"Останній бастіон" Кремля у Полтаві

Бастіон – оборонна споруда, застосована військом Петра І у битві 1709 року. Завдяки випадковій перемозі над шведом імперська пропаганда зачислила духовну столицю України до "городов русской слави".

Нині в Полтаві діє "останній бастіон". Майже невідомий містянам сайт – є більш популярні й авторитетні – цінує москва. І ретранслює. Через новинний агрегатор ІноСМІ.ру, створений для перекладів російською публікацій закордонних медіа.

ІноСМІ входить до керованого Дмітрієм Кісєльовим інформагентства "россія сєгодня". Фінансується через федеральну "роспєчать".

Агрегатор неодноразово викривали в поширенні дезінформації. Зокрема, створенням за межами рф сайтів-одноденок для забезпечення платформи текстами необхідної спрямованості. Одним із перших портал просував фейки про американські біолабораторії в Україні.

Щоб жителі рф відвідували правильні ресурси, на користь рупорів кремлівської пропаганди підмінюють трафік.

"Бастіон" у пріоритеті

Уперше передрук матеріалів полтавського сайту кісєльовський медіахолдинг здійснив торік. Донині відтворені близько 60 публікацій. Бувало до десяти на місяць і по дві на день.

Один текст навіть повторили. Менш ніж за тиждень. Доповнивши коментарями представників, цитую мовою оригіналу, "простого украинского народа".

Найкорисніші, для російської аудиторії, статті здобули 40,5 тисяч переглядів.

Швидкість запозичень вражає. Інколи від появи на ОБ котрогось специфічного допису до його перекладу й розміщення в ІноСМІ минало зо 3 години. Рекорд – 99 хвилин!

Ба більше, за опусами маргінального медіа портал "відображає" статті впливової німецької газети Die Welt чи найбільшої в світі телерадіомовної компанії – британської BBC.

За даними агрегатора, його база налічує понад 2800 видань світу, починаючи з корпорацій-гігантів. Жодна пошукова система не винесе нагору видачі дорібок аматорів від журналістики з української глибинки. Тож знайти з глобального інформпотоку потрібний текст, певно, неможливо – без комунікації з абонентом на протилежному кінці "дроту".

ІноСМІ відстежує 49 медіа, так чи інак пов'язаних з нашою країною (відлік у таблиці наведено з дати московського дебюту ОБ).

"Каталог" джерел дезінформатори з білокам'яної ліпили довільно. Лакуни з числа топ за кількістю користувачів чи відвідувань очевидні. Як і з Білого списку ІМІ, де присутні майданчики прозорі та відповідальні.

Натомість на першій позиції бачимо ресурс Страна.ua, заблокований за проросійську пропаганду з 2021 року. У групі видань, що мають чи мали російськомовну версію, третина – передруки його публікацій.

"Останній бастіон" – абсолютний лідер поміж сайтів, позначених як україномовні (частка – аж 45%) і займає 6-те місце серед усіх вітчизняних медіа, вписаних до аналів ІноСМІ.

У виборі московських "новинарів" продукція цього партнера має істотні переваги.

Публікації таких видань, як УП чи споріднених з нею проєктів, доводиться препарувати. Видаляти "зайве". Подавати небезпечні для України тенденції чи процеси як трагічні реалії, що вже настали. Посилювати експресивність лексики і категоричність висновків.

Європравда розмістила розвідку доктора історії з Польщі. Лукаш Адамський оперував соціологією, указував причини змін у ставленні співвітчизників до українців.

ІноСМІ вилучив фрагменти про несприйняття поляками російської мови, імовірну причетність кремлівської агентури до антиукраїнських вкидів і таке інше. Викинув і доводи про ризики для самої Польщі від "зниження рівня мобілізації всієї нації і держави проти загрози з боку Московської Федерації".

При передруку дописів з "бастіону" подібні модифікації зайві. Чорнову роботу "першоджерело" зазвичай уже виконало.

Властиві ОБ прийоми маніпуляцій: зміна акцентів через назву і лід (підзаголовок), що не відповідають оригіналу публікації (headline reframing) + (не завжди) упущення важливих для розуміння теми фактів, даних, цитат (selective reporting). Результат – докорінне спотворення змістовної рамки (selective framing).

