Комунальні тарифи: багатим підвищення, бідним - штрафи?
Під час перебування у Києві місії МВФ український уряд вийшов із низкою нових ініціатив щодо формування тарифів на комунальні послуги.
Проте, як виглядає, про їх підвищення до ринкового рівня, принаймні для всіх категорій споживачів, наразі не йдеться.
Як заявив прем'єр-міністр Микола Азаров, "ми вже два роки справляємося, не підвищуючи тарифів". Виступаючи на засіданні уряду, він також застеріг міністрів від "спекуляцій щодо підвищення тарифів для населення".
Обговорення можливості підвищення тарифів на газ та опалення розпочалося напередодні приїзду місії МВФ. Експерти казали, що зараз, коли промислове виробництво в Україні скорочується, а ВВП країни практично на нулі, потреба Києва у зовнішньому фінансуванні є такою нагальною, що уряд погодиться на підвищення тарифів.
Підвищення тарифів на газ та опалення до ринкового рівня вартості цих послуг є однією із головних Клацнутиумов фонду для відновлення кредитування України. У МВФ вважають, що різниця між ринковою вартістю газу та ціною, за якою його отримує населення, лягає тягарем на державний бюджет, і збільшує його дефіцит.
Багаті знову заплатять за бідних?
Тепер уряд каже, що його ініціативи дозволять перекласти цей тягар із бюджету на багатих:
"Уряд пропонує частину навантаження, бюджетну компенсацію, різницю у тарифах покласти на багатих. Ми вдосконалимо систему тарифів для тих, хто безболісно може оплачувати повну вартість тарифів на комунальні послуги", - заявив Микола Азаров.
Проте і за тиждень після цієї заяви прем'єра урядовці не запропонували конкретних принципів, за якими будуть визначатися ті, хто може сплачувати ринкову вартість комунальних послуг, і ті, хто не може.
Швидше за все, уряд знову піде шляхом диференціації тарифів залежно від обсягів споживання газу, а не від платоспроможності споживача.
"Щодо тарифів, то я вам чесно скажу: це буде реальна пропозиція. Зараз ми просто обговорюємо цифри розподілу обсягів споживання, і гадаю, суспільство сприйме його дуже позитивно. Ідея полягає у тому, що якщо я споживаю 100 кубометрів і плачу один тариф, а людина поруч споживає 500 кубометрів і платить той самий тариф, тільки загальна сума у нього у п'ять разів більша, то тепер він буде платити, скажімо, не у п'ять, а у десять разів більше. Таке буде щось типу прогресивного податку на доходи", - каже міністр економіки Ігор Прасолов.
А бідні заплатять штрафи?
Утім, такі урядові ініціативи поки що не оформлені законодавчо, - на відміну від ініціативи стягувати штраф за несвоєчасну оплату комунальних платежів. Хоча лише у грудні минулого року в уряді заперечували можливість запровадження таких штрафів, наприкінці січня нового року міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ оприлюднило проект змін до закону "Про житлово-комунальні послуги", де йдеться про запровадження пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день затримки платежу. Штрафні санкції розпочинатимуться із 20 числа кожного місяця.
Водночас Державна служба статистики оприлюднила нові дані щодо боргів населення за комунальні послуги. У грудні 2012 року загальний борг зріс на 8,5% - до 12,7 мільярдів гривень. При цьому заборгованість із квартплати навіть зменшувалася, тоді як несплата за газ та опалення зростала - до 2,389 та 6,040 мільярдів гривень відповідно.
При цьому найбільшу заборгованість за опалення фіксовано у Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях, за газ - у Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях, а за квартплатою - у Донецькій, Дніпропетровській областях та Києві.
Як вважає екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, перш, ніж говорити про підвищення тарифів, влада має пояснити споживачам, за що вони платять. За словами колишнього урядовця, застарілі нормативи споживання, закладені у чинні тарифи, та відсутність лічильників дозволяють власникам теплостанцій та водоканалів отримувати мільярдні прибутки, хоча офіційно комунальна сфера обтяжена мільярдними боргами. При цьому, як каже пан Кучеренко, встановлення лічильників із ініціативи самих споживачів іноді блокується на рівні місцевої влади:
"Я знаю безліч випадків, коли мешканці приймають рішення обладнати будинок лічильниками, але монополісти із мовчазної згоди муніципалітету не дозволяють, бо їм набагато вигідніше працювати за застарілими нормативами і списувати мільйони, десятки, сотні мільйонів і мільярди - у масштабах країни", - каже Олексій Кучеренко.