Хто відповість за непоставку зброї для фронту на 46 мільярдів грн?

Прострочена дебіторська заборгованість – це сума, на яку проплати бюджетних грошей за зброю пройшли, але в передбачений контрактами строк постачання не відбулося. Це один із базових показників ефективності закупівель зброї, який має бути публічним.

Приховування цієї інформації є маркером щонайменше неефективності (або зловживань) у найбільш закритих і найважливіших для виживання країни закупівлях зброї.

Яскравий приклад – кримінальна справа щодо ТОВ "Львівський арсенал". Тоді Міноборони сплатило за мінометні постріли майже 1,5 млрд грн, постачальник отримав кошти, а постріли так і не поставив, хоча всі строки давно минули. У результаті у держави – ні зброї, ні грошей, а ці кошти перейшли в розряд простроченої дебіторки.

Для війська це означає, що ЗСУ не отримали мінометні постріли, які рятували би життя та нищили ворога.

Станом на кінець 2024 року прострочена дебіторська заборгованість АОЗ за попередньої очільниці Марини Безрукової складала 14.7 млрд грн.

Більша частина цієї заборгованості припала на спецекспортерів (державні підприємства-посередники, які до вторгнення експортували українську зброю, а зараз займаються імпортом) – зокрема, скандальний Спецтехноекспорт. З останнім в 2023 році АОЗ, ще за часів першого директора Володимира Пікузо, уклало сумнівні збройні контракти. Саме ці контракти потрапили до журналістського розслідування Михайла Ткача про виведення десятків мільйонів євро за озброєння, яке не було поставлено.

Станом на кінець 2025 року прострочена дебіторська заборгованість АОЗ вже за Жумаділова по закупівлям зброї зросла втричі – з 14.7 млрд до 46 млрд грн.

Зазначимо, що 46 млрд гривень прострочених контрактів – це більше ніж бюджет БФ "Повернись живим" за весь час повномасштабного вторгнення (42,6 млрд грн). Або фактично річний бюджет Держспецзвʼязку на дрони в 2025 році, який становив 47 млрд грн. При чому, Держспецзвʼязку на запит ЦПК ще в травні 2025 року повідомили, що в них взагалі відсутня прострочена дебіторська заборгованість.

Тобто, іншим державним замовникам вдається закуповувати зброю так, щоб не накопичувати багамільярдну заборгованість і реально забезпечувати постачання на фронт за витрачені з бюджету кошти.

Припускаю, що саме тому Жумаділов системно приховує від суспільства інформацію про прострочену дебіторську заборгованість АОЗ, що утворилась за час його керівництва.

Так, раніше – до перебування Жумаділова на посаді – інформація про таку заборгованість була відкритою.

Ба більше, ще рік тому в перші дні свого призначення т.в.о. керівника в АОЗ сам же Жумаділов відкрито повідомляв народним депутатам на їхні запити цю цифру. Проте наразі керівник АОЗ не надає цю інформацію не тільки у відповідь на публічні запити, а й у відповідь на звернення депутатів.

Починаючи з весни 2025 року ЦПК офіційно надсилав запити до АОЗ із проханням надати суму простроченої дебіторської заборгованості за закупівлями зброї, але неодноразово отримував незаконні відмови.

У листопаді 2025 року АОЗ відповів ЦПК, що інформація про прострочену дебіторську заборгованість є непублічною інформацією (для службового використання), а вже в січні 2026 пояснив, що така інформація в АОЗ "не створювалася", а її "створення як нового аналітичного продукту потребує значних інтелектуальних зусиль".

Напрочуд абсурдна відписка, враховуючи, що керівництво АОЗ мало б забезпечити посилений контроль за непоставками зброї під час повномасштабного вторгнення та регулярно звітує як наглядовій раді, так і Міноборони про показники прострочених поставок.

Водночас народним депутата АОЗ надає відповіді або закриваючи цифри грифом ДСК (інформація для службового користування) або стверджує, що звернення депутата недостатньо й потрібен виключно проголосований парламентом запит. Детальніше про такі випадки Центр протидії корупції вже писав раніше.

Загалом зʼясувати той факт, що протягом 2025 року прострочена дебіторська заборгованість в АОЗ зросла більше, ніж в 3 рази, і становить 46 млрд грн ЦПК вдалося через публікації народної депутатки Вікторії Сюмар та з власних джерел.

Додамо, що в останньому інтерв'ю Жумаділов маніпулятивно жонглює відсотками, намагаючись перекинути відповідальність на попередників.

На днях на питання журналістів, очільник АОЗ відповів, що "Прострочена дебіторська заборгованість зараз це 3,1%". Що саме означають ці відсотки та як їх рахували – невипадково залишилось за кадром.

На нашу думку, якби Жумаділов справді надав релевантні цифри про дебіторську заборгованість АОЗ, маніпуляція з відсотками і спроба перекинути все на попередників відразу б провалилася. А Арсену Жумаділову, як і наглядовій раді АОЗ, довелося би відповідати суспільству, яких заходів у 2025 році вони вживали, аби зменшити багатомільярдні непоставки зброї на фронт.