Військовий, спеціаліст зі зв'язку, "переведений" сайтом в аеророзвідники, у серії твітів застерігав від приписування супротивнику власної логіки.

Алармістським заголовком і драматичним вступом ОБ восени 2024-го перетворив мисленнєву "пастку" на оперативно-тактичну. У неї "ворог загнав ЗСУ" на Донбасі. І здатен "прорватися до Дніпра".

ІноСМІ зосталося придумати ще більш чіпку зовнішню назву – для стартової сторінки порталу та вступну помітку до перекладу обробленого колегами тексту.

Тут анотація роз'яснила: перевагу "военного контингента России" визнав, "осыпая противника проклятиями", "боевик ВСУ в материале для Bastion.tv".

Ще приклад.

Голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут писав про надходження від європейських партнерів партії бойових літаків. Головний меседж: модернізація перетворила навіть старіші за віком F-16 "на значно потужнішу техніку" ніж російські МіГ-29 та Су-27. Їх можливостей бракує для протистояння новітнім Су-35, та це однозначно виводить нашу винищувальну авіацію на якісно новий рівень.

ОБ уписав у співавтори публікації міфічного Івана Правдіна, а в назву виніс вторинну тезу: "Модернізовані європейські F-16 не готові воювати з російськими Су-35".

Паразитарна інвазія цілком задовольнила ІноСМІ.

Автори, теми

Актив кремля не обмежується крадіжками інтелектуальної власності знаних осіб – заради ґвалтування сенсів.

Наполегливо вишукує в соцмережах "опінії" відверто одіозних персонажів і просто ноунеймів, котрих атестує: експерт, громадський діяч, фахівець із .., автор цифрового контенту (дарма, що аудиторія того – 3 тис. підписників). Аби лише невдоволення псевдоавторитета війною, поточним буттям, владою чи своєю в ній відсутністю вписувалось у нагальні потреби путінської риторики.

Скажімо, на постійній основі трибуною "бастіону" наділений Володимир Бойко. У версії ОБ "Еталонний журналіст, публіцист, блогер. Військовий ЗСУ" (до речі, це його витвір з умоглядними підрахунками загиблих українських воїнів мав рекорд зі швидкості передруку, а так само "потужний" сайт, Naspravdi.Today, теж включили до каталогу ІноСМІ).

Місце на шпальтах виділене й підсанкційним: екснардепу Ігорю Мосійчуку, потенційному очільнику "партії ухилянтів" Мирославу Олешку, заступниці головреда Страна.ua Світлані Крюковій.

Найбільш затребуваний кремлем – такий собі Владислав Смірнов. Його дебютний опус, вересень 2025-го, стосувався візиту Зеленського до Відня. Аналітик-публіцист бив на сполох: "Європейська перспектива під загрозою". Причина – "президент демонстративно катається у кортежах з десятків авто", наданих …владою Австрії. Ламентації доповнювало штучне протиставлення: країна "платить кров'ю за своє виживання" | "марнотратні турне … за чужий рахунок".

В іншому підібраному москвою фб-дописі Смірнов обурювався: "Чому долю України вирішують "туристи" з американськими паспортами?" Називаючи Рустема Умєрова не секретарем РНБО, а міністром оборони. Довелося ОБ виправити. А так експерт – рівня Бог!

"Творчий" колектив самого "бастіону" утворюють головний редактор (про нього – далі) і копірайтер, можливо кілька. Зазвичай свої матеріали вони приховують за псевдонімами на кшталт Іван Сірко, Орися Якасука.

ІноСМІ радо підхоплює домисли полтавського сайту про невдачі ЗСУ на фронті та проблеми в армії, "віддані" ворогові населені пункти і "прогнилий корумпований режим", за який "бусифковані" солдати помирати не збираються.

Про гіперболізовану некомпетентність влади і недовіру до неї народу та іноземних партнерів (зброю президенту "давати не хочуть просто тому, що він всім огидний").

Про неймовірні розкоші, в яких нібито купається під час війни родина Зеленських.

