Відповідальний за фінанси судової влади: чи зробить Вища рада правосуддя хибний вибір?

Автори:

Вероніка Крейденкова була незалежною консультанткою Робочої групи ВРП з питання добору кандидатів на посаду Голови ДСА, делегованою міжнародною організацією. У 2023-2025 роках була співкоординаторкою третього складу Громадської ради доброчесності.

Андрій Козлов був незалежним консультантом Робочої групи ВРП з питання добору кандидатів на посаду Голови ДСА, делегованим міжнародною організацією. У 2016-2019 роках був членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У 2023-2025 роках член Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції за квотою міжнародних та іноземних організацій.

Сьогодні, 22 грудня, Вища рада правосуддя (ВРП) планує визначитися, хто очолить Державну судову адміністрацію України. Це рішення принципове для всієї судової влади, адже ДСА відповідає за її фінансове управління, бюджетування, закупівлі, ІТ-системи та організаційне забезпечення роботи судів. В умовах і війни, і миру цей орган критичний для стійкості судової системи. У 2025 році ДСА розпоряджалася бюджетом на понад 20 мільярдів гривень, співмірна сума очікується і в 2026 році.

Окремої процедури конкурсу для саме цієї посади закон не встановлює, тим більше за умов воєнного часу повноцінні конкурси на посади державної служби відновляться лише влітку наступного року. Зараз за цю процедуру повністю відповідальна ВРП і згідно з Дорожньою картою з питань верховенства права ця процедура мала бути прозорою та меритократичною, на основі чітких правил та критеріїв оцінювання, включаючи перевірку доброчесності та професіоналізму.

ВРП має обрати одного з двох кандидатів, яких раніше рекомендувала робоча група, що складалася з п'яти членів органу. Водночас була застосована компромісна модель залучення експертів, делегованих міжнародними партнерами – такі експерти мали в процедурі лише дорадчий голос.

Результати добору об'єктивно викликають більше запитань, ніж відповідей. Ми, виконавши свою функцію незалежних консультантів, тепер бачимо свій обов'язок перед суспільством і судовою владою в тому, щоб висвітлити встановлені нами сумніви доброчесності кандидатів та вади процедури, які призвели до її неефективності. Ми також вважаємо за необхідне застерегти від завершення недосконалої процедури завідомо неприйнятним результатом.

Чому справжній відбір важливий

Посаду голови ДСА складно назвати звичайною управлінською позицією. Її історія демонструє поєднання високих корупційних ризиків на тлі мільярдних бюджетів з критичною важливістю для судової влади. Попередній керівник ДСА Олексій Сальніков отримав обвинувальний вирок Вищого антикорупційного суду, який у грудні набрав законної сили. Попередник Сальнікова, Зеновій Холоднюк, також був фігурантом корупційного скандалу – "плівок ОАСК". Це мало б стати серйозним застереженням і підставою для максимально ретельного та незалежного відбору нового керівника.

Через критичну роль ДСА та проблемну передісторію цієї посади, проведення справді меритократичного відбору на посаду голови було зафіксовано як один із показників у Дорожній карті з верховенства права. Це означало не просто формальне дотримання процедури відбору, а реальний відбір кандидата, який відповідає критеріям компетентності та доброчесності і здатен управляти інституцією з високими корупційними ризиками. Саме такого підходу Україна зобов'язалася дотримуватися, і саме цього очікує Європейська комісія в контексті подальшої оцінки прогресу України у сфері верховенства права та виконання євроінтеграційних зобов'язань.

Питання доброчесності, що залишилися без відповіді

Робоча група ВРП рекомендувала двох кандидатів — Максима Пампуру та Віктора Кощинця. Щодо них ми одностайно висловили негативну позицію – кандидати не відповідають критерію доброчесності. Однак ця позиція залишилася проігнорованою.

Максим Пампура, чинний виконувач обов'язків голови ДСА, очевидно є ключовим претендентом і водночас кандидатом, щодо якого існує найбільше питань, пов'язаних із доброчесністю та управлінською практикою.

Матеріали кримінального провадження НАБУ. Максим Пампура був свідком у кримінальній справі щодо колишнього голови ДСА Олексія Сальнікова, обвинувальний вирок щодо якого 8 грудня набрав законної сили.

Згідно з вироком ВАКС, Олексій Сальніков у березні 2023 року отримав 7,5 тис. дол. США хабаря. Частину суми він повинен був передати суддям за ухвалення рішення Верховним Судом на користь комерційного підприємства, а решту залишити собі за посередницькі послуги. Під час розгляду справи стало відомо, що записи прослуховувань є і щодо Максима Пампури.

ВАКС вказав щодо цих подій, що Олексій Сальніков залучив для з'ясування інформації по справі підприємства свого заступника, якого направив зустрітися із особою, яка обізнана про вказану ситуацію та зорієнтує стосовно перебігу справи.

