Яке рішення Велика Палата прийме щодо застосування "поправок Лозового"

"Поправки Лозового" – комплекс змін у КПК України, які були внесені у 2017 році, тобто ще за попереднього скликання Верховної Ради, з подачі народного депутата Андрія Лозового. Вони стосувались, у тому числі обмеження строків досудового розслідування, збільшення судового контролю, зокрема щодо питань, яким такий контроль невластивий.

На жаль, ці зміни мали негативний вплив на ефективність досудових розслідувань. І попри те, що більша частина уже скасована, можливість закриття справи через сплив строків досудового розслідування досі наявна. І судова практика щодо їхнього застосування досі відрізняється.

25 лютого 2026 року Велика Палата Верховного Суду може поставити крапку в цьому питанні, адже на її розгляд надійшло кримінальне провадження, яке закрили через неоднозначне застосування "поправок Лозового".

У чому ключова проблема

Хоча обмеження строків розслідування до оголошення підозри (частина "поправок Лозового") вже скасовані, в законодавстві зберігається критична норма, яка дозволяє закрити кримінальне провадження лише через формальне порушення процесуальних строків, навіть якщо це пропуск у кілька днів. Ситуацію ускладнюють суперечливі тлумачення правил продовження цих строків. Через це провадження може закрити суд навіть у тих випадках, коли пропуску строку фактично не відбулося. Власне це і створює правову невизначеність.

Як виявилось, найбільшою правовою проблемою є питання: хто з 16 березня 2018 року повинен був продовжувати строки досудового розслідування в об'єднаних та виділених кримінальних провадженнях? Адже саме тоді набрали чинності "поправки Лозового", якими, у тому числі повноваження продовжувати строк розслідування до 6 та до 12 місяців передали від керівників органів прокуратури до слідчих суддів.

Однак існували кримінальні провадження, які були розпочаті до цієї дати. І під час досудового розслідування із ними могли обʼєднувати ті кримінальні провадження, які розпочаті після 16 березня 2018 року. І якщо відбувається обʼєднання таких кримінальних проваджень, то вважається, що воно є єдиним і розпочалось саме з тієї дати, з якої було розпочате "старе" кримінальне провадження.

І нібито для уникнення непорозумінь при внесенні цих змін до КПК України народні депутати додали важливу примітку, на яку й орієнтувались практики: якщо провадження було відкрите до дати набрання чинності "поправками Лозового", то повноваження продовжувати розслідування до 6 чи 12 місяців залишається у прокуратури, а нові правила продовження строків – через слідчого суддю – варто застосовувати лише до справ, які зареєстрували після цієї дати. Однак це лише погіршило розуміння цієї норми.

Судова дилема

Практика суддів місцевих та апеляційних судів у цьому питанні різнилася: одні закривали об'єднані провадження (через ніби як незаконне продовження строків прокурором), тоді як інші відмовляли, стверджуючи, що важливим є факт реєстрації "первинного" провадження, а не подальші обʼєднання та виділення справ із нього.

Навіть у Верховному Суді були різні позиції. Резонансне рішення Об'єднаної палати ККС ВС від 31 жовтня 2022 року остаточно поглибило проблему. Вона визначила, що впродовж усі цих 4 років в об'єднаних чи виділених кримінальних провадженнях строк розслідування до 6 та 12 місяців повинен був продовжувати слідчий суддя, а не прокурор. Фактично це рішення було непередбачуваним для практиків, адже post factum створило правило, якого не існувало на момент прийняття процесуальних рішень у кримінальних провадженнях, і цим створило загрозу для подальшої долі великої кількості кримінальних проваджень.

Наприклад, через це рішення перша інстанція ВАКС закрила справу "Роттердам+" про зловживання на 19 млрд грн чи епізод справи "газової справи" братів Дубневичів про розкрадання газу НАК "Нафтогаз України" на 1,4 млрд грн. Згодом їх скасувала АП ВАКС.

Через майже 2 роки — 7 жовтня 2024 року — Об'єднана палата ККС ВС знову повернулася до цього питання й уточнила попередню позицію: продовжувати строк розслідування в об'єднаних провадженнях міг також і керівник органу прокуратури.

Відтак склались два різні підходи до того, хто мав продовжувати строки розслідування. При цьому, на наш погляд, лише один із них хоча б якось розвʼязує проблеми, закладені законодавцем при конструюванні норм закону щодо правил продовження строків досудового розслідування.

Як можна розвʼязати цю проблему

З одного боку, саме Велика Палата ВС наділена повноваженнями розвʼязувати виключні правові проблеми й забезпечувати розвиток права. Відтак від неї залежить те, чи стане сформована правова позиція передбачуваним застосуванням норми, чи поглибить вона проблеми, спричинені нескасованою частиною "поправок Лозового".

З іншого боку, оскільки джерелом проблеми були не найкращі зміни до КПК України, парламент може усунути недоліки роботи депутатів попереднього скликання, скасувавши можливість автоматичного закриття справи через сплив строків досудового розслідування. Щобільше, вже є зареєстровані законопроєкти. Йдеться про альтернативні до урядового і вже відкликаного проєкту закону № 12367.

Насамкінець нагадаємо, що питання строків досудового розслідування привернуло увагу навіть Єврокомісії, яка у своїх рекомендаціях зі звіту про розширення для України вказала, що з КПК України таки потрібно вилучити положення про автоматичне закриття кримінальних справ через сплив строків досудового розслідування, тобто остаточно скасувати досі чинну частину "поправок Лозового".

Павло Демчук, старший юридичний радник TI Ukraine

Публікація підготовлена у межах проєкту "Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості" (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Матеріал створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов'язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.