АОЗ скоротила прострочену дебіторську заборгованість утричі: що стоїть за цими цифрами

Агенція оборонних закупівель завершила 2025 рік з протермінованими поставками від постачальників на загальну суму 18 млрд грн — це прострочена дебіторська заборгованість.

Станом на початок 2026 року прострочена дебіторська заборгованість за контрактами Агенції оборонних закупівель становила 45,8 млрд грн. Сьогодні вона скоротилася до 14,6 млрд грн.

У публічному просторі оборонні закупівлі часто оцінюють за окремими цифрами. Одна з них — дебіторська заборгованість. Нерідко її сприймають як суму втрачених державних коштів або невиконаних контрактів. Насправді це хибне трактування.

Сама собою дебіторська заборгованість також не означає, що держава втратила кошти. Це показник, який показує стан виконання контрактів у конкретний момент часу.

За перше півріччя цей показник зменшився більш ніж утричі.

При цьому важливо розуміти масштаб. 14,6 млрд грн — це менше 1% від загального обсягу бюджету АОЗ в поточному році. Найменший показник за весь час діяльності Агенції.

Значення має не лише сума заборгованості, а те, що відбувається з кожним контрактом далі: чи отримують військові законтрактовану продукцію, чи повертаються кошти державі та як швидко Агенція реагує на порушення.

Що насправді означає дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість – це бухгалтерський показник, який відображає стан виконання контрактів у конкретний момент часу в частині проавансованого обсягу. Щоб правильно його інтерпретувати, потрібно розуміти, як працюють оборонні контракти після перерахування авансу та як формується цей показник.

Виробництво озброєння, боєприпасів і військової техніки потребує часу та значних ресурсів.

Щоб розпочати виробництво, підприємства мають закупити комплектуючі й матеріали, залучити працівників і завантажити виробничі потужності. Саме тому законодавство дозволяє здійснювати попередню оплату за державними контрактами на оборонну продукцію.

Після перерахування авансу і до моменту поставки продукції ці кошти обліковуються як дебіторська заборгованість.

Простими словами, це кошти, за які держава ще має отримати законтрактовану продукцію.

Для довготривалих оборонних контрактів це звичайна частина виробничого циклу. Така заборгованість не свідчить ані про порушення, ані про втрату державних коштів.

Коли заборгованість стає простроченою

Дебіторська заборгованість стає простроченою, якщо продукцію не поставили у строк, визначений договором.

Але навіть у цьому разі мова не йде про автоматичну втрату коштів.

Після порушення строку можливі кілька сценаріїв. Постачальник може завершити поставку в повному обсязі, але із затримкою. Затримка також може відбуватись із надходженням первинної бухгалтерської документації. Це стосується, зокрема, контрактів з нерезидентами, які не мають доступу до цифрових платформ АОЗ. У будь-якому разі на час затримки відповідна дебіторська заборгованість рахується простроченою.

Саме тому важливо дивитися не лише на суму простроченої заборгованості на певну дату, а й на ситуацію по кожному контракту комплексно. Важливо розуміти не тільки те, що кошти певний час обліковувалися як заборгованість, але й те, чи завершився контракт поставкою для Сил оборони або поверненням коштів державі.

На жаль, в Агенції дійсно є контракти, що перебувають в затяжному судовому процесі щодо повернення коштів. Мова йде про контракти з 4 постачальниками на суму 11.2 млрд грн, укладених у 2024 році.

Чому за одну добу показник може зрости на 27,8 млрд грн

Дебіторська заборгованість постійно змінюється.

АОЗ укладає нові договори, здійснює авансові платежі, отримує продукцію, повертає кошти та закриває раніше перераховані аванси. Тому сума заборгованості на різні дати може суттєво відрізнятися.

Показовим є перехід між 2025 і 2026 роками.

Станом на 31 грудня 2025 року прострочена дебіторська заборгованість становила 18 млрд грн, а станом на 1 січня 2026 року — вже 45,8 млрд грн.

Це не означає, що за одну ніч держава втратила 27,8 млрд грн.

За багатьма контрактами кінцевий строк поставки припадав саме на 31 грудня 2025 року. До завершення цієї дати постачальники ще мали час виконати свої зобов'язання, тому аванси не вважалися простроченими.

Якщо після завершення встановленого строку продукція ще не була поставлена або не надійшли документи щодо постачання, відповідні суми з наступного дня автоматично перейшли до категорії простроченої дебіторської заборгованості. Значна частина такої дебіторської заборгованості закрилось на початку року.

Показник дебіторської заборгованості коректно оцінювати за підсумками звітних періодів – кварталу або року, коли формується офіційна звітність. Саме в такому форматі Агенція розкриває інформацію відповідно до Політики розкриття інформації, затвердженої Наглядовою радою. Це дає змогу об'єктивно оцінити, які контракти були виконані, які перейшли на наступний період, а щодо яких виникла прострочена дебіторська заборгованість.

Що стояло за найбільшими сумами

Найбільшу частину зростання простроченої заборгованості сформували контракти двох великих українських оборонних підприємств.

Улітку 2025 року їхні виробничі потужності зазнали значних уражень, що було офіційно підтверджено.

Через пошкодження виробництва підприємства не змогли вчасно виконати контракти на суму понад 20,1 млрд грн.

Однак ці кошти не були втрачені.

Після відновлення виробничих потужностей підприємства виконали свої зобов'язання. До червня 2026 року продукцію за цими контрактами поставили в повному обсязі.

Ще 7,7 млрд грн припадали на інші контракти, зокрема:

58,33% — закупівлі боєприпасів;

16,67% — безпілотних систем;

25% — військової техніки.

Станом на сьогодні більшість цієї простроченої дебіторської заборгованості вже погашена, а законтрактовану продукцію поставлено.

Як АОЗ скорочує прострочену заборгованість

З 2025 року контроль за погашенням простроченої дебіторської заборгованості, а також недопущенням формування нової став окремим напрямом роботи програмних офісів АОЗ.

За кожним проблемним контрактом було визначено та погоджено з контрагентом окремий алгоритм дій. У більшості випадків такі алгоритми було виконано. У разі невиконання нами за всіма випадками проводиться претензійно-позовна робота.

Окрему увагу Агенція приділяє договорам із найбільшими фінансовими ризиками та постачальникам, які системно порушують строки виконання зобов'язань.

Результат цієї роботи вже можна виміряти.

Контракт завершується не авансом, а результатом

У сфері оборонних закупівель недостатньо оцінити один бухгалтерський показник на конкретну дату.

За кожною сумою стоїть окремий контракт, виробничий цикл, строки поставки та конкретні дії Агенції.

Після перерахування авансу робота державного замовника не завершується. Вона триває до моменту, коли військові отримають законтрактовану продукцію або постачальник поверне кошти державі.

Саме так АОЗ працює з простроченою дебіторською заборгованістю: аналізує кожен контракт, реагує на ризики, вимагає виконання зобов'язань і застосовує всі передбачені законом механізми.

Скорочення сформованої в минулі роки простроченої заборгованості з 18 млрд грн станом на 31 грудня 2025 до 14,6 млрд за результатом другого кварталу 2026 року, а також заходи з недопущення формування нової простроченої заборгованості вказує на те, що цей підхід працює.

Зрештою кінцева мета — не просто коректно відобразити цифри у звітності. Мета — щоб кожна гривня оборонного бюджету завершувалася конкретним результатом для Сил оборони України.