Адвокат Єрмака: хто такий Ігор Фомін

- 15 травня, 17:00

Історія про те, як адвокат Андрія Єрмака Ігор Фомін назвав його "колишнім народним депутатом", чи не моментально стала приводом для глузувань у мережі. Складається враження, ніби такий впливовий колишній очільник Офісу президента найняв собі у захист якогось новачка, що навіть не розібрався в біографії свого клієнта.

Та це далеко не так. Фомін явно не стороння людина для українського правосуддя. Це впливовий адвокат із давніми зв'язками у судовій та правоохоронній системі, колишній член Вищої ради правосуддя (ВРП), захисник топ-чиновників, яких звинувачували у хабарництві й не тільки, а також публічний критик антикорупційної вертикалі.

Вибір Єрмака не випадковий. Фомін – саме той адвокат, який добре знає систему, її зв'язки, слабкі місця і способи тиску.

Адвокат, який домовлявся з Міндічем

Єрмак обрав собі Фоміна в адвокати на фоні скандалу з "плівками Міндіча", у яких чи то Алі Баба, чи то Хірург зіграв не останню роль в оборудках з "Енергоатомом". За даними Української правди, 15 січня 2026 року Єрмак мав годинну зустріч з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком неподалік від Офісу президента. А вже 25 січня з аеропорту міста Кишинів (Молдова) вилетів рейс до Тель-Авіва (Ізраїль), на борту якого, за збігом обставин, певно, опинилися вже згадані посол України в Ізраїлі Корнійчук та адвокат Єрмака – Фомін. З аеропорту в Ізраїлі, вони разом поїхали до готелю фігуранта справи "Мідас", бізнесмена та колишнього співвласника "95 кварталу", Тимура Міндіча.

Там Корнійчук та Фомін зустрілися, як мінімум, з адвокатом Міндіча. Єрмаку, ймовірно, важливо, щоб Міндіч не давав проти нього показань. Тож розмова могла стосуватися захисту Міндіча в обмін на мовчання.

Комітет Єрмака в Національній асоціації адвокатів

Далі операція з відбілювання репутації Єрмака продовжилася у березні цього року, коли стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один з комітетів Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Фомін наближений до багаторічної керівниці НААУ Лідії Ізовітової, соратниці Віктора Медведчука. До того ж член комітету НААУ з питань захисту прав людини. Тож йому не складно було пролобіювати створення ще одного комітету спеціально під Єрмака. Адвокатське об'єднання Фоміна склало кістяк цього комітету: Катерина Лебедєва, Анастасія Григор'єва, Юлія Степаненко і, зрештою, сам Фомін.

Назву комітету дали максимально широку – від захисту прав військовослужбовців до євроінтеграції. Перше особливо цинічне, зважаючи на те, що керівництво НААУ займає доволі негативну позицію щодо діючих адвокатів у ЗСУ та закриває очі на відвертих адвокатів-колаборантів. А якщо вам здалося, що співпраця з колишньою свитою Медведчука є сама по собі токсичною, то для Єрмака це було не в новинку. Як пише Слідство.Інфо, навіть особистий водій Андрія Єрмака раніше працював на Медведчуків, тому дивуватися союзу Єрмак-Ізовітова не доводиться. Особистий водій – це як сейф із секретами. Він знає все: де і коли був шеф, які передавав документи. Невипадково прокурорка САП Валентина Гребенюк зазначила, що у машині водія Єрмака знайшли документи, що можуть свідчити про його плани щодо впливу на призначення кадрів в СБУ.

Проте ще задовго до цього Фомін грав цілком активну роль, повʼязану зі справою "Мідас", а точніше зі спробою ліквідувати незалежність НАБУ і САП.

"Головний експерт" тимчасової слідчої комісії Власенка-Бужанського

У червні 2025 року Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію, яка мала б досліджувати корупційні ризики в правоохоронних органах та судах. Очолив цю комісію Сергій Власенко – борець з міжнародними експертами в комісіях та права рука Юлії Тимошенко, підозрюваної у корупційному злочині. Його заступником став Максим Бужанський, відомий фразою "Единственный результат Майдана – легализация нацизма". Третій номер у цій ТСК – депутат ОПЗЖ Григорій Мамка, який також став фігурантом "плівок Міндіча". Звісно, такі "відомі антикорупціонери" не збиралися для якоїсь благої мети, а навпаки, за словами очільників НАБУ і САП, ця ТСК мала стати поштовхом для ліквідації незалежності антикорупційних органів.

