Заглушити голоси: чи почують Україну на ТОТ із 1-го квітня?
Ще з лютого "Роскомнадзор" почав погрожувати росіянам закриттям Telegram. Навіть була озвучена точна дата — 1 квітня. Як альтернативу російська влада нав'язує додаток MAX – по суті, опцію від спецслужб. Це інструмент для інформаційного контролю, який запроваджується за участі ФСБ.
У глобальному контексті росіян не шкода — це послідовна, цілеспрямована політика влади, яку вони свідомо обрали. А от для мешканців окупованих Росією територій це колосальна проблема. Адже їм поступово й невідворотно відсікають будь-які зв'язки із зовнішнім, цивілізованим світом. І з Україною — зокрема.
Заборона Telegram буде наступним кроком після системного обмеження доступу до Instagram, Facebook та X, VPN і незалежних медіа. Так, нещодавно хакери атакували сайт "Новини Донбасу", фактично зупинивши його роботу.
Як влучно зазначили у Центрі національного спротиву, окупанти будують цифрову фортецю. І хоч якось прорватися за ці стіни ми намагаємося завдяки Кластеру релокованих медіа, створеному ГО DII-Ukraine. Це група редакцій, які працювали на територіях, що зараз окуповані, але змогли відновити роботу на новому місці, не обірвавши зв'язки з домом. Сьогодні в Кластері — 15 медіа. Серед них: "Новини Донбасу", 0629.com.ua (Маріуполь), "Трибун" (Луганщина), "РІА-Південь", "Вільне Радіо" та інші.
Кластер об'єднує редакції, які готують аналітику й розслідування про окуповані території, моніторять соцмережі, пишуть звіти про те, що відбувається, і водночас шукають способи не втратити людей — ані як аудиторію, ані як частину України.
Це важливо вже зараз і стане критично важливим після звільнення українських територій. Досвід деокупації Херсона та частини Харківщини показав: у перші моменти після звільнення виникає інформаційний вакуум. Російські медіа зникають миттєво, а українські ще не встигають відновити роботу. Люди опиняються в ситуації невизначеності — не розуміють, що відбувається, кому довіряти і як діяти далі. Саме тому на деокупованих територіях ключову роль відіграють релоковані медіа, які повертаються і відновлюють інформаційний зв'язок.
Усі ці редакції зберігають мережу джерел на окупованих територіях, однак після початку повномасштабного вторгнення їхній захист і безпека значно ускладнилися. Підтримувати зв'язок або знаходити нові джерела стає дедалі важче, зокрема через блокування месенджерів і соціальних мереж.
Журналісти з нашого кола зазнавали переслідувань, потрапляли в російський полон і навіть отримували вироки. Водночас цензура на окупованих територіях посилюється, а можливості перевірки інформації суттєво обмежуються.
Кластер уважно стежить за ситуацією із Telegram на тимчасово окупованих територіях, адже наразі це один з останніх інструментів, який можна використовувати для зв'язку. Водночас він залишається ризикованим і нестабільним, адже за кожне необережне повідомлення можна заплатити свободою й навіть життям.
Наприкінці березня Telegram на ТОТ працював по-різному, але майже всюди — погано.
У Донецьку дзвінки фактично не проходять, хоча переписка ще працює.
У Маріуполі зв'язок жахливий. Іноді взагалі немає Інтернету, не кажучи вже про Telegram. Цей месенджер також працює з перебоями, а у тих, хто користується мобільним інтернетом без VPN, взагалі не підвантажується.
На Луганщині — аналогічна ситуація: на значній частині області є суттєві проблеми з інтернетом, відповідно і з Telegram.
Бердянський район — дзвонити неможливо, переписуватися можна, але теж залежно від місця розташування.
Мелітополь — додзвонитися неможливо, а от коли звідти йде виклик — контакт є.
Генічеський район — цього тижня зв'язок залежав від наявності світла. Його тепер вимикають, за словами окупантів, "згідно з графіком". 30 березня Telegram і WhatsApp фактично не працювали — надходили лише текстові повідомлення, голосового зв'язку не було. Якщо світло є, то зв'язок теж є.
На Херсонщині — Олешки, Гола Пристань майже без зв'язку, бо і електрики майже немає; Каховка і Нова Каховка — поганий зв'язок.
Крим — все нормально, Telegram працює, зв'язок є. Принаймні поки що.
Якою буде ситуація на ТОТ вже завтра, 1 квітня, передбачити важко. Чи Telegram повністю "закрутять" гайки, чи частково залишать можливість його використовувати — невідомо. Але одне ми знаємо точно: по той бік фронту є тисячі людей, які з різних причин змушені не полишати свої домівки. І вони по крихті, часто з великими ризиками, збирають інформацію від України і про Україну. Тому ми намагаємося допомогти їм, як можемо.
Анна Мурликіна, координаторка проєкту з підтримки релокованих медіа Relocated Media Cluster (DII-Ukraine)