Про тотальну кризу шкільної освіти й легалізацію одностатевих партнерств – куди ж "скрєпним" ЗМІ без цієї тематики?

Ледь не щодня ОБ таврує владу (від службовців ТЦК чи місцевого врядування до нардепів, міністрів, президента) як "внутрішнього ворога".

Одні "зради" випереджають інші. З боку Заходу теж:

"Віддавши стратегічні запаси корисних копалин України сіоністам, Зеленський і компанія розвели українців, як кроликів";

"команда Зеленського відстояла у своїх інтересах продовження війни";

віцепрем'єр Михайло Федоров "все ще на свободі", а "він точнісінько такий самий".

Тезу нелегітимності президента ОБ мусолить постійно: "узурпатор", "прострочений", "втратив суб'єктність на міжнародній арені".

Сталу антидержавну рамку інколи посилює дослівним переказом заяв керівництва рф, зокрема Сєргєя Лаврова, прямими лінками на повідомлення ТАСС тощо. Без застережень. Навпаки, з власними просторікуваннями – на підтвердження.

Інша наскрізна ідея: всесвітня змова сіоністів проти українського народу.

Звісно, дешеву конспірологію змістовно аргументувати практично неможливо.

За неуцтво видавалася позиція Володимира Зеленського щодо необхідності надання гарантіям безпеки Україні форми міжнародних угод, ратифікованих парламентами країн-союзників. Емоційний вплив Гнап Нерушима нагнітав глумливими фразами.

Убогі "бастіонні" кпини ІноСМІ спожив. Орфографію виправив.

Стандарти BBC? Ні, ОБ!

Пащекування найнижчого штибу сайт перемежовує дописами, що доволі вміло й украй тенденційно інтерпретують дані статистики, соціології, змін у законодавстві, викривляють смисли надрукованих різними мовами статей західних медіа.

Враження стійке: матеріали ті надані ззовні. Готовими до друку. Для подальшого відтворення замовником – російською. З лінком на bastion.tv.

Так, опус "Українці продовжують втікати з "країни мрій Зеленського" оперує підрахунками Євростату про кількість біженців, що отримали тимчасовий прихисток у країнах ЄС. Іван Правдін подає це як наслідок масового розчарування населення політикою президента, а не агресії рф.

Достовірні цифри використані для просування деморалізуючого меседжу, суголосного підривним наративам рф.

А ось як ОБ переповів статтю BBC "Підозрюваний у справі "Північного потоку" звинувачує Італію в тиску з метою отримання зізнань".

Її авторка дала зрозуміти, чому Україні важливе заперечення будь-якої дотичності. Показала різницю в позиціях влад різних країн, коли в екстрадиції Володимира Журавльова, другого підозрюваного Німеччиною, відмовив суд Варшави – наголосивши: якщо українці й причетні, їх дії є законною самообороною у "кривавій геноцидній війні".

Журналістка зауважила спробу родича Сергія Кузнецова передати до в'язниці звичну йому їжу, зусилля Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця поліпшити умови утримання бранця.

"Бастіон" видав історію мужнього військового, який дуже любить Україну (ці слова винесені в заголовок), але за свої права бореться самотужки – внаслідок байдужості держави.

На передній план вийшли відчуття адвоката-італійця: "уряд кинув" Кузнєцова "напризволяще, як старий чобіт".

У день появи фальшивки стало відомо: Італія гарантувала дотримання прав Сергія, голодування він припинив. Інсинуації ОБ набули надмірного цинізму. Та для цілей кремля виявилися придатнішими за англомовний оригінал.

Вдавану впливовість маловідомого сайту ІноСМІ підвищує, включаючи в тематичні огляди нарівні з реальними ЗМІ.

Нещодавно агрегатор оприлюднив сценарії майбутнього України. Джерела – щоденна німецька газета Berliner Zeitung, велика пекінська медіа-платформа Sohu, невід'ємна частина повсякдення мільйонів китайців, "Газета по-українськи".... і"бастіон".

Котрий "витійствує": "сита по горло" всіма, Зеленським, Порошенком, Тимошенко, Україна готова вірити Залужному. Але він стане заручником незмінної "гвардії". А та "кине старих хазяїв і побіжить по нові посади при новому троні".