Нищення АОЗ як інституції Рустемом Умєровим

Нагадаємо, що наприкінці січня 2025 року Арсен Жумаділов був призначений т.в.о. директора АОЗ. Перед тим Рустем Умєров відкликав двох членів наглядової ради – Тараса Чмута та Юрія Джигира – завдяки голосуванню яких наглядова рада ухвалила рішення продовжити контракт із попередньою директоркою АОЗ Мариною Безруковою.

Всупереч рішенню наглядової ради ексміністр оборони Умєров призначив наближеного до себе Арсена Жумаділова – на той час очільника агенції тилових закупівель Державного оператора тилу (ДОТ) – керувати одночасно і АОЗ. Тоді Умєров пояснював це необхідністю покращити поставки озброєння та відповідно виконання збройних контрактів.

"Єдиний критерій, який Міноборони ставить перед АОЗ – вчасно, і в повному обсязі забезпечити фронт усім необхідним озброєнням. На жаль, за останні півроку замість своєчасного забезпечення армії боєприпасами ми отримали політичні ігри, "зливи" контрактів, "злив" інформації (правоохоронці обовʼязково ще перевірять ці факти), піар бездіяльності та невиконання КРІ підпорядкованим підприємством МОУ. …. Розмов про закупівлю озброєння для армії багато, результат – незадовільний. Ми змінюємо систему, щоб результат був на фронті, а не в новинах", – йдеться у дописі ексміністра у мережі Facebook.

Після призначення Жумаділова ексміністр Умєров делегував двох нових членів наглядової ради від держави – свого першого заступника Івана Гаврилюка та свого ексзаступника Станіслава Гайдера. Відтоді де-юре наглядова рада знову стала правомочною, але чомусь не проводила ні конкурсу на нового директора АОЗ, ні спромоглась на якісний аудит ефективності закупівель зброї за Жумаділова. Більше того, в січні 2026 року завершилося розпочате в травні 2025 року поглинання АОЗом ДОТу, що перетворило АОЗ на закупівельного монстра за державні гроші.

Підсумуємо цифри

У 2025 році прострочена дебіторська заборгованість АОЗ під час керівництва Арсена Жумаділова склала 46 млрд грн.

В 2024 році прострочена дебіторська заборгованість АОЗ під час керівництва Марини Безрукової склала 14.7 млрд грн.

В обох випадках суми простроченої заборгованості включають контракти, укладені їхніми попередниками – враховуючи договори, підписані ще з 2023 року першим директором АОЗ Володимиром Пікузо за ексміністра оборони Олексія Резнікова. Водночас Марину Безрукову було звільнено з посади директора АОЗ серед іншого і під приводом несвоєчасного постачання зброї на фронт.

В іншому випадку, Арсен Жумаділов тримається за посаду, незаконно приховуючи справжні цифри прострочених контрактів. І єдиний захист Жумаділова – перекласти всі провали на попередників. Це можна було легко зробити рік тому, коли він тільки очолив АОЗ, але за 12 місяців в нього була вся повнота повноважень та ресурсів вирішити проблему замість того, щоб шляхом маніпуляцій шукати крайніх.

Як вирішити цю ситуацію?

Новому міністру оборони Михайлу Федорову та його команді доведеться швидко бігти, щоб наздогнати згаяне і нарешті вирішити проблему з великими заборгованостями щодо поставкок озброєння за проплаченими контрактами. Він отримав у спадок АОЗ, як поламану інституцію з сумнівними процедурами, яку треба оперативно поремонтувати.

У лютому 2026 року Федоров заявив про призначення Тараса Чмута знову до наглядової ради АОЗ – замість Івана Гаврилюка. Це хороший сильний крок, адже Чмут має бездоганну репутацію та експертизу в закупівлях озброєння для війська.

Проте призначення одного Тараса Чмута замало для інституційного ремонту АОЗ. До наглядової ради варто запросити представників наших основних іноземних партнерів, які надають гроші на закупівлі озброєння через АОЗ в рамках "данської моделі" постачання зброї. Це дозволить відновити довіру як суспільства, так і міжнародних партнерів до АОЗ.

Окрім цього, потрібно оновити статут АОЗ, в який Умєров у грудні 2024 вніс незаконні норми, які нівелюють роль наглядової ради. Це відновить повноцінні виключні повноваження оновленій наглядовій раді та гарантуватиме їй незалежність.

Після цього варто провести об'єктивний повний фінансовий аудит виконання всіх збройних контрактів.

Паралельно наглядова рада має запустити конкурсний процес відбору ефективного керівника АОЗ.

Аби кожен майбутній міністр оборони не перелаштовував під свій лад найбільшу та найважливішу для обороноздатності держави закупівельну агенцію, необхідно зафіксувати всі інституційні правила профільним законом про АОЗ.

Дарʼя Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції