Авто за 14 мільйонів, п’яне водіння та затримання після співбесіди: як проходив конкурс до Антикорупційного суду
Автори:
Катерина Бутко, голова ВО "Автомайдан"
Валерія Радченко, комунікаційниця Центру протидії корупції
Цього року період співбесід потенційних суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) закінчився, мʼяко кажучи, не без пригод.
За день до кінця всіх співбесід, які тривали з 16 лютого по 17 березня, НАБУ викрили одного з кандидатів на хабарі. Мова про суддю Івана Посохова, якого звинувачують у тому, що він схиляв адвоката надати $30 тисяч судді Солом'янського суду Києва. За це той мав ухвалити виправдувальний вирок в одній зі справ про ДТП.

І викриття судді Посохова є хорошою новиною. Адже тепер він найімовірніше стане не суддею ВАКС, а його підсудним. Вже не кажучи про те, що ризикує втратити посаду судді та сісти за ґрати.
Якою буде доля інших кандидатів – вже незабаром визначать Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) та Вища кваліфкомісія суддів (ВККС).
Підкреслимо: участь у відборі суддів до ВАКС, на відміну від інших судів, беруть міжнародні експерти зі світовим імʼям. Тож шанси отримати нових гідних антикорупційних суддів для України – значно вищі. Проте строк повноважень ГРМЕ закінчується вже у травні, а Верховна Рада наразі майже не зрушилася в цьому питанні.
Автомайдан та Центр протидії корупції активно слідкували за всіма етапами конкурсу, включно зі співбесідами.
Тож у цьому матеріалі розповімо, чому результати конкурсу настільки важливі і які наслідки вони можуть мати для України.
Навіщо Україні більше суддів ВАКС?
Тут все просто. Чим більше справ у НАБУ і САП – тим більше суддів потрібно, аби виносити вироки щодо корупції.
З 2015 року і станом на кінець 2019 року, коли ВАКС тільки почав свою роботу, НАБУ загалом повідомило про підозру близько 256 особам.
При цьому тільки за минулий 2025 рік НАБУ та САП повідомили про підозру 218 особам. Загалом за 10 років існування НАБУ кількість осіб із підозрами перевалила за 1,5 тисячі.
Усі ці справи мають розглянути судді ВАКС. Зараз їх всього 38.
Зокрема, через нестачу суддів – справи розглядають повільно. Наприклад, як у кейсі ексголови ДФС Романа Насірова, справу якого лише в першій інстанції слухали цілих 6 років.
З 2019 року число суддів ВАКС виросло лише на дві людини, хоча кількість детективів НАБУ та прокурорів САП за цей час значно зросла.
Збільшити кількість суддів у минулі роки заважали дві причини: по-перше, відсутність протягом 4 років чинної ВККС, а по-друге, наднизька результативність конкурсу до ВАКС у 2023 році. Так, минулого року з 25 вакантних посад заповнили лише дві. Тоді ВККС та ГРД пояснили таку малу кількість переможців конкурсу відсутністю гідних кандидатів, адже більшість претендентів вилетіли ще на етапі тестування та виконання практичного завдання.
Влітку 2025 року Вища кваліфікаційна комісія розпочала нову спробу відбору до Антикорупційного суду, оголосивши конкурс на 13 вакансій до ВАКС та 10 вакансій до Апеляційної палати. Загальна кількість претендентів цього разу більша – співбесіди пройшли 72 кандидати. Тож і шанси отримати нових суддів – значно зросли.
Проте щонайменше до кількох із кандидатів у громадськості були серйозні питання, які лише посилилися після проведених співбесід. Нижче опишемо кілька найяскравіших випадків.
Pro bono адвокати

Традиційно в конкурсі до ВАКСу бере участь чимало адвокатів. До частини з них виникли питання щодо декларування отриманих доходів у повному обсязі.
Наприклад, кандидат Олександр Івасин у 2015 році заснував юридичну фірму. Проте перший прибуток задекларував лише у 2022-му. Фактично сім років без доходу. На співбесіді він пояснив це тим, що об'єднання реально запрацювало у 2016–2017 роках, а зароблене йшло на утримання, рекламу, YouTube-канал і курси. До вересня 2021 року, поки не став директором обʼєднання, Івасин прибутку нібито не отримував. Водночас до 2021 року мав близько 30 справ у цьому ж об'єднанні.
Схожі питання виникли й до кандидата Дмитра Кравця. Згідно з декларацією, він отримує мінімальні доходи від адвокатської діяльності. Проте члени ВККС знайшли мінімум 72 судових рішення лише за 2024 рік, в яких Кравець стягував з клієнтів оплату за свої послуги. Середній "чек" за юридичні послуги Кравця складав близько 50 тисяч гривень.
У декларації іншого адвоката та юриста Ігоря Макарика взагалі відсутні доходи від адвокатської діяльності. Кандидат пояснив це тим, що всі роки представляє всіх клієнтів "pro bono", адже хоче отримати досвід у різних категоріях справ. При цьому комісію також зацікавив той факт, що оренда офісу у Львові обходиться Макарику всього в тисячу гривень на місяць.
Загалом під час цього конкурсу комісія доволі часто приділяла увагу питанню нереалістично низьких чи взагалі відсутніх доходів від адвокатської діяльності. Так, подібні питання задавали кандидатам Ірині Кузіній, Олегу Батюку, Олександру Прохорову, Яні Кінах, Ігорю Нікітчуку, Павлу Штіфонову.
Інвестиція в Aston Martin

