Які законодавчі зміни в гуманітарній сфері очікують Україну від відкриття переговорних кластерів з ЄС

-

Євроінтеграція – це не просто формальне виконання вимог Брюсселя, а реальні зміни.

Для України у жовтні цього року офіційно відкрито ще два переговорні кластери на шляху до членства в Європейському Союзі – № 2 "Внутрішній ринок" і № 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання". Разом із кластерами № 1 "Основи процесу вступу" та № 6 "Зовнішні відносини", відкритими раніше, вони розширюють порядок денний євроінтеграційних реформ.

Переговорний процес охоплює шість кластерів, які об'єднують 33 розділи переговорів. За кожним із них стоїть не просто перелік європейських директив і регламентів, а конкретні зміни в законодавстві, роботі державних інституцій та взаємодії держави з громадянами й бізнесом.

Важливо розуміти, що для відкриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх 27 держав-членів ЄС. І те, що сьогодні ми маємо таку згоду – надзвичайно важливий політичний сигнал підтримки України з боку наших партнерів.

Однак відкриття кластерів – це початок наступного етапу роботи, а не завершення реформ. Для гуманітарної та інформаційної сфер серед завдань, пов'язаних із кластерами № 2 і № 3, можна виокремити кілька напрямів. Це регулювання цифрових послуг і великих онлайн-платформ, безпека дітей в інтернеті, удосконалення правил рекламного ринку, захист культурних цінностей, розвиток культури та наближення туристичного законодавства до європейських стандартів.

Реклама і медіа: зрозуміліші правила для ринку

У межах переговорів щодо вступу України до ЄС (Кластер 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання") триває робота над оновленням законодавства у сфері цифрової трансформації та медіа. Парламент зосереджений на гармонізації українських законів із європейськими нормами – від цифрових послуг до прозорого медіаринку.

Зокрема, на виконання вимог Регламенту (ЄС) 2022/2065 (Акт про цифрові послуги / DSA) напрацьовується законодавча база щодо надання послуг проміжного характеру, спрямована на створення дієвих процедур реагування на нелегальний контент і посилення правового захисту користувачів онлайн-платформ. Важливим складником цього напряму є захист неповнолітніх у мережі, що передбачає імплементацію положень Європейської стратегії щодо створення безпечного цифрового середовища для дітей (BIK+) на рівні відповідної Національної стратегії.

Паралельно, з урахуванням положень Регламенту (ЄС) 2022/1925 (Акт про цифрові ринки / DMA), формуються правові передумови для обмеження дискримінаційних практик великих цифрових платформ, що покликано створити недискримінаційні умови доступу до цифрових ринків для вітчизняного IT-сектору та медіа.

Практичний крок у впровадженні Директиви про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD) – підготовка до другого читання законопроєкту про зміни до Закону "Про рекламу" (№ 12253). Документ закріплює поняття "пряма реклама", впорядковує висвітлення діяльності держорганів та розширює саморегулювання ринку. Крім того, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення отримає виключне право притягати медіа до відповідальності за порушення законодавства про рекламу.

Іншим важливим етапом стало опрацювання змін до Закону "Про медіа" (законопроєкт № 12111), спрямованих на зміцнення незалежності медіарегулятора, вдосконалення ліцензування та реєстрації, а також розвиток інструментів саморегулювання.

Наступний крок – імплементація Європейського акту про свободу медіа (EMFA)

Для держав ЄС це акт прямої дії, а Україна має гармонійно інтегрувати його у правове поле. Орієнтир для розгляду відповідного законопроєкту – кінець 2026 – початок 2027 року.

У січні 2026 року я ініціювала створення міжвідомчої робочої групи з імплементації положень EMFA, яку згодом затвердив Комітет гуманітарної та інформаційної політики. Робота побудована не на механічному перекладі норм, а на їхній системній адаптації за п'ятьма напрямами:

  • захист журналістів та їхніх джерел (впровадження гарантій нерозкриття джерел, захист комунікацій від обшуків та обмеження щодо використання шпигунського софту);
  • гарантії для суспільних медіа та регулятора (посилення редакційної незалежності Суспільного (АТ "НСТУ"), стабільне фінансування та зміцнення інституційної спроможності Нацради);
  • прозорість держреклами та захист конкуренції (прозорий розподіл бюджетних коштів на інформування, публічна звітність і запобігання надмірній концентрації медіаринку);
  • сучасні регуляторні новели (аудит вимірювань аудиторії, право користувачів налаштовувати медіапропозицію та захист якісного контенту від безпідставного видалення великими платформами (VLOPs);
  • чіткі та пропорційні повноваження регулятора (балансування наглядових і санкційних процедур відповідно до принципів правової визначеності).

До роботи підгруп залучено широке коло фахівців:

Народні депутати, представники Мінкульту, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, органів правопорядку та юстиції;

Команда Суспільного Мовлення (АТ "НСТУ");

Медіагрупи та індустріальні об'єднання (Незалежна асоціація телерадіомовників, 1+1 media, Starlight Media);

Правозахисні та громадські організації (Лабораторія цифрової безпеки, ЦЕДЕМ, ІМІ, Платформа прав людини, "Детектор медіа");

Міжнародні партнери (Офіс Ради Європи в Україні, ЮНЕСКО та ОБСЄ).

Паралельно триває робота над імплементацією європейських стандартів захисту журналістів, медіа і громадських активістів від стратегічних позовів проти участі громадськості (анти-SLAPP відповідно до Директиви (ЄС) 2024/1069 та рекомендацій Ради Європи), а також над розбудовою інструментів протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням (FIMI).

Повернення незаконно вивезених культурних цінностей

Європейська інтеграція охоплює питання захисту культурної спадщини, що для України під час російської агресії має особливе значення.

У межах наближення законодавства до права ЄС важливим завданням є імплементація Директиви 2014/60/ЄС про повернення предметів культури, незаконно вивезених із території держави-члена Європейського Союзу.

Водночас захист культурної спадщини не обмежується поверненням незаконно вивезених предметів. У межах переговорного процесу за розділом 26 "Освіта та культура" важливо враховувати європейські підходи до збереження культурного надбання, розвитку культурного співробітництва та доступу до культурного життя.

Йдеться про реалізацію Стратегії розвитку української культури відповідно до європейських пріоритетів, що визначена Європейською комісією у Звіті щодо України за 2025 рік пріоритетом, розвиток міжнародної культурної співпраці та інтеграції України до європейського культурного простору, розширення участі українських культурних інституцій, митців та організацій у програмах ЄС, зокрема "Креативна Європа", підтримку культурного розмаїття, міжкультурного діалогу і доступності культурних послуг, розвиток культурних та креативних індустрій як складової економічного й суспільного розвитку та інші.

Європейські гарантії прав споживачів туристичних послуг

У межах адаптації законодавства до європейських норм Україна має врахувати положення Директиви 2015/2302 про пакетні туристичні подорожі та пов'язані туристичні послуги. Вона встановлює гарантії для людей, які купують комплексні туристичні продукти, зокрема щодо відповідальності організаторів і захисту мандрівників у разі зміни або скасування поїздки.

Також важливо врахувати Директиву 2008/122/ЄС, яка регулює окремі договори у сфері таймшеру, довгострокових туристичних продуктів, їх перепродажу та обміну. Її положення спрямовані на належне інформування споживачів і захист від недобросовісних договірних практик.

Це ще й означає можливість використання українськими фахівцями і організаціями туристичної галузі Платформи туризму ЄС, створеної за підтримки Європейської комісії для співпраці між учасниками туристичного сектору, з метою підтримки у переході до більш екологічних, цифрових і стійких послуг та операцій.

Ще один напрям – Регламент ЄС 2024/1028 щодо збору та обміну даними про послуги короткострокової оренди житла. З одного боку, це допоможе посилити захист людей, які орендують житло на короткий строк, і зробити інформацію про такі послуги прозорішою. З іншого – сприятиме виведенню ринку з тіні та наповненню бюджетів завдяки належному обліку й обміну даними.

Комітет підготував до другого читання новий опублікований проєкт Закону "Про туризм" (№ 4162). Це рамковий документ, підготовлений з урахуванням останніх директив ЄС, який необхідний для розвитку та якісного відновлення туристичної галузі.

Євроінтеграція вимірюється не кількістю перекладених директив чи ухвалених законів. Її справжній результат – це безпечніше цифрове середовище для дітей, прозоріші правила для онлайн-бізнесу, захищеніші права туристів, реальні механізми повернення культурних цінностей, розвиток міжєвропейського культурного співробітництва. Це реальні зміни, які має відчути кожен українець.

Євгенія Кравчук, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики