Зняття секретності з оборонних закупівель? Як нові правила звітності можуть вплинути на боротьбу з корупцією
Агенція оборонних закупівель ДОТ – та, котра зараз закуповує усе для армії, змінила політику розкриття інформації про оборонні закупівлі.
Новий документ, розроблений Наглядовою радою АОЗ у співпраці з Громадською антикорупційною радою при Мінобороні України, визначає принципи, порядок і строки публікації інформації. І хоча жодних імен постачальників чи конкретних контрактів там не буде, однак ця зміна – значний крок до посилення боротьби з корупцією в галузі.
Від грифу "абсолютно секретно" до розкриття окремих деталей оборонних закупівель. Що саме публікуватиме АОЗ?
Оборонні закупівлі в Україні тривалий час були такою собі "таємницею за сімома замками": в країні війна, тож дані про те, що і за які кошти купується для армії – були засекречені. Однак під прикриттям "секретності" дуже легко сховати не лише чутливу інформацію, а й неефективність, управлінські провали і, в найгіршому випадку, корупцію. При тому, що йдеться про обіг колосальних коштів: у державному бюджеті на 2026 рік сектор безпеки та оборони становить приблизно 2,8 трильйона гривень, що відповідає близько 27% валового внутрішнього продукту країни.
Раніше оборонними закупівлями в Україні опікувалися дві агенції – Державний оператор тилу (ДОТ) та Агенція оборонних закупівель (АОЗ). Торік їх об'єднали в одну організацію – Агенцію оборонних закупівель ДОТ. А наприкінці 2025-го Наглядова рада АОЗ у співпраці з ГАР МОУ взялась за розробку нової політики розкриття інформації, яка б втілила принципи корпоративного управління OECD (Організації економічного співробітництва та розвитку) і рекомендації стратегічного огляду оборонних закупівель Україна-НАТО.
Чому це важливо? Бо тепер, саме завдяки такому підходу Агенція оборонних закупівель щоквартально, не пізніше ніж через 30 днів після завершення звітного періоду, публікуватиме:
- загальну суму взятих бюджетних зобов'язань;
- суму простроченої дебіторської заборгованості;
- загальну суму укладених контрактів.
А також щорічно, до 31 березня, оприлюднюватиме розширену інформацію, зокрема:
- узагальнену статистику виконання контрактів;
- показники фактичних поставок у відсотках відносно до запланованих поставок за звітний період по основним категоріям (безпілотні апарати, наземна техніка, боєприпаси, харчове забезпечення, речове забезпечення, пально–мастильні матеріали);
- загальну суму укладених контрактів;
- суму дебіторської заборгованості;
- суму простроченої дебіторської заборгованості;
- суму кредиторської заборгованості;
- загальну суму прийнятих бюджетних зобов'язань;
- частку закупівель у національних та міжнародних постачальників за прямими контрактами;
- результати незалежного фінансового та інших аудитів;
- інформацію про систему внутрішнього контролю, комплаєнсу, управління ризиками, крім інформації, що відноситься до конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом;
- результати претензійно-позовної роботи (інформація про загальну кількість претензій та позовів, поданих Підприємством, розмір стягнутих на користь Підприємства коштів та штрафних санкцій).
Що ж врешті з цих звітів дізнається громадськість?
У документі прямо сформульований принцип балансу між публічним інтересом і державною безпекою. У звіті ми не побачимо, наприклад, який саме постачальник везе боєприпаси, яким маршрутом, але дізнаємось обсяг контрактів, рівень їхнього виконання, фінансові показники і результати аудитів. Адже розкриття конкретного постачальника може зробити його ціллю, деталізація поставок показати слабкі місця логістики, а дані про обсяги — допомогти ворогу оцінити наші запаси. Іншими словами, у документі буде опублікована важлива інформація, але без тих деталей, які можуть бути використані проти України.
Чому ці зміни важливі?
Насамперед така звітність важлива для іміджу та репутації України, для подальшої співпраці з міжнародними партнерами, які надають гроші.
Українське суспільство також хоче знати: чи витрачені державою мільярди на дрони, боєприпаси, техніку справді працюють чи зникають у чиновницьких кишенях. І незважаючи на те, що війна триває (або може навпаки – саме через це) до роботи закупівельної агенції має формуватися предметна довіра. І саме для цього й працюють такі структури, як Наглядова рада Агенції оборонних закупівель та Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України, яка є органом громадського контролю.
А такий крок, як запровадження нової політики розкриття інформації, власне і є боротьбою з корупцією без популізму.
Що ще потрібно змінити?
Безумовно, досконалості немає меж. Але, певні обмеження у сфері розкриття інформації щодо оборонних закупівель накладає воєнний стан. Лише після його скасування і завершення війни зможемо дозволити прописувати таку політику розкриття інформації, яка дозволятиме забезпечувати належну відкритість процесів без ризиків для обороноздатності держави.
Максим Костецький, член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України