У подачі полтавського ресурсу ІноСМІ наводить і деякі матеріали інших наших видань, як Texty.org.ua.

Слушно спитати: для чого тягнути вгору карликовий bastion.tv?

Холдинг Кісєльова отримує стабільне джерело бажаного контенту. Що повністю відповідає інформаційній повістці, яку розганяє кремлядь.

Пересічний росіянин таку інформацію сприйме за достовірнішу, ніж публікації власних ЗМІ. Це дозволить згодовувати народонаселенню рф ілюзію: ось справжні настрої українців, знуджених "диктатурою Зеленського". Отже, близька перемога над "залишками бойовиків і нацистів". Бо й найзатятіші визнають тепер провали за всіма напрямками фронту й політики.

Так полтавський сайт працює на підсилення риторики ідеологів путінського режиму.

Використовуючи ж "бастіон" як посередника, ІноСМІ може брати "гарячі" теми – препаровані ним. І уникати прямих посилань на оригінали публікацій у тих медіа, чиї дійсні думки глибинному народу "знать нє вєлєно".

Пекарня для арійців і партія "Дія"

Реальним власником "останнього бастіону" є Геннадій Сікалов. Заразом він виступає керівником громадської спілки з тою ж назвою та редактором, але не сайту, а однойменного ТОВ.

Засновником, власником, директором зорієнтованого на видавничу діяльність та цифрові комунікації ТОВ значиться громадянин, уписаний також керманичом аграрного ПрАТ "Полтавське".

Основна власниця ПрАТ – Світлана Манжос, нібито колишня дружина Сікалова.

Спілку ж громадську сотворили: Манжос і належне їй ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар'єр піску", наречене крутіше за контору "Роги та копита", "Геоатомексперт" (це претензійно назване ТОВ – власність Сікалова) та ще один чоловік, вірогідно теж Фунт.

Заплутана структура дозволяє відбиватися від судових позовів.

У вітчизняному правому полі сайт не перебуває зумисно. На думку про телевізійну спрямованість онлайн-медіа наводить домен .tv. Насправді ж крихітна полінезійська держава Тувалу здає його в оренду. Плата помірна.

За заявою "видавничого" ТОВ навесні 2024-го Нацрада з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала медіа друковане. Назву вгадаєте? Щотижнева газета має безкоштовно розповсюджуватись у Полтавській області.

Жоден примірник дотепер не вийшов у світ. Функція "бастіону" паперового – прикриття. Аби вчепити бейдж "журналіст", робити запити, а в разі чого волати про переслідування владою опозиційних ЗМІ.

Як помсту за викриття корупції сайт зображає його блокування з 15 іншими, поміченими в поширенні прокремлівських пропагандистських матеріалів та дезінформації (між них volodymyrboyko.com – ще один проєкт того ж Бойка). Відповідне розпорядження 24 грудня 2024 року видала Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації. Обмеження діятиме до кінця війни.

Відтак в Україні бастіонні опуси доступні при застосуванні VPN. Та чи всяк схоче ним заморочуватися? "З-за порєбріка" ж відстежувати медійні активності діяча з Полтави не складно.

Пише редактор кострубато. Не інтелектуал. Радше посередній підприємець. Чия мета за визначенням – прибуток.

Блокування вочевидь підірвало трафік та спроможність сайту заробляти рекламою.

Низьку прибутковість демонструє й решта сімейних бізнесів. Крім згаданих є ще оформлені на Манжос ПП "П'ятий бастіон", ТОВ "Фірма "Атолл" і "Колегіум "Домініон".

За даними аналітичної системи YouControl, разом родинні структури отримали у 2024 році лише 985900 грн чистого прибутку.

Попри це, входження ОБ в орбіту інтересів ІноСМІ супроводжувала низка вартісних придбань. Інвестувало не/подружжя в майбутнє підприємницьке. І не тільки.

У розпорядження Манжос перейшла партія, названа імітаційно. Створена "Дія" у 2021-му, належала спершу власниці фітнес-клубу з Горішніх Плавнів.