Цікавою видалася співбесіда з адвокаткою Оленою Роїк. У членів комісії виникло питання щодо придбання нею минулого року автомобіля Aston Martin за 345 тисяч доларів (14 млн грн).
Роїк повідомила, що вважає таке придбання "інвестицією" та навіть не користується цим авто. Додала, що купила люксове авто за готівкові заощадження та позичені 100 тисяч доларів. Мовляв, хотіла конвертувати заощадження у актив, який у випадку знищення чи викрадення дозволить отримати повну суму від страхової.
Роїк також володіла Tesla Model S 2015 року, а ще має Land Rover Range Rover Evoque, придбаний у 2020 році.
Автомобілями перелік коштовного майна не обмежується. У деклараціях є нерухомість у Києві, а також земельна ділянка з будинком у Нових Петрівцях.
Але, звісно, володіння коштовним майном як таким – не є проблемою. Проте лише покупка Aston Martin майже вдвічі перевищує офіційно задекларовані доходи кандидатки за все життя.
Інші витрати — приблизно 8,9 млн грн — також не вкладаються в задекларований рівень доходів. Це підтверджується і результатами перевірки НАЗК декларації кандидатки за 2024 рік.
Проте Роїк вважає, що публічно не демонструє показну розкіш та є досить стриманою. Мовляв, навпаки, у разі призначення суддею ВАКС, "більше не потребує нічого" і "багато всього має".
Малознайомий співмешканець

Майже детективну історію розповіла інша кандидатка, доцентка кафедри кримінального права Національного університету ім. Ярослава Мудрого Вікторія Базелюк.
Так, у 2017 році на неї склали протокол за водіння напідпитку після того, як автомобіль, у якому вона перебувала, потрапив у ДТП та врізався в стіну. Проте під час оскарження протоколу кандидатка стверджувала, що за кермом у той час була не вона, а малознайомий їй чоловік на ім'я Юрій. Ось тільки, як виявилося під час співбесіди, на той момент Базелюк вже 4 роки спільно проживала з цією "малознайомою" людиною. Загалом, велика частина співбесіди кандидатки була присвячена саме питанням, пов'язаним з її співмешканцями.
(Не)колишня дружина та загадковий будинок судді на Фонтанці

Співбесіда судді Хаджибейського районного суду м. Одеси Олександра Леонова містила низку суперечностей.
Так, у кандидата запитали про понад 1000 випадків, коли його доступ до судового реєстру використовувався в особистих цілях. Кандидат заявив, що у більшості випадків — це був не він. Леонов додав, що вже подав заяву до правоохоронних органів, що хтось під його логіном має доступ до реєстру. Проте навіщо комусь підступно шукати в реєстрі інформацію про брата, матір та дружину кандидата — незрозуміло.
Щодо дружини — історія ще цікавіша. Згідно з реєстром, Леонов розлучений з 2024 року. Ймовірно, розлучення фіктивне, адже після нього Леонов звернувся до суду, вимагаючи позбавити (екс?) дружину батьківських прав та визнати його єдиним опікуном трьох дітей. Ймовірно, зроблено це для отримання права виїзду за кордон.
Проте Леонов пояснив, що вже у 2025 році знову начебто одружився з тією самою жінкою "у церкві".
Суттєві питання викликала і майнова історія — зокрема будинок у Фонтанці, який оформлений на матір Леонова.
Кандидат стверджував, що будівництво тривало у період 2018–2020 років і здійснювалося практично власними силами — за участі трьох братів та батька. Зокрема, він зазначив, що особисто виконував окремі роботи, зокрема електромонтаж (у 2017–2018 роках).
Ці твердження викликають сумніви, зокрема з огляду на наявні у ЦПК супутникові знімки, які свідчать про інтенсивну забудову об'єкта у значно коротший період — протягом 2021–2022 років.
Судді ВАКС шукають підвищення

