Чи варто обмежити доступ дітей до соцмереж?

Ми забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри. Але TikTok – без проблем. Telegram? У вільному доступі. Жодних вікових бар'єрів, жодного контролю. Хоча саме ці платформи стали полем бою – інформаційного, ідеологічного, а часом — і реального.

Сьогодні в соцмережах українські діти не просто дивляться відео. Вони — об’єкти обробки, вербування, впливу. І в країні, що воює, і досі немає механізмів, які б захистили неповнолітніх від цифрової загрози.

Тим часом розвинені демократії вже переходять від дискусій до дії.

Австралія: перший серйозний закон проти цифрової безвідповідальності

У листопаді 2024 року Австралія прийняла закон про мінімальний вік для доступу до соцмереж. Його суть така: діти до 16 років не зможуть створити акаунт у соцмережах без згоди батьків, а платформи зобов’язані вжити реальні заходи для перевірки віку.

Передбачено 12-місячний перехідний період: до грудня 2025 року будуть розроблені підзаконні акти та технічні рекомендації для імплементації. І так, закон передбачає реальну відповідальність – до 49,5 млн австралійських доларів штрафу для тих, хто не дотримається вимог.

Тобто, є прийнятий закон з відстрочкою для виконання для того, щоб організації запровадили ці обмеження. Також створено регулятор, який надає розʼяснення, як саме це має працювати на практиці. У соцмереж є час до грудня 2025-го, аби реально це втілити. 

Це не символічний жест. Це – серйозна державна політика, спрямована на безпеку молоді. Вона поки що не почала діяти буквально, але країна вже готується до цього та готова відповідати на сучасні інформаційні виклики.

Норвегія: обмеження діятимуть з 15 років

У жовтні 2024 року уряд Норвегії заявив про підготовку змін до закону, які обмежать доступ до соцмереж для дітей до 15 років. Причина – тотальне проникнення соцмереж у життя дітей. Понад 50% норвезьких дев’ятирічок уже користуються ними.

Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре назвав це "боротьбою з владою алгоритмів". І це не перебільшення. Бо саме алгоритми сьогодні вирішують, що побачить дитина: на кого рівнятиметься, що вважатиме "нормальним", яку правду сприйме як свою.

Уряд Норвегії планує змінити законодавство так, щоб дійсно перевіряти вік та не допускати неконтрольованого доступу до соцмереж. І Норвегія – це класний приклад того, коли інформацію та рекомендації від держави люди сприймають як правильний вектор та частину безпеки. 

ЄС: "цифрове повноліття" як нова норма

Європейський Союз також рухається до реформи. Зовсім недавно стало відомо, що ініціативна група країн-членів ЄС – Франція, Іспанія, Греція – пропонує запровадити "цифровий вік повноліття".

Це означає, що дитина не зможе користуватися соціальними мережами без згоди батьків до 15 років. Передбачаються також зміни в самому функціоналі соцмереж: обмеження автозапуску відео, персоналізації, алгоритмічного затягування в контент.

Це не заборони заради заборон. Це стратегія, аби технології не використовували вразливість дитячої психіки. Поки що ідея знаходиться в зародку і невідомо, чи всі країни-члени будуть готові її підтримати. Однак ЄС демонструє розуміння того, що соцмережі є реальною загрозою для дітей.

Україна: зволікання ведуть до трагічних наслідків

Тепер – про нас. В Україні немає жодного вікового бар'єру для доступу до соцмереж. Взагалі. У TikTok діти споживають фейки, маніпуляції, мову ненависті. Telegram – взагалі чорна діра.

Через Telegram:

• поширюють наркотики, рекламують алкоголь і тютюн;
• ведуть вербування;
• формують деструктивну поведінку у підлітків, які вже підпалюють машини військових, вчиняють провокації, зливають інформацію, беруть участь у диверсіях.

Нам уже відомі кейси, коли підлітки погоджувались на закладання вибухівки, а в результаті були вбиті самі цією ж вибухівкою. Це не чутки, не фантазії, це реальні трагедії. Цифрові платформи стали інструментом для вбивства українців (зокрема й наймолодших) в руках ворога. 

Ми дозволили це зробити. Дозволили, бо не поставили жодних обмежень. Дитина в Україні сьогодні має більше спокуси побачити російську пропаганду в TikTok, ніж українську книжку в школі. 

Аргументи "це обмеження свободи слова" не витримують критики. Свобода слова – це право дорослого свідомого громадянина на висловлення думки. Але свобода дитини – це передусім захист від зловживань. Від наркотиків. Від вербування. Від насильства.

В Україні є сенс розпочати діалог про:

• цифровий вік;
• реальну перевірку віку (не "натисни галочку"), а наприклад із залученням "Дії";
• технічні обмеження для неповнолітніх у TikTok, Telegram та інших платформах;
• відповідальність платформ за порушення.

Світ уже приймає рішення. Зволікання можуть породити нові заголовки про підпали авто військових чи загибель українських підлітків шляхом вербовки. Це жорстка реальність і нам треба вчитися на власних уроках. Країна, яка воює, повинна захищати не тільки кордони, а й дітей. Бо вони і є наше майбутнє. 

Ярослав Юрчишин