Ярослав Гришин засновник Центру досліджень безпілотних систем, виробник дрону "Генерал Черешня"

Агенція неспроможності 

Як виробники FPV-дронів "Генерал Черешня" ми здолали шлях від групки патріотично налаштованих людей, які щось збирали та паяли, а потім щиро раділи, що "воно" полетіло.

Сьогодні ми – команда розробників, які пройшли всі кола бюрократичного ПЕКЛА, кодифікували декілька дронів і комплексів, в яких існує реальна потреба у військах на різних напрямах. А тому ми маємо повне моральне право зробити певні висновки.

Агенція оборонних закупівель – це служба державного замовника в сфері оборонних закупівель, яка реалізує оборонну політику: обирає, який виріб буде закуповуватись та на яких умовах. 

Реклама:

Можливо, пані Безрукова та її команда, що очолюють Агенцію оборонних закупівель, і є доброчесними професіоналами, але запустити роботу Агенції їм, на жаль, не вдалося. 

Опишемо наш реальний приклад як доказ неефективності Агенції.

Зараз для того, щоб виробнику FPV-дронів отримати контракт від Агенції, потрібно зробити 7 кроків. Деякі з них лише ускладнюють і гальмують роботу для виробників.

  1. Кодифікувати дрон (тобто підтвердити заявлені тактико-технічні характеристики дрону на випробуваннях за участю представників Міноборони) – ок;
  2. Зібрати листи про потреби з військових частин через Головне управління безпеки (ГУБС), а тепер Сили безпілотних систем (СБС) до командування військ – ок;
  3. Далі настає найтаємніше і найцікавіше: потреба від Командування сухопутних військ (КСВ) чомусь іде на Командування сил логістики (КСЛ), де потреби формуються в тому вигляді, який потрібен силам логістики. Тобто, наприклад, командування сил логістики замовляє через Агенцію оборонних закупівель певну кількість FPV-дронів, і в документації чітко вказується, фактично, у якої саме ФІРМИ і що конкретно купити.
    Це абсолютно непрозоро і незрозуміло, як і нащо це робити.
    Далі ПЕРЕЛІК з конкретними найменуваннями виробників, назвами виробів – через затвердження Центрального управління оборонних ресурсів Генерального штабу йде на:
  4. Департаменти Міністерства оборони, де воно проходить (мабуть, бо мало хто точно знає, що там роблять з цим Переліком) перевірку. Це займає до тижня, а то і більше часу.
  5. Після цього Агенція просто дублює запити Командування сил логістики, погоджуючись із закладеними в них непрозорістю (див. крок 3), замість того, щоби поставити запитання Силам логістики: вони дрони за назвами обирають чи за реальними ТТХ та ціною? Чому Агенція не займається адвокацією змін, чому не робить, як краще і швидше не для якихось фірм, а для війська? В чому взагалі тоді роль Агенції оборонних закупівель, яка просто передає потребу далі, не опрацювавши, на…
  6. ⁠Перевірку військового представництва (військове представництво – це сукупність окремих військових частин, своя паралельна реальність), яке здійснює контроль якості товарів для війська, перевіряє підприємство потенційного постачальника – де існує тисяча радянсько-совкових паперових вимог. Як приклад, надати дослідно-конструкторську документацію на привезений з Китаю, Карл, моторчик! Тут можна або законно "зарубати" будь-кого, або ні – залежно від широкої дискреції. А вона тут є.
    В цьому процесі ще разів з десять зміняться різні вимоги до технічних умов…
  7. ⁠І тільки після всіх цих етапів Агенція оборонних закупівель (за наявності бюджетних коштів) може підписати контракт із щасливчиком, який зміг пройти через усі перешкоди та залишився "наймускуліннішим" та найресурснішим з-поміж інших претендентів.

Уся ця процедура триває місяцями, супроводжується саботажем і максимально загадковою бездіяльністю, яку очолюють на кожному етапі різного роду "бегункі-смотрящі". В той час коли FPV-дрони лежать на складах та чекають, що переможе – паперова (без)діяльність чи здоровий глузд.

Це не інституція. Це не якісні зміни.Це не стандарти НАТО. Це взагалі ніщо – фікція. Це імітація!

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (ДССЗІ) – працює. Державний оператор тилу (ДОТ) – працює. Агенція оборонних закупівель (АОЗ) – ні.

Конкретні питання від нас як постачальників до Агенції, на які ми не отримали відповіді в непублічній площині:

  1. Що зробила Агенція оборонних закупівель в особі команди Марини Безрукової для спрощення постачань FPV для війська? В чому полягає оптимізація процесів?
  2. Чому дрони купуються не за реальними ТТХ, функціональними якостями, а на підставі непрозорих переліків від органів військового управління, де вже конкретно зазначена назва виробника / найменування дрона? 

Отже, рішенням про ліквідацію неспроможної Агенції – задоволений.

Всю цю історію потрібно негайно спростити, реформувати та зробити прозорою.

Через кабінетно-паперову тяганину Агенції оборонних закупівель ми втрачаємо єдиний невідновлювальний ресурс – час. А це в умовах воєнного стану особливо критично.

Ярослав Гришин

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
війна зброя Міноборони
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування