Лікарська ліцензія як панацея від корупції: медики відіграють ключову роль у фальсифікації інвалідностей

Корупційний скандал навколо медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) оголив системну проблему, що вразила саму суть медичної і соціальної допомоги в Україні. Однак, при всій увазі до державних органів, які мали б контролювати видачу статусу інвалідності, мало говориться про одну ключову ланку цієї корупційної схеми – лікарів. Саме вони мали фундаментальну роль у процесі призначення фіктивної інвалідності, створюючи "правильні" діагнози, які служили основою для всіх подальших маніпуляцій.

Без участі лікарів, що фальсифікували медичні діагнози, неможливо було б оформити жоден пакет документів на отримання статусу людини з інвалідністю. Це робило їх центральною фігурою у корупційній системі, яка дозволяла людям купувати довідки, щоб уникнути мобілізації або отримати необґрунтовані пільги. І саме ця ланка системи потребує не лише викриття, але й найсуворіших реформ.

Фальсифікація діагнозів: як працювала схема?

1. Медичні підстави для інвалідності. Кожна особа, яка претендує на статус людини з інвалідністю, проходить медичне обстеження та отримує відповідний діагноз, який і стає підставою для призначення інвалідності. Саме на цьому етапі лікарі відігравали свою ключову роль – підробляли результати медичних оглядів, вносячи в медичні документи недостовірну інформацію. В результаті, люди, які були цілком здорові, "отримували" важкі хвороби чи травми, що дозволяло їм уникати мобілізації або отримувати соціальні пільги.
2. Партнерство з МСЕК. Лікарі часто співпрацювали безпосередньо з представниками МСЕК, щоб забезпечити "успішне" проходження всіх етапів оформлення інвалідності. В результаті підроблені документи на інвалідність проходили всі інстанції, і статус людини з інвалідністю надавався швидко й безперешкодно. Без участі лікарів, які фальсифікували діагнози, це було б неможливо.
3. Фінансова вигода. Лікарі, які брали участь у цій схемі, отримували значні фінансові вигоди від своєї діяльності. Ціна за фальшиву довідку про інвалідність могла сягати тисяч доларів, і це робило їх активними учасниками корупційної мережі. Вони продавали не тільки медичні довідки, але й довіру до медичної системи загалом.

Наслідки для країни

Участь лікарів у фальсифікації діагнозів для отримання інвалідності мала руйнівні наслідки не тільки для системи соціального захисту, але й для обороноздатності країни. Фальшиві інвалідності стали інструментом для ухилення від мобілізації, що підірвало військові можливості України в критичний момент. Тисячі чоловіків, які мали захищати країну, купували статус людини з інвалідністю і таким чином уникали служби.

Крім того, такі схеми підривають довіру до медичних установ та держави загалом. Люди, які дійсно потребують допомоги, змушені проходити через безліч перешкод і нерідко отримують відмову, у той час як корупціонери продають статуси тим, хто може заплатити.

Як зупинити корупцію в медичній сфері

1. Жорсткий контроль та лікарська ліцензія. В цивілізованих країнах давно існує механізм лікарської ліцензії, яким жорстко контролюється робота медиків. Наприклад, у США втрата ліцензії є справжнім жахом для будь-якого лікаря без винятку, адже вона є наслідком багаторічного навчання та величезних фінансових витрат. Така система змушує лікарів тисячі разів подумати, перш ніж іти на фальсифікацію діагнозу. В Україні запровадження лікарської ліцензії, а також кримінальна відповідальність за злочини у сфері охорони здоров’я стануть ефективним запобіжником від зловживань.
2. Цифровізація медичних даних. Перехід до електронних медичних карток і оцифровка процесу отримання інвалідності зроблять усі етапи оформлення прозорими і легкими для контролю. Впровадження системи штучного інтелекту для аналізу даних знизить вплив так званого людського фактору. Це дозволить уникнути маніпуляцій з паперовими документами та знизить можливості для фальсифікацій.
3. Незалежні комісії з контролю. Формування нових МСЕК має проходити за участі незалежних експертів, зокрема лікарів із приватного сектору, які б не залежали від місцевих медичних установ і чиновників, що пов’язані з корупційними схемами. Така комісія не повинна існувати більше року у одному й тому ж складі – це не дасть можливості "обростати" стабільними корупційними зв'язками. Прозорість і незалежність у формуванні таких органів – запорука припинення зловживань у майбутньому.

Ліквідація МСЕК – це лише початок, адже корупційні схеми вкоренилися на рівні основ медичної системи. Україна повинна прагнути до запровадження механізмів, які успішно діють у цивілізованих країнах. Запровадження лікарської ліцензії та жорсткого контролю, включно з цифровізацією та незалежними комісіями з тимчасовим складом, дозволить зменшити корупцію і повернути довіру до медичної системи.

Олена Толкачова