідованих (непрацюючих) шкіл простоюють і руйнуються. А місцеві органи фактично нічого не можуть робити з цими будівлями. Бо закон їм дозволяє використовувати ці приміщення лише під школу, клуб чи лікарню. 

Приміщенням ліквідованих шкіл потрібно дати нове життя

Є звернення голів громад, які мають орендарів на ці приміщення – зазвичай це місцеві мешканці, які готові брати в їх оренду, наприклад, під спортивні гуртки чи секції, швейні цехи чи навіть перукарні. Потрібно лише дозволити це на рівні закону. 

Тому я ініціювала можливість оренди приміщень ліквідованих шкіл у сільській місцевості. Завдяки ухваленню законопроекту 5230 громади зможуть здавати ці приміщення в оренду. А виручені від оренди кошти скеровувати на освітні потреби цієї громади. 

Добросовісна оренда допоможе зберегти ці приміщення в нормальному стані. 

Вони будуть не руйнуватися, а використовуватись. І при покращенні демографічної ситуації буде можливість повернути навчання принаймні у частині ліквідованих сільських шкіл. 

А завдяки коштам від оренди громади будуть більш спроможними в питаннях забезпечення освіти. Адже ці кошти можна буде використати, приміром, на новий автобус для підвезення дітей до сусідньої школи чи на нові комп’ютери в школу в тій самій територіальній громаді.

Читайте також: "Маск літає в космос, а ми мочимо тряпочки у відеречку біля дошки". Що не так з викладанням української – пояснює Артур Пройдаков

Між першим і другим читанням законопроект був значно покращеним

Наразі законопроект ухвалено. Щоб зробити його більш досконалим та усунути ризики зловживань у громадах, до другого читання ми додали ряд розширень та запобіжників:

✔Майно ліквідованих/непрацюючих шкіл тепер може бути використане не лише для здобуття послуг у сфері освіти, соцзахисту, культури та охорони здоров’я, а й спорту;

✔У разі неможливості використання майна на перелічені сфери, лише після громадського обговорення може бути прийняте рішення про його використання для інших потреб суспільного життя (крім майна санаторних шкіл та спецзакладів);

✔Рішення про передачу в оренду такого майна може бути прийняте не раніше ніж через рік припинення діяльності закладу освіти;

✔Кошти, отримані від використання (оренди) такого майна, спрямовуються виключно на освітні потреби громади;

✔ Дія закону не поширюється на майно санаторних шкіл та спеціальних закладів загальної середньої освіти;

✔Майно ліквідованих закладів освіти не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, продажу.

[BANNER1]На мою думку, те, що будувалося і працювало роками не може просто руйнуватися. Приміщення сільських шкіл мають працювати на благо громад!

Переконана, що демографічна ситуація в Україні покращиться. І сільські школи отримають друге життя. Для цього їх потрібно зберегти. Прийнятий закон якраз сприяє цьому.

Наталія Піпа

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
освіта
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування