Математика війни: як великі дані та цифровізація змінюють стратегію закупівель дронів?

Україна офіційно переходить до нової моделі управління оборонним сектором, яку Міністр оборони Михайло Федоров назвав "математикою війни". Ця концепція передбачає докорінну зміну підходів: тепер закупівлі важливих для армії продуктів будуть залежати не від суб'єктивного бачення окремих посадовців, а від результатів аналізу великих масивів даних. І ключовою частиною цієї "математики війни" будуть дрони.

Чому дрони стали "пілотом" для математичного підходу?

Вибір безпілотних систем як першої сфери для впровадження цієї моделі, обумовлений одразу кількома факторами,

1. Надзвичайна ефективність – протягом 2025 року дрони уразили майже 820 тисяч російських цілей, 240 тисяч з особового складу ворога знищені або поранені. Крім того понад 80% ворожих цілей сьогодні збиваються саме безпілотниками, причому більшість із них — українського виробництва.
2. Масштаб фінансування – лише на закупівлю FPV-дронів у 2025 році з державного бюджету виділили 44 млрд гривень.
3. Велика ціна помилки – проведений Рахунковою палатою аудит закупівель дронів за період з початку 2024 до середини 2025 року зафіксував втрати бюджету на суму понад 77 млрд гривень через неефективне визначення потреби, планування та пріоритизацію під час закупівель.
4. Корупційні скандали – тільки на найвищому рівні задокументована масштабна оборудка, організована посадовцями Держспецзв'язку та представниками приватних компаній із розкрадання 90 млн гривень на дронах у травні-вересні 2023 року. Викриті масштабні схеми за участю народного депутата при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ упродовж 2024-2025 років.

Від "зоопарку дронів" до ефективної лінійки

Окремий, важливий аспект реформи – робота із так званим "зоопарком дронів": надзвичайно широкою та різноманітною лінійкою виробів, наявною в Силах оборони. Переваги "зоопарку " у тому, що він формує висококонкурентне ринкове середовище. А значить – підігріває й інтенсивний технологічний пошук, швидку генерацію асиметричних рішень, допомагає широко залучати приватний капітал. Але водночас він має й суттєві недоліки – складні логістику та обслуговування, брак уніфікації взаємозамінності компонентної бази, програмних інтерфейсів та супутнього обладнання. Так сталося, бо фронт в умовах стійкого попиту швидко насичувався всіма доступними рішеннями. Проте сучасний етап вимагає іншого підходу.

Реформування оборонних закупівель – системний крок Михайла Федорова щодо перегляду парку безпілотників. Йдеться про глибокий аналіз даних для усунення неефективних чи технічно застарілих моделей, які не приносять реального результату.

Де ховалися корупційні ризики?

Донедавна процес формування потреби в озброєнні був найбільш закритою та ризикованою частиною закупівель. Згідно даних дослідження НАЗК, із 19 виявлених системних корупційних ризиків під час закупівлі БпЛА та РЕБ три стосуються безпосередньо етапу планування закупівель:

• Надмірна дискреція при формуванні потреби – посадовці Генштабу та Міноборони мали право на власний розсуд вирішувати, які вироби включати до переліку закупівель, не маючи чітких критеріїв вибору.
• Відірваність від фронту – потреби формувалися централізовано без належного зворотного зв'язку від бойових підрозділів. Це призводило до закупівлі техніки, яка була малоефективною або вже застарілою на момент постачання.
• Неможливість конкуренції – закупівлі часто здійснювалися за конкретними назвами виробів, а не за тактико-технічними характеристиками, що створювало умови для корупції.

Хто інституційно відповідає за планування закупівель?

