Активність. Людяність. Воля. Гідність. Як змінилося життя українців за роки Незалежності

Автори:

Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research

Олена Злобіна, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України

У 2021 ми називали українців "нацією стомлених оптимістів", у 2022 – "нацією впертих оптимістів". 

У 2023 дослідницька компанія Gradus Research повторила традиційне опитування до Дня Незалежності, аби дізнатися, якою Україна зустрічатиме своє 32-річчя незалежності. І порівняти найважливіші зміни в оцінці життя в Україні із довоєнним періодом та навіть із 1996 роком.

Ще до початку повномасштабної агресії Gradus Research повторив запитання, які були задані Інститутом соціології НАН України в 1996 році. Тоді оцінка настроїв суспільства відбувалася в рамках чотирьох блоків — безпека, розвиток, моральність та емоційність. Кожен блок містив протилежні (дихотомічні) вислови, і респонденти мали віднести свою відповідь до одного із двох полюсів. Наприклад, чи є життя в Україні небезпечним чи безпечним.

В рамках кожного із цих блоків відбулася суттєва динаміка навіть у порівнянні з довоєнним часом. Війна ж стала каталізатором і значно пришвидшила ті тренди, що тільки вимальовувалися. Іншим спільним характерним моментом у всіх блоках бачимо також зменшення невизначеності в оцінках.

Так, блок безпеки є найбільш сталим. Життя в Україні сприймається респондентами (із величезною драматичною перевагою), як мінливе, небезпечне, складне, нестабільне і неспокійне. І якщо перед війною і навіть на початку війни тренд лишався таким, проте рівень наближення до полюсу небезпеки був менш проявленим, то зараз (у серпні 2023) показники рівня оціночної небезпеки наблизилися до показників 1996 року, а інколи і перевищили їх. Хоча від початку повторних замірів саме 1996 рік лишався у сприйнятті українців найбільш небезпечним за всіма цими параметрами.

У блоці Розвиток ми бачимо більш життєствердну динаміку. Тут респонденти обирали серед полюсів Активне – Пасивне, Прогресивне – Консервативне, Розумне – Нерозумне, Правильне – Неправильне, Будівниче – Руйнівне. 

У порівнянні з 1996 роком українці почали приймати життя в Україні, як значно більш активне, прогресивне і розумне. Війна і тут має негативний вплив на оцінки, проте за цими трьома категоріями все ж таки позитивний полюс продовжує переважати. Однак, як у 1996 році, так і зараз переважають оцінки нашого життя, як неправильного та руйнівного. 

Цікаво, що початок війни викликав у респондентів відчуття будівничого і правильного життя, проте станом на зараз цей ефект монолітізації суспільства, схоже, минає.

У блоці Моральність бачимо теж, як війна значуще підняла відчуття самосвідомості і згуртованості. Проте так само, як і в попередніх категоріях, відмічаємо зростання втоми і відкат до позицій до початку повномасштабної агресії. Тут респонденти оцінювали сприйняття життя за шкалами Людяне – Бездушне, Гідне – Негідне, Вільне – Невільне, Відверте – Приховане та Правдиве – Неправдиве. 

Найбільш інтенсивні оцінки отримали дві категорії – Людяне і Вільне. І досі ці категорії зберігають великий позитивний баланс і контрастно відрізняються від результатів 1996 року (бо тоді перевага була на боці негативної шкали). Також, більшість респондентів вважають наше життя зараз гідним. Проте, від початку війни радикально збільшилися оцінки життя в Україні, як прихованого і неправдивого, досягнувши (а іноді і перевищивши) показники 1996 року чи довоєнного часу.

У рамках блоку Емоційність респонденти оцінювали життя в Україні за шкалами Різноманітне – Одноманітне, Цікаве – Нецікаве, Оптимістичне – Песимістичне, Щасливе – Нещасливе, Веселе – Невеселе та Радісне – Сумне. І тут ми бачимо за першими трьома змінними радикальне покращення у порівнянні з 1996 роком – життя в Україні сприймається, як різноманітне, цікаве, оптимістичне. Проте водночас воно – нещасливе, невеселе та сумне.

Це говорить нам, насамперед, про високий рівень емоційної залученості до життя країни, яке розподіляється на негативні та позитивні аспекти. Найбільш акцентованими негативними аспектами є небезпека, непрозорість та нечесність, що призводить до відчуття нещастя та суму. Війна додала до цього полюсу ще сприйняття життя в Україні, як руйнацію.

Проте позитивний полюс теж демонструє свою сталість та силу – це активна участь в житті країни та відчуття прогресивності, попри важкі випробування війни. Також до цього полюсу відносяться відчуття людяності, волі та гідності. Прояви саме цих цінностей ми бачили і під час Майдану 2014, саме вони продемонстрували найбільшу позитивну динаміку на початку війни і демонструють подальше утримання на позитивному полюсі шкали.

Таким чином активність, людяність, воля та гідність – базові цінності нової соціальної тканини України, які утримують суспільство в стані монолітності та готовності до спротиву. 

Всі ж негативні аспекти можуть бути розцінені, не тільки, як відображення багатьох криз та випробувань, через які проходило і проходить наше суспільство, але і як каталізатори цієї волі до спротиву та до життя. Адже активність настрою в негативній ситуації завжди означає дію. 

2021-2023 роки: опитування  були  проведені  дослідницькою  компанією  Gradus  Research  методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст із кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій. періоди досліджень: 26 липня 2021 (розмір вибірки — 1000 респондентів), 5 серпня 2021 року (розмір вибірки — 1022 респондентів), 6 березня 2022 року (розмір вибірки — 1000 респондентів). 7-8 серпня 2023 (розмір вибірки — 1100 респондентів).

1996 рік: дані Інституту соціології НАН України, розмір вибірки — 1200 респондентів.