Рекламувати по-європейськи: як зміниться український ринок медіареклами
Парламент у першому читанні підтримав законопроєкт №9206, який має наблизити законодавство України про рекламу до європейських норм.
Розповідаємо, що саме депутати пропонують змінити в Законі "Про рекламу".
320 голосів у першому читанні – більше, ніж треба для змін у Конституцію. Така цифра красномовно свідчить про нагальність та важливість законопроєкту №9206, яким ми вносимо зміни до закону "Про рекламу".
Можу абсолютно точно стверджувати: ми зробили ще один євроінтеграційний крок та заклали передумови якісних змін на ринку реклами в медіа. Адже імплементація Директиви про аудіовізуальні медіапослуги є однією з умов для набуття Україною членства в ЄС.
Насамперед, хочу заспокоїти активістів, які відстоюють здоровий спосіб життя. Ми зберігаємо у законодавстві заборону реклами тютюну, електронних пристроїв для паління та рідин до них. Парадоксально, що попри більш жорстке формулювання такої заборони, у декого виникли в цьому сумніви.
Також законопроєкт забороняє спонсорство з використанням торговельних марок для електронних сигарет та схожих приладів. Тож реклама залишиться соціально відповідальною.
Батькам варто знати, що ми прописали заборону збирати і використовувати персональні дані дітей з комерційною метою. Крім того, законопроєкт передбачає саморегулювання та співрегулювання у сфері реклами, яку розміщують у дитячих програмах аудіовізуальних медіа.
Ця ж норма стосується реклами алкогольних напоїв, щоб зменшити її вплив на дітей, а також інформації до відео на платформах спільного доступу, яка рекламує харчові продукти та напої з цукром, сіллю, трансжирними кислотами та усіма складниками, які не рекомендуються в загальній дієті. Реклама не має наголошувати на позитивних якостях таких продуктів та напоїв.
Також у Законі зафіксована заборона поширювати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними та розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознаками віку, етнічної належності, сексуальної орієнтації, інвалідності та іншими ознаками.
Читайте також:
Заява про неприприпустимість експлуатації тем війни в Україні в комерційній рекламі та маркетингу
Передбачені певні зміни і в соціальній рекламі. Зокрема ми допустили у ній можливість демонстрації зброї, наприклад, коли йдеться про рекламу ЗСУ та інших сил оборони.
Також у соціальній рекламі буде можливість посилатися на рекламодавця, якщо це державний орган, міжнародна організація, громадське об’єднання або ж благодійний фонд.
[BANNER1]Є новина й для завзятих телеглядачів: ми унормували переривання рекламою програм. Зокрема, під час трансляції повнометражного фільму, програми новин або ж дитячої програми, реклама має з’являтися не частіше одного разу на 30 хвилин. А під час програм, які складаються з окремих частин, або ж трансляції спортивних подій реклама розміщується в перервах між частинами.
І звичайно ж, ми врахували сучасні реалії та заборонили будь-яку рекламу резидентів країни-агресора.
Що стосується, власне, стандартів європейської Директиви про комерційні прояви в медіа, які Україна має імплементувати до національного законодавства, то законопроєкт передбачає низку технічних змін. Серед них, зокрема:
- запровадження нової термінології з Директиви ЄС в частині комерційних проявів в медіа, а також поняття "користувацького контенту" та реклами в ньому;
- запровадження терміну "продакт-плейсмент" (тобто коли у самій програмі, а не рекламному ролику, демонструється певний товар) та регулювання такої реклами;
- збільшення до 20% квоти реклами на радіо та ТБ;
- регулювання реклами на платформах спільного доступу до відео та спільного доступу до інформації.
Як співавторка цього законопроєкту я пишаюся нашою роботою та дякую колегам за підтримку. Адже з ухваленням цього закону Україна на 100% виконає одну з вимог для набуття членства в ЄС. Тож ми всі разом зробили ще один крок до європейського майбутнього.
Євгенія Кравчук