Як без конкурсу хочуть призначити керівника поліції
Міністр МВС Ігор Клименко заявив, що найближчим часом буде призначено нового голову Національної поліції України.
Однак це не відповідає Державній антикорупційній програмі (далі – ДАП), затвердженої Урядом, а також вимогам Єврокомісії щодо кандидатства України в ЄС.
Призначення голови Національної поліції України має відбуватися за результатами відкритого конкурсу.
Згідно з п. 2.1.6.1.3. плану заходів ДАП, повинен бути розроблений законопроєкт щодо призначення на вищу посаду в поліції виключно на умовах конкурсу, а також перевірку на доброчесність як один із критеріїв, якому має відповідати поліцейський, який претендує на зайняття вищої посади.
На цьому наполягають і понад 20 громадських організацій та аналітичних центрів, що підписали заяву до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.
Нагадаю, громадські організації закликали:
- Верховну Раду – внести необхідні законодавчі зміни для забезпечення незалежного та прозорого конкурсного процесу обрання керівництва Національної поліції;
- Кабінет Міністрів України – призначити очільника Національної поліції та його заступника тільки після проведення конкурсів на ці посади.
Конкурс на голову Нацполу повинен бути першим і головним кроком до реформування та перезавантаження правоохоронних органів.
Саме реформа правоохоронного блоку є вимогою №4 від Єврокомісії до України як кандидата до ЄС.
Зараз процедура призначення керівника Нацполіції є абсолютно політичною: призначає Кабмін за пропозицією від міністра внутрішніх справ. Це робить керівника Нацполу частиною вертикалі влади та політично залежною посадовою особою.
Як повинно бути?
У березні Уряд затвердив Державну антикорупційну програму на 2023-2025 роки, чим відповідно дав старт виконанню заходів.
Один із них – розроблення законопроєкту, який визначатиме механізм конкурсу на вищу посаду в поліції. Крім того, доброчесність визначено одним із критеріїв, яким повинен відповідати поліцейський-претендент на вищу посаду.
Таким чином ДАП прописує конкурсний відбір у поліції, як і в НАБУ, САП, НАЗК. Нацпол за прикладом цих антикорупційних інституцій має оновлюватися з голови.
Дві головні умови для конкурсу:
Перша – закріплення конкурсної процедури на законодавчому рівні. Це необхідно, аби конкурс не став одноразовою акцією на вимогу громадськості, або ж щоб не повторилося "конкурсу без конкурсу" і без процедур оскарження, як свого часу було при Авакові.
Друга – представники міжнародних організацій у складі конкурсної комісії на визначення керівника Нацполу. Участь міжнародників є необхідною умовою для гарантії аполітичного та професійного обрання керівника відомства.
Поєднання цих двох умов дозволить обрати професійного та політично нейтрального керівника Нацполу, а також проводити відбір не одноразово, а на постійній основі, як у головних незалежних інституціях.
Тільки після конкурсу керівник Нацполу не залежатиме від одноосібних призначень та звільнень з боку міністерства та Уряду, що підсилить його самостійність.
Скриншот із ДАП про конкурсний відбір на вищу посаду в поліції
Чому повинен бути конкурс?
Ми вже згадували, як провалилася селфі-реформа, чому щось пішло не так і що на часі – перезавантаження Нацполу.
Нагадаю, дві ключові речі.
Поліція потребує перезавантаження. Це підтверджується звичайною статистикою: навіть у війну правоохоронці, зокрема і поліцейські, отримали понад тисячу підозр, у тому числі за корупцію, колабораціонізм та державну зраду. Від початку реформа не була доведена до кінця. Як наслідок, маємо справи про зґвалтування в Кагарлику, вбивство 5-річного хлопчика, придбання "крузаків" під час війни, обшуки на MacPaw, низку прикладів про кришування, відмивання чи державну зраду.
Перезавантаження повинне бути з голови – через конкурсний відбір на керівника. Тільки незалежний головний поліцейський країни зможе далі рухати зміни у відомстві, від конкурсів на керівників територіальних підрозділів, до перевірок на доброчесність та підвищення ефективності. Адже маємо попередній приклад, коли розпочали реформу "знизу вверх", а закінчили тим, що до лав поліції через суди повернулися понад 90% колишніх працівників, тільки з шевронами "поліція" замість "міліція".
Реформа Авакова провалилася, бо залежала суто від політичної волі та не грунтувалася на законодавчо закріплених механізмах і системності.
Допустити "дубль-2" і ставати на ті ж граблі ще й під час війни ми не можемо. Маємо виконувати ДАП, а далі – переходити до більш системних змін.
Мартина Богуславець