Існує тіньовий ринок партій "під ключ". За пару тижнів без зайвого клопоту під майбутні вибори можна купити готову. Ціна – приблизно 60 тис. доларів.

50 тис. доларів Манжос вклала у земельну ділянку в центрі Полтави, де Сікалов обіцяв створити заклад "релевантної освіти". Та, як з'ясувалося, зведення мультифункціонального бізнес-центру загрожує зруйнувати історичну споруду краєзнавчого музею.

В аукціоні з придбання приміщень інституту землеустрою взяв участь науковий "кар'єр піску". Не переміг, але пропонував 14 млн грн, що перевищило стартову ціну вшестеро.

Готовність смітити грішми під час війни дивна не тільки через загальний занепад бізнесів, не пов'язаних з оборонкою.

Понад десятиріччя на одній з головних вулиць Полтави подружжя будує кафе-пекарню.

Усе ще недороблений заклад устиг уславитися. За 2 роки до повномасштабного вторгнення фасади "прикрасила" обернена свастика.

Сікалов заявляв, що повертає в дизайн наших міст "традиційні знаки". Однак на дзеркальних селфі туристів з рф хрести виглядали копіями символу гітлерівського нацизму.

Навіть після втручання Українського інституту національної пам'яті власник пручався демонтажу провокативної оздоби.

Корисний ідіот чи консерва?

Щоб відповісти, варто знати минуле "героя".

Крім відсидки за рекет буремні 90-ті відзначилися для Сікалова підозрою у вбивстві другого кримінальника. У перестрілці, вчиненій у місті серед біла дня. А тоді – втечею до рф. Лікуванням власних ран у госпіталі Ростова.

Повернувшись за кілька років із москви, подейкують – при грошах, він позакривав кримінальні справи. А в 2006-му його взяв у помічники нардеп Микола Лісін, бізнес-партнер Миколи Злочевського (до ПР обидва перебували у лавах СДПУ(о).

Незабаром потужний регіональний струмінь виніс Сікалова на посади радника міністра в уряді Азарова та гендиректора "Полтавнафтогазгеологія". Для дочірнього підприємства НАК "Надра України" це обернеться згодом банкрутством і багатомільйонними боргами.

Нагадує кар'єрний злет іншого зека. Януковича ймовірно ще ззамолоду контролював кгб, потім фсб.

Мімікрував під українського патріота й зачислив себе до громадських діячів і журналістів Сікалов після перемоги Революції Гідності. Що, однак, не заважало світитися в ефірах проросійського телеканалу NewsOne, належного депутату Євгенію Мураєву.

Публічні виступи Сікалов використовує для провокацій і нині. Стверджуючи в сюжеті від 17 серпня 2023 року ніби "по Москві завдаються удари безпілотниками по приватному сектору", він запитував: "ми хочемо стати на шлях держави-терориста, яка обстрілює мирних людей?"

____________

До розпалювання полтавським сайтом антисемітизму кілька разів я намагався привернути увагу Міністерства юстиції (вправі припинити діяльність громадської організації) та Нацради з телебачення (може анулювати реєстрацію медіа).

СБУ також.

Дописи ОБ цілком узгоджуються з наративами російської пропаганди, унаочнюють та посилюють їх, дискредитують наше військо, розганяють панічні настрої щодо ситуації на фронті, підривають довіру до державних інституцій та стратегічних партнерів України, сіють у суспільстві розбрат, демотивують громадян чинити спротив, волонтерити, підтримувати армію. Завданням ворожих ІПСО вони відповідають навіть без прямого виправдання агресії.

Окремі фальшиві повідомлення про поразки ЗСУ близькі до глорифікації військових здобутків супротивника.

Готовий надати необхідні свідчення й докази. Зазначені в тексті публікації заархівовані, позаяк раніше діяч неодноразово вдавався до зачистки слідів.

Поки ж триватиме досудове слідство, експертизи тощо, РНБО слід невідкладно застосувати механізм санкцій щодо всіх структур Сікалова / Манжос.

Нездатна захистити свій інформаційний простір держава приречена програвати.

Ігор Гавриленко, кандидат історичних наук, незалежний розслідувач (Полтава)