Проте, мабуть, розслідування у справі "Мідас" йшло занадто швидко, й вирішили діяти грубою силою. Бужанський вніс правки у парламент, а інший нардеп і член цієї ж ТСК Максим Павлюк організував проведення законопроєкту про ліквідацію незалежності НАБУ та САП у комітеті Верховної Ради. Після протестів з картонками закон відкатили назад так само блискавично, а ТСК Власенка-Бужанського змінила тактику. Депутати створили при комісії не передбачену законом експертну раду, яку й очолив Ігор Фомін. Також до складу увійшли такі персонажі як:

  • Ростислав Кравець – адвокат, через якого, за планом Павла Вовка, подавали позови для захоплення влади; разом із Дубінським боровся проти українського правопису, маніпулював темою мобілізації та називав НАБУ і САП "картонними конторками";
  • Карл Волох виправдовував корупцію у владі, називав НАБУ "шарашкіною конторою";
  • Олег Шрам борець з НАБУ/САП, зокрема, стверджував, що НАБУ є інструментом рейдерства.

ТСК з осені 2025 року почала викликати до себе на засідання представників всієї антикорупційної вертикалі та реформованих органів суддівського врядування. Члени комісії влаштовували справжні онлайн-шоу з їх дискредитації. А експерти Фоміна підкріплювали всі ці нападки "експертними висновками". Якраз на травень 2026 ТСК запланувала допит керівників НАБУ та САП.

Кар'єра на резонансних справах

Насправді не дивно, що адвокат Фомін так не любить НАБУ, САП і Вищий антикорупційний суд (ВАКС), адже успішну карʼєру на резонансних кримінальних справах він побудував до їх повноцінного запуску. Зокрема, він захищав Олексія Пукача, майбутнього довічно засудженого виконавця вбивства засновника Української правди Георгія Гонгадзе, на етапі, коли той оскаржував взяття під варту. Апеляційний суд тоді за сумнівних обставин скасував арешт Пукача, після чого той утік і понад шість років переховувався від слідства.

Згодом Фомін узявся захищати і Леоніда Кучму, але Генпрокуратура відсторонила його від справи через конфлікт інтересів – раніше він представляв Пукача.

Була й інша показова історія: Фомін захищав Юрія Луценка, а коли Луценко став генпрокурором, уже вів із ним перемовини у справі свого іншого клієнта, екс-міністра часів Януковича Юрія Колобова. Після цього підозру Колобову змінили з привласнення майна на службову недбалість, а згодом справу закрили.

У біографії Фоміна оборудки з "Енергоатомом" теж не новий сюжет. Ще у 2014 році "Наші гроші" писали, що компанія, співвласником якої був Фомін, продала держпідприємству неробоче обладнання на 22 млн грн (за курсом на час заключення контракту це було майже 3 мільйони доларів). А замість стягнення збитків із постачальника, "Енергоатом" оскаржував вимогу ревізорів, які це виявили. Строк для стягнення ще 6 млн грн штрафів просто пропустили.

Це звісно не рівень "Мідаса", де НАБУ і САП описують масштабну схему відкатів навколо контрактів "Енергоатому", але цей епізод виглядає особливо промовисто – схеми наживи на державній енергетиці історія не нова. Такі послуги, та згадані операції з Енергоатомом принесли Фоміну неабиякі статки, наприклад за 2017 рік адвокат задекларував тільки доходу з дивідендів на 5,2 млн грн. Наступний кар'єрний стрибок Фоміна був уже прямо в систему суддівського врядування.

"Робота" у Вищій раді правосуддя

Адвоката обрали до Вищої ради правосуддя за квотою… прокурорів. Ймовірно, зіграли дружні стосунки з генпрокурором. Під час роботи там Фомін розповідав, що Верховна Рада не може підміняти собою суд і випускати, за його переконанням, вбивць, батька та сина Павліченків, яких звинувачували у вбивстві судді. Варто нагадати, що справа Павліченків стала одним із символів недовіри до правосуддя часів Януковича, оскільки мала дуже сумнівну доказову базу.