Зокрема, Максим Пампура, Олексій Сальніков та ще одна особа мали розмову в машині, після якої Пампура поруч приміщення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мав би спілкуватися з особою, яка згадувалася як "помощник руководителя". Саме у цьому суді перебувала на розгляді справа згаданого підприємства.

Після цього Максим Пампура повернувся до авто, де відбулася інша розмова, під час якої зафіксовані такі його фрази, що стали предметом обговорення під час співбесіди:

"Короче говоря, ситуация следующая. Примерно рассказываю дословно. Речь шла о том, чтобы спустить на вторую" [ймовірно, йдеться про направлення розгляду справи до суду апеляційної інстанції];

"Вот это он подтверждает, ищут бокового. Ну будет всё будет, посчитаем" ["боковим" назвивають суддю колегії, який не є головуючим у справі].

Під час співбесіди Максим Пампура вказав, що "там можна зрозуміти, що я повторюю чиїсь слова дослівно. Тобто ця інформація не моя. Я звідкись її отримав і кажу, що інформація дослівно, от така. Про що йде мова, я взагалі не цікавився".

Кандидат наголошував, що вперше бачив цю особу та не пам'ятає, від кого отримав інформацію, яку дослівно озвучив під час розмови. Її зміст також не розумів. Пояснення також змісту він надавав і в справі НАБУ.

Натомість ВАКС констатував у вироку, що Олексій Сальніков залучив для з'ясування інформації по справі підприємства свого заступника, якого направив зустрітися із відповідною особою, який обізнаний про вказану ситуацію та зорієнтує стосовно перебігу справи.

Саме цей епізод можна назвати ключовим, чому Олексія Сальнікова засудили не за шахрайство, а за зловживання впливом.

Перед тим кандидат у контексті взаємодії з керівником ДСА також вказував таке:

"Будівля ДСА, в якій розташований кабінет першого керівника і будівля, якій розташований я – це інші будівлі. Тому, виходячи з прийому з від нього, він телефонує і каже: "До тебе [буде] іти такий-то, ти зустрінься там: він по такому-то питанню". Це є абсолютно нормальним і в цьому не бачу жодних проблем".

Майно, оформлене на тестя, та питання його походження. Кандидат і його сім'я користувалися значним обсягом майна (квартирою, паркомісцями та автомобілями), які формально належать тестю. Водночас задекларовані доходи тестя не дозволяють пояснити походження цього майна. Консультанти, делеговані міжнародними організаціями дослідили ці обставини і, зважаючи на чутливість виявлених відомостей обговорення відбувалося в закритому режимі. Водночас пояснення кандидата не спростували занепокоєння щодо ризику національним інтересам у випадку призначення його на посаду.

Неефективне управління за висновками Рахункової палати. Аудит Рахункової палати засвідчив серйозні проблеми в управлінні ДСА в період, коли кандидат перебував на керівних посадах. Зокрема, йдеться про повернення майже 1 млрд грн невикористаних коштів за умов хронічного недофінансування судів, відсутність достовірних даних про реальні потреби судової системи. В умовах, коли працівники апаратів своїм коштом оплачують ремонти та потрібні для роботи речі, повернення таких коштів виглядає серйозною управлінською проблемою.

Придбання дорогого автомобіля сином без зрозумілих джерел доходу та інші сумніви щодо майна. Син кандидата придбав автомобіль BMW вартістю близько 500 тис. грн, не маючи відповідних задекларованих доходів. Пояснення про фінансування покупки родичем документально не підтверджені. Водночас кандидат і члени його сім'ї користуються цим автомобілем на підставі довіреності, що підсилює сумніви щодо реального походження коштів.

Кандидат і його близькі родичі також володіли або користувалися значною кількістю об'єктів нерухомості в різних містах України. Документального пояснення джерел коштів для придбання частини цих об'єктів надано не було.

Сумнівна доцільність закордонного відрядження за бюджетні кошти. Кандидат був у відрядженні у США коштом державного бюджету. Їздив на захід, який виявився приватним форумом без офіційного міждержавного статусу. Не було продемонстровано ані чіткої службової необхідності такої поїздки, ані її практичної користі для роботи ДСА, що викликає питання щодо відповідального використання публічних коштів. Щобільше, виявилась невідповідність назви форуму у запрошенні і фактичної назви заходу, який відбувався у той період. Ця поїздка обійшлася бюджету у понад 100 тис. грн.

Порушення академічної доброчесності. У дисертаційних роботах кандидата — як кандидатській, так і докторській — виявлено значні обсяги текстових запозичень без належного цитування, зокрема перекладених із російської мови.