У конкурсі брали участь і деякі із поточних суддів ВАКС, а саме Віктор Маслов, Наталя Мовчан, Тетяна Криклива, Віталій Крикливий, Олена Танасевич, Віталій Дубас та Катерина Сікора.
Усі вони подавалися на конкурс з бажанням перейти на роботу до Апеляційної палати ВАКС. Адже ця робота краще оплачується.
Хоча ці судді і пройшли суворі перевірки на відборі до ВАКС у 2019 році, під час їхньої роботи в антикорупційному суді у громадськості неодноразово виникали питання до деяких з них.
Наприклад, у 2021 році суддю Олену Танасевич помітили на вечірці колишнього депутата-"регіонала" Сергія Ківалова, де також перебував Павло Вовк — голова ОАСК, який на той час вже мав підозру у корупції.
А суддя Крикливий у складі колегії відмовив у задоволенні клопотання прокурора САП щодо спеціального досудового розслідування стосовно екснардепа Логвинського. При цьому апеляція пізніше дозволила таке розслідування.
Суддя Дубас відмовився розглядати продовження запобіжного заходу для ексзаступника голови Вищого господарського суду Артура Ємельянова, якого підозрюють у хабарництві, заявивши, що справа не підсудна ВАКС. Хоча апеляція двічі підтвердила, що її має розглядати саме ВАКС, і Дубас був зобовʼязаний врахувати позицію апеляції. У результаті Печерський суд відпустив Ємельянова.
Наразі зі співбесід виглядає так, що більшості суддів ВАКС підвищення очікувати не варто.
Зрештою, деякі з суддів ВАКС взагалі за більш ніж 6 років його існування не відзначалися особливими досягненнями.
Наприклад, той же суддя Дубас за весь цей час як головуючий має 10 вироків, з яких 8 ухвалені на підставі угоди про визнання винуватості. До вироку судовий розгляд він довів лише в двох справах.
Цей показник значно нижчий, ніж у інших його колег, які брали участь в конкурсі. Наприклад, в тієї ж судді Сікори 15 вироків, з яких лише 5 по угодах зі слідством.
Ключовою проблемою, яка стосується більшості суддів ВАКС, є занадто довгий розгляд справ і відсутність вироків в найгучніших топкорупційних справах. Деякі справи, які надійшли до суду ще на початку його роботи, досі ніяк не можуть бути завершені. І причинами такого довгого розгляду є не тільки недостатня кількість суддів та недоліки законодавства, а й пасивне ставлення деяких суддів до ведення судового процесу.
Як наслідок, з кожним роком все більше осіб звільняють від відповідальності через сплив строків давності. Так, у 2024 році через строки уникли покарання 6 осіб, а в 2025 році ця кількість зросла до 10.
Водночас сподіваємося, що судді, які все ж пройдуть до апеляції, встигнуть завершити розгляд справ. Адже якщо цього не станеться, судовий процес доведеться починати спочатку. У деяких випадках — як-от у справі Максима Микитася про заволодіння 81 млн грн Нацгвардії або у справі нардепа Юрченка — розгляд тоді узагалі розпочнеться вже втретє.
Що далі?
Вже найближчими днями Вища кваліфкомісія суддів та Громадська рада міжнародних експертів мають зібратися на своє останнє спільне засідання в цьому конкурсі та проголосувати за те, хто з кандидатів відповідає критерію доброчесності, а хто має припинити свою участь у конкурсі. Вирішальне слово у цьому голосуванні буде за міжнародними експертами. Після цього, вже в колегіях, з кандидатами, що залишились, поспілкуються члени ВККС та, сформувавши рейтинг, передадуть його до Вищої ради правосуддя.
Як показали співбесіди, криза людського капіталу, яка відчувається наразі і в бізнесі, і на конкурсах на державні посади, не оминула й цей відбір до ВАКС. Тож, схоже, достатньої кількості кандидатів, щоб заповнити всі 23 вакантні посади, просто немає.
Коли ВККС зможе оголосити черговий конкурс та яким він буде, враховуючи закінчення повноважень ГРМЕ та зволікання з їх продовженням – покаже час.
Зауважимо, що крім наповнення штату потребує вирішення й інша проблема, а саме наявність достатньої кількості робочих місць для нових суддів, адже наразі Антикорупційний суд не має приміщення, щоб розмістити суддів та працівників суду в тій кількості, якій потрібно.
Як бачимо, наразі як перед конкурсною комісією, так і перед самим ВАКС стоїть багато викликів, від вирішення яких залежатиме, чи зможуть гучні антикорупційні справи отримати своє логічне завершення.
