Анна Паленчук кінопродюсерка, кінокомпанія 435 ФІЛМС та Be Brave FILMS Inc

Україна з'явилася на мапі Оскара

П'ятнадцять років тому, коли індійський композитор А. Р. Рахман, який першим отримав премію Оскар для Індії за найкращий саундтрек, прилетів в аеропорт рідного міста, його вітали тисячі щасливих співгромадян.

Український режисер Мстислав Чернов, який отримав перший Оскар в історії України, в аеропорт рідного Харкова не прилетить. Та й зустрічі з усіма почестями не буде. Адже місто його дитинства майже кожного дня обстрілюють росіяни, і у воєнний час нема місця помпезним прийомам.

Мстислав Чернов і його команда, які невпинно й віддано працювали над документальним фільмом "20 днів у Маріуполі", увійде не лише в українську історію як перший Оскар країни, а й в історію Оскар промов. Адже Мстислав відверто сказав, отримавши статуетку, що не хотів знімати цей фільм.

Реклама:

І його можна зрозуміти, адже "20 днів у Маріуполі" це не результат режисерського задуму, довготривалої розробки, експедицій чи досліджень. Мстислав Чернов, Євген Малолетка та Василиса Степаненко опинились у Маріуполі під час повномасштабного вторгнення і мали сміливість залишитись там, коли всі міжнародні колеги через щільні обстріли виїхали з міста.

Коли на початку цього року ми з командою документального фільму "In the Rearview / Звідки куди" були в Лос-Анджелесі під час Оскар-кампанії нашого фільму, який увійшов в шорт-лист, більшість кіноакадеміків, яких я зустріла, говорили мені, що їм важко і боляче дивитись "20 днів у Маріуполі", який на той момент так само, як і наш фільм, був у короткому списку на Оскар. 

Зрештою більшість із десяти тисяч кіноакадеміків проголосували за "20 днів у Маріуполі". Цей факт говорить про величезну солідарність не лише з героїзмом і талантом режисера Мстислава Чернова, а й з Україною як із країною, яка найближчими роками продукуватиме історії, пов'язані з війною.

І найголовніше: отриманий Мстиславом Оскар – це знак для українських кіновиробників, що їхні героїчні чи щемливі історії про війну потенційно можуть зацікавити продюсерів на Північноамериканському континенті. Адже зараз саме час російсько-українській війні вийти за рамки міжнародних новин і перейти на великі екрани.

Так само було з війною в Сирії. Після номінацій на Оскар сирійських документальних фільмів "Для Сами" режисерів Ваад аль-Катеб і Едварда Воттса, "Печери" та "Останні люди Алеппо" режисера Фераса Файяда NETFLIX випустив "Плавчині". Це історія біженки-підлітка Юсри Мардіні, яка разом зі своєю сестрою Сарою подолала шлях від війни до Олімпійських ігор.

А Чернов, режисер, який здобув перший для України Оскар, не маючи змоги прилетіти в Україну, приїде, як всі, потягом чи автівкою і поїде на фронт, щоб і надалі фіксувати воєнні злочини росіян.

Адже війна триває, і з Оскаром його голос звучатиме ще гучніше.

Анна Паленчук, кінопродюсерка, кінокомпанія 435 ФІЛМС та Be Brave FILMS Inc.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
культура міжнародна спільнота війна
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування