Огляд преси: "похмурий жарт" про поділ України
Використання касетних боєприпасів на Донбасі, глибинні бомби проти субмарини біля берегів Швеції, енергетична слабкість ЄС та жарти Путіна - в огляді іноземних ЗМІ за 22 жовтня.
Касетні боєприпаси у Донецьку
Кореспондент американської New York Times повідомляє з Донецька, що "українська армія, вочевидь, стріляла касетними боєприпасами по серцю Донецька ..., про що свідчать фізичні докази на місці вибухів та інтерв'ю з потерпілими та свідками".
Місця падіння ракет 2-го та 5-го жовтня "мають явні сліди того, що касетні заряди були випущені з напряму позицій українських військових". Від одного з таких зарядів загинув працівник Червоного Хреста.
"Якщо ці повідомлення підтвердяться, то використання касетних боєприпасів може ускладнити зусилля з об'єднання країни, тому що жителям сходу все більше не подобається тактика української армії проти проросійських бойовиків", - вважає видання.
Газета також повідомляє про використання касетних боєприпасів сепаратистами, цитуючи заяву правозахисної організації Human Rights Watch. Але видання зазначає, що не змогло незалежно перевірити цю інформацію.
Через місяць після трагедії в Іловайську сепаратисти ходили по будинках та шукали ракети та касетні бомби, що не вибухнули, повідомляє кореспондент видання.
В одному з будинків вони знайшли ракету випущену з системи "Ураган". Але незрозуміло, яка зі сторін випустила її, пише видання.
Україна, Росія та США не підписали конвенцію про заборону касетних боєприпасів, нагадує газета.
Швеція хоче застосувати глибинні бомби
Командувач збройними силами Швеції генерал Сверкер Гьорансон заявив, що військові кораблі спробують змусити підводний човен, який потрапив у води цієї країни, спливти. Про це повідомляє британська Daily Telegraph.
Швеція хоче надати "дуже чіткий сигнал", що її збройні сили "діють та готові діяти, коли ми вважаємо, що подібна активність порушує наші кордони. Наша мета зараз - змусити це "щось" спливти ... ,застосовуючи зброю, якщо це необхідно", цитує видання генерала.
Слова командувача збройними силами змінюють статус операції, яку раніше називали "розвідувальною операцією" для встановлення джерела "іноземної підводної активності" у Балтійському морі біля Стокгольма.
Такі заяви можуть спричинити міжнародне протистояння, якщо Швеція використає глибинні бомби, аби змусити субмарину сплисти, пише видання.
Місцеві жителі вважають, що ця історія пов'язана із кризою в Україні та спробами Росії контролювати свої кордони. Ще одна теорія - це так звана "бюджетна субмарина", бо ця історія з'явилася якраз напередодні розгляду бюджету на наступний рік, який включає і видатки на армію.
Британська Financial Times пише, що прем'єр-міністр Швеції вже пообіцяв збільшити оборонний бюджет "у відповідь на дедалі більшу регіональну напругу після російського вторгнення в Україну та на пошуки військовими іноземного підводного човна".
"Стратегічна слабкість" ЄС
Один з найбільш важливих викликів для Європи сьогодні - це скоординована енергетична політика, але їй надається дуже мало уваги, пише британська Financial Times.
"Фрагментація європейського енергоринку - це очевидна стратегічна слабкість, яка посилюється тим, що ЄС в цілому імпортує більше половини газу та електрики", - вважає видання.
Голови урядів ЄС будуть обговорювати ці проблеми на саміті у Брюсселі , але "прогрес залишається дуже повільним".
Українська криза змушує країни ЄС зменшувати залежність від російських енергоносіїв, особливо газу, 30% якого Європа отримує з Росії. Це значить, що ЄС ще дуже далеко від енергетичної незалежності від Росії, пише газета.
Революція сланцевого газу у США надає конкурентну перевагу американським компаніям, які платять за енергію набагато менше, ніж європейські.
На жаль, виявилося, що досягти гармонізації енергосектору дуже важко.
"Деяким країни ЄС, таким як Угорщина та Болгарія, важко відмовитись від відносно дешевих постачань російського газу. Інші більше хвилюються, що єдина система призведе до конкуренції національних енергетичних компаній. Об'єднання країн ЄС просувається із швидкістю льодовика", - пише видання.
Конфлікт між Іспанією і Францією щодо відновлюваної енергії демонструє протекціонізм членів ЄС. Іспанські вітряні турбіни виробляють набагато більше енергії, ніж необхідно на внутрішньому ринку, але енергію не можуть експортувати до найбільшого сусіда Іспанії - Франції, тому що є лише декілька ліній, щоб передати її через Піренеї.
Іспанський уряд каже, що Франція не хоче відкрити кордон потоку дешевої електрики з відновлюваних джерел.
"Жарт" про поділ України
Спікер польського парламенту Радослав Сікорський пояснив, чому про "пропозиції" пана Путіна Дональду Туску розділити Україну у 2008 році не повідомили громадськості та країнам НАТО, пише британська Daily Telegraph.
Пан Сікорський каже, що слова Путіна про поділ України та про "польське місто Львів" були не стільки пропозицією, як "похмурим історичним жартом".
"Інформація щодо "пропозиції" російського лідера не передали країнам НАТО, Європейському Союзу та польській громадськості тому, що перед російсько-грузинською війною та українською кризою подібні розмови здавалися "сюрреалістичними", - каже Радослав Сікорський.
Огляд підготував Сергій Арсентьєв, Служба моніторингу ВВС.