У найближчі два дні буде вирішено долю Інтернету в Україні

П'ятниця, 9 червня 2000, 00:00
Переділ українського ринку Інтернету на користь держави назрівав давно, і, сам по собі, цей процес практично неминучий. Передумови для цього були і раніше, але особливих мотивів для того, щоб серйозні люди з великих державних кабінетів звернули увагу на Інтернет, поки не було.

Мотиви з'явились, коли спочатку російські онлайн-ЗМІ (а незабаром і українські) почали користуватися не тільки реальним попитом серед користувачів Інтернету, але і ретельно цитуватися в оффлайновій пресі - на ТВ, радіо і в центральних газетах. Мотиви почали з'являтися, коли реально (навіть в Україні) заговорили про багатомільйонні інвестиції в Інтернет, а інвестиції в галузі, яка практично не підпадає під контроль держави, означають втрату величезної кількості коштів. Коштів не у вигляді податків на бізнес як такий, а у вигляді лівих грошей ( "на кишеню" конкретним чиновникам) і інших "спеціальних" податків, наприклад, податок на розміщення веб-сторінок тощо.

Мотив почав з'являтися, коли критична маса людей, які безконтрольно одержують і читають інформацію в Інтернеті, збільшилася настільки, що цього просто стало грішно не помічати. Адже всі вони виборці, платники податків, споживачі. За різними оцінками, зараз в Україні близько 500 тисяч активних користувачів Інтернету, і більше півтора мільйонів в тій або іншій мірі стикаються з Інтернетом і мають до нього доступ.

Отже, 9-11 червня на одній з державних дач в Кончі-Заспі заплановано велику нараду. Список організаторів значний. У ньому більше півтора десятка державних чиновників рівня міністрів, заступників міністрів, голів комітетів, начальників управлінь з Держкомзв"язку, СБУ, Мінекономіки, МЗСа і інші держструктур. Є навіть начальник генерального Штабу Міноборони. Нарада відбудеться під егідою Держкомзв"язку, і як учасники там будуть присутні керівники основних провайдерських компаній України.

Відразу хочу зазначити, що інформації про цю подію накопичилось досить багато, і в той же час не виключено, що 99% цієї інформації - дезинформація і інформаційна провокація. Націлена вона в основному на виявлення нелояльних персон і організацій, які почнуть протидіяти процесу, що вже набрав обороти і входить у завершальну стадію. Якимось чином зашкодити цьому вже не можна, але, як мінімум, можна (і треба) бути готовим. Кажучи простіше, все вже давно вирішено, продумано, всі тили прикриті і шляхи відступу (на всяк випадок) заготовлені, і перешкоджати цьому може або божевільний, або дуже і дуже вагома людина або структура.

У майбутньої наради є чотири головні теми:
1. Ліцензування провайдерів
2. Національна доменна зона *.ua
3. Введення і встановлення СОРМ
4. Усунення конкуренції Укртелекому

Як вже було сказано вище, з всіх цих питань вже прийняті конкретні рішення, зокрема, з приводу зони *.ua. Тут мова йде про якогось реєстратора, ім'я якого стане відомим після затвердження У Держкомзв"язку (якому і буде доручено зайнятися цим питанням) відповідної "кандидатури". Але, як стало відомо, "кандидатура" вже також затверджена, залишилося тільки опублікувати офіційний документ.

З питання ліцензування провайдерів буде прийняте жорстке рішення, яке автоматично зменшить кількість провайдерів в Україні на порядок, що вигідно, насамперед, великим провайдерам, які вже міцно стоять на ногах і таким чином значно зменшать конкурентне середовище навколо себе.

Введення СОРМа (система стеження за тим, що відбувається в Інтернеті УП) - сама по собі тема гаряча, і тому поки говориться тільки про "необхідність