Віктор Кощинець також не відповідає тим стандартам доброчесності, які мали б бути безумовними для посади з таким рівнем впливу й ризиків. Основні зауваження до кандидата, які не були спростовані:

Сумнівна фінансова практика через бізнес дружини. Дружина кандидата володіє часткою в підприємстві, яка протягом багатьох років надавала їй так звану "поворотну безвідсоткову фінансову допомогу". Як з'ясувалося на співбесіді, йдеться про багаторічні позики без договорів (що є порушенням цивільного законодавства), строків повернення та будь-яких погашень. Сума такої допомоги сягнула понад 2 млн грн і враховуючи фінансову звітність компанії виглядають абсолютно невигідними для неї, адже кратно перевищують власні кошти. За своєю суттю такі операції можуть виглядати як спосіб виведення прибутку без сплати податків, що є поширеною, але неприпустимою з погляду доброчесності практикою.

Невідповідність доходів батьків обсягу їх фінансової підтримки. Суттєву частину майна та витрат сім'ї кандидата фінансували його батьки, зокрема будівництво будинку під Києвом у понад 1 млн грн, фактичне дарування авто дочці кандидата, яке згідно з оголошенням мало б коштувати 20 тисяч дол. США.

Водночас їхній офіційно підтверджений сукупний дохід не дозволяє пояснити ні масштаби такої підтримки, ні набуття власної нерухомості, ні повсякденні витрати. Пояснення про "старі заощадження", накопичені до 1994 року під час роботи "вахтовим методом на розвідці нафтових родовищ", не підтверджені жодними документами й виглядають малопереконливо з огляду на економічні реалії та гіперінфляцію того періоду.

Невідповідність доходів стилю життя сім'ї у 2024 році. Задекларовані доходи та заощадження кандидата та його сім'ї у 2024 році виглядають недостатніми для покриття фактичних витрат сім'ї з чотирьох осіб. Йдеться про утримання великого житлового будинку під Києвом, експлуатацію трьох автомобілів, придбання Tesla Model Y за понад 1 млн грн згідно з офіційним реєстром, а також щоденні та інші витрати.

Ці застереження не були переконливо спростовані. При цьому, у межах процедури, кандидату давалася можливість надати письмово пояснення та документи на поставленні питання. Кандидат проігнорував значну частину питань, зокрема, яка стосується майна та джерел походження коштів.

Щодо цих та решти кандидатів ми як незалежні консультанти, за власною ініціативою заздалегідь подали розлогі письмові висновки із повним викладом обставин, що призвели до обгрунтованого сумніву в доброчесності кандидатів, аби члени Робочої групи ВРП мали можливість прийняти дійсно відповідальне рішення. З текстом консультативних висновків у частині, що вже була розголошена і стала предметом публічного обговорення під час співбесіди (без персональної та чутливої інформації), можна ознайомитися за посиланням.

Вади процедури

Така ситуація очевидно є наслідком вад процедури. До конкурсу були залучені консультанти від міжнародних організацій, однак їхня роль була обмежена лише дорадчим голосом. Для процедур такого рівня це радше виняток, ніж стандарт. Зазвичай експерти, делеговані від міжнародних організацій, мають переважний голос як запобіжник.

Щобільше, в цій процедурі навіть право дорадчого голосу було знівельовано: реального спільного обговорення, коли не лише консультанти, але й члени робочої групи ВРП висловлювали б своє бачення щодо кандидатів, а опісля спільне голосування, не відбулося. Консультантам було дозволено лише повідомити членів робочої групи про свою позицію. Процедура також не була відкритою для суспільства.

Зрештою всі застереження консультантів від міжнародних організацій щодо доброчесності кандидатів були проігноровані. У результаті відбір не виглядає меритократичним і очевидно не відповідає зафіксованому у Дорожній карті.

Як відновити довіру до добору

Передусім очевидно, що кандидати, щодо яких існують серйозні й не зняті питання доброчесності, не мають бути підтримані пленарним складом Вищої ради правосуддя.

Це означає необхідність оголошення нового добору і проведення його за іншими, суттєво посиленими правилами.

Новий конкурс потребує активнішого та ширшого підходу до пошуку кандидатів. Очевидно, що нинішня кількість і якість претендентів свідчать про проблему з залученням професійних управлінців. Це вимагає використання сучасних HR-інструментів, відкритої комунікаційної тощо.

Водночас роль експертів, делегованих міжнародними організаціями, має бути не формальною, а реально впливовою. Процедурні гарантії добору слід посилити — зокрема в частині голосування, спільного та публічного обговорення кандидатів, прозорого реагування на застереження щодо доброчесності. Без цього ризик повторення вже знайомого сценарію залишається надто високим: Україна може знову отримати керівника ДСА, чия каденція завершиться черговим корупційним скандалом.