У 2019 році Bihus.Info описували, як Фомін, уже будучи членом ВРП, був пов'язаний з атакою на справу НАБУ щодо Одеського аеропорту. Його адвокатське об'єднання представляло інтереси бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського у цій справі. Останніх звинувачували у заволодінні майном комунального аеропорту та доходами від його діяльності. Сам Фомін подав до Генеральної прокуратури (ГПУ) заяву про нібито злочин суддів, які передали майно аеропорту в управління АРМА. Після цього ГПУ відкрила кримінальне провадження, у межах якого допитували суддів і детективів НАБУ.

Одним із об'єктів цієї атаки став суддя Віктор Фомін (не родич адвоката Ігоря Фоміна), який ухвалив рішення про передачу майна аеропорту в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

До створення ВАКС суддя Віктор Фомін був одним із ключових слідчих суддів у справах НАБУ і САП, зокрема, давав дозвіл на слідчі дії у справі щодо ймовірного незаконного збагачення Павла Вовка. Паралельно заступник Вовка з скандального Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) Євгеній Аблов заборонив АРМА реєструвати арешт і передачу аеропорту.

Луценко, якого раніше захищав нині вже адвокат Єрмака, визнав, що особисто розписав заяву Фоміна на один із підрозділів для перевірки "законності дій НАБУ". Сам Ігор Фомін називав Луценка другом і заявляв, що справа НАБУ щодо аеропорту "безперспективна". Тобто це був не адвокатський супровід клієнта, а ще один епізод, де Фомін через зв'язок із Луценком публічно і процесуально атакував антикорупційне розслідування. Фомін склав повноваження члена ВРП без публічного пояснення мотивів, не пробувши на посаді й року. Показово, що це сталося саме тоді, коли парламент ухвалював закон про перевірку чинних членів ВРП на доброчесність комісією за участі міжнародних експертів.

Представництво топ-корупціонерів у ВАКС

І тут на тобі, запрацювала вся ця антикорупційна вертикаль, відібрана за допомогою міжнародних незалежних експертів, і домовлятися стало в рази складніше.

Фомін зокрема зазначав:"Статистика [ВАКС], як за часів диктатури СРСР. Стверджую, що всі зміни в законах, запропоновані "антикорупційним блоком", несуть виключно репресивний характер і спрямовані на обмеження прав людини. Чи виконує "антикорупційний блок" суспільний запит на боротьбу з корупцією? Як на мене – ні! Чиста фікція і введення народу та іноземних партнерів в оману."

Вже не допомагають і заяви, що НАБУ та САП нібито "намалювали" хабар у справі твого підзахисного Максима Микитася, колишнього нардепа та бізнесмена. Або колишнього голову Державної фіскальної служби, якого ти захищаєш, Романа Насірова, взагалі ВАКС засудив на 6 років позбавлення волі. Та й стара справа Одеського аеропорту теж нікуди не зникла. Колись її намагалися гасити через заяви про нібито злочини суддів, які передали майно аеропорту в управління АРМА. Але зрештою вона дійшла до ВАКС. І там Кауфману та іншим фігурантам уже довелося укладати угоди про визнання винуватості та погоджуватися на відшкодування понад 1 млрд грн.

Непогана ілюстрація того, як змінилася обстановка: те, що раніше можна було роками відбивати процесуальними атаками і кулуарними домовленостями, в антикорупційній вертикалі почало закінчуватися вироками, угодами і реальними грошима до бюджету. Адвокат Ігор Фомін має багато звʼязків за свою багаторічну карʼєру. Але, здається, зараз із незалежними НАБУ та САП, а також відібраним за допомогою міжнародників Вищим антикорупційним судом, колишні канали у Генпрокуратурі чи деінде не допомагають.

То місяць тому підзахисного Романа Насірова посадили, то зараз Андрія Борисовича не похлопали по плечу, а дали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 140 мільйонів гривень застави.

Тож, як неодноразово мріяв сам Фомін, справу дійсно буде вирішувати Феміда із завʼязаними очима, порівнюючи докази обвинувачення й захисту на своїх шальках.