Етап формування потреби – найбільш потенційно корупційна частина закупівельної діяльності, яка передбачає наступний алгоритм дій:

1. Головне управління логістики Генерального штабу ЗСУ до кінця третього кварталу поточного року формує потребу, яка затверджується начальником Генерального штабу ЗСУ.
2. Центральне управління оборонних ресурсів Генерального штабу ЗСУ спільно з Головним управлінням логістики Генерального штабу ЗСУ на підставі потреби й можливостей, формують пропозиції
3. Сформовані пропозиції затверджуються начальником Генерального штабу ЗСУ та надаються до Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони.
4. Сформований за результатами опрацювання Перелік подається на затвердження заступнику Міністра оборони, доводиться до Департаменту політики закупівель Міноборони та надсилається до Генштабу ЗСУ.
5. Агенція оборонних закупівель здійснює закупівлі виключно на підставі затвердженого Переліку.

Саме за таким алгоритмом протягом 2026 року мали витратити майже 560 млрд грн бюджетних коштів. І водночас – аналізувати великий масив кількісних та якісних даних щодо того, як, власне, використовуються засоби ураження –офіційно оголошених планів не було. Щоб на основі цього аналізу ухвалювати рішення щодо пріоритетності у закупівлях.

Від "ручного" управління до автоматизації

10 березня 2026 року Міністерство оборони офіційно запровадило перехід до автоматичної моделі формування потреб на основі фронтових даних. Тепер Генштаб формує запити виключно за тактико-технічними характеристиками, не вказуючи назву виробу.

Формування переліку та обсягу закупівель проведуть завдяки рейтингу БпЛА на основі бойових даних з цифрових систем:

• Mission Control — єдина цифрова система управління дроновими операціями в екосистемі DELTA, яка лише за перший квартал 2026 року накопичила понад 150 тисяч звітів про виконані місії. Ці дані дозволяють бачити реальну статистику успіхів кожного типу дрона.
• еБали та "Армія дронів. Бонус" — система заохочення для військових, де за знищену техніку ворога нараховуються бали, які можна використовувати в Brave1 Market.
• Brave1 Market — маркетплейс новітніх технологій для українських військових, в якому функціонують дві версії каталогу товарів: відкрита та закрита, яку можна побачити тільки після авторизації у системі ситуаційної обізнаності DELTA. На сайті вже представлено понад тисячу рішень.
• DOT-Chain — інформаційно-комунікаційна система управління постачанням товарів та послуг для потреб ЗСУ, через яку бойові бригади вже отримали 500 тисяч одиниць техніки на суму 23,3 млрд грн.

Чи залишиться простір для інновацій та нових виробників?

Для забезпечення балансу між поточною ефективністю від використання перевірених засобів ураження та майбутніми розробками, у МОУ впровадили модель розподілу коштів 80/20:

• 80% бюджету спрямовують на закупівлю тих моделей, які вже довели свою найвищу ефективність за даними цифрових систем (DELTA та Mission Control);
• 20% бюджету гарантовано виділяється на інновації та нові розробки. Це дозволяє швидко тестувати новітні технології в бойових умовах без зайвої бюрократії

Також цифровізація збору даних про ефективність БпЛА впливатиме передусім на централізовані закупівлі для гарантованого забезпечення підрозділів. Проте для гнучкості контрактування інноваційних розробок – доступні децентралізовані закупівлі (обсяг фінансування протягом 2025 року – 180 млрд грн), а також є можливість закупівлі конкретних дронів через Brave1 Market та DOT-Chain. Які використовуються паралельно з іншими програмами та є додатковим джерелом постачання.

Реалізація концепції "математики війни" має змінити саму суть оборонних закупівель. Тепер рішення будуть ухвалювати не на основі інтуїції чи вподобань окремих людей, а грунтуючись на кількісних та якісних даних про результати вогневого ураження. Це не лише відкриває ринок для широкого кола виробників та стимулюватиме конкуренцію, а й дозволить досягти головної мети: максимальних втрат ворога при мінімальних витратах власних ресурсів та збереженні життів українських захисників.

Олександр Вегержинський, дослідник Незалежної антикорупційної комісії (НАКО)