Віка Максимова аналітикиня партійних фінансів, Рух Чесно

Антикорупція, волонтерство та впізнавані слогани: як перейменовують партії під час війни

В Україні зареєстровано близько 360 партій, серед яких активні 10-20%.

В Україні існує своя "політична культура", сформована цілими поколіннями політиків. Однією з рис цього є традиція змінювати назви партій перед кожними прийдешніми виборами. Нині ще й основні політичні гравці втрачають або вже втратили свої позиції – ОПЗЖ заборонили, "Голос" не отримує держфінансування, а навколо "Слуги народу" постійно тривають розмови про можливий ребрендинг.

За даними Руху ЧЕСНО, в Україні зареєстровано близько 360 партій, серед яких активні 10-20%. Проте за останні півтора року щонайменше 14 партій змінили свою назву, а 27 ще й керівників. Для контексту важливо розуміти, що постанова Кабміну забороняє реєстрацію нових партій під час воєнного стану. Відповідно для тих, хто зацікавлений у політичній кар’єрі лишається два варіанти: або членство у вже існуючій, або її "купівля".

 
Реклама:

Як раз доказом останнього може бути зміна назви та керівника. Перевірити це майже неможливо, адже офіційно купити партію також не можна. До того ж завжди лишається ймовірність того, що мова йде про звичайний ребрендинг. У будь-якому випадку ці перейменування підсвітили декілька цікавих політичних трендів.

Перший тренд – популістична боротьба з корупцією. Так, наприклад, Меритократична партія стала "Антикорупційним фронтом" (АКФ). Найцікавішим в цій історії є те, що вони пропонують – "презумпція винуватості" та впровадження смертної кари за корупційні злочини. Прості рішення, які мають нібито вирішувати проблему, а насправді загрожують усій демократичній системі.

Що дійсно насторожує, хоча і є доволі очікуваним, такі пропозиції знаходять відгук серед доволі широкої аудиторії. Так за три місяці сторінка АКФ у Facebook зібрала понад 100 тисяч фоловерів. Для цього їм навіть не довелось використовувати відомі обличчя – уся їхня комунікація будується на самих лише лозунгах, а про керівництво чи членів партії майже нічого невідомо.

До того ж, це не єдина "антикорупційна" партійна назва. Ще є щонайменше "Антикорупційний рух", які теж змінили керівника під час повномасштабної війни.

Наступний тренд найпопулярніший та найбанальніший водночас. Мова йде про гру з асоціаціями про війну. Вже той самий "Антикорупційний фронт" яскраво це ілюструє. При чому це відбувається навколо дискусії щодо етичності використання слова "фронт" у будь-якому іншому контексті, окрім військового.

Серед перейменованих партій також є "Твоя особиста перемога" та "Ми з України", наприклад. Особливо легко запам’ятати другу назву – популярна культура та затиражована фраза "Доброго вечора, ми з України" в цьому головні помічники.

З цього ж випливає використання образу ветеранів та волонтерів. Одна з партій так і перейменувалася – "Партія ветеранів та волонтерів України". Варто зазначити, що мода на це не нова. З 2014 року на кожних виборах ми спостерігаємо, як політичні партії змагаються за популярність в тому числі за рахунок військових у списках.

Проте нині ситуація стала складнішою. За результатами опитування Центру Разумкова, 93% українців довіряють ЗСУ, а 84% – волонтерським організаціям. З одного боку це просто пояснюється та є нормальним явищем, з іншого боку створює величезний простір для політичних маніпуляцій.

Мова йде не лише про перейменування партій, а й про переформатування їх у волонтерські організації. Важливо розуміти, що для функціонування системи представницької демократії в країні має бути сильний інститут політичної участі. Відповідно і політичних партій. А благодійність – це аж ніяк не входить у їхню сферу задач, хоча і може звучати благородно та популярно.

Останнє важливе, що підкреслюють усі змінені партії за останні півтора року – політичне життя в Україні не зупинялося, хіба що трохи стало на паузу після початку повномасштабної війни. Для демократичного відновлення України нам необхідна партійна реформа.

Віка Максимова, Рух ЧЕСНО

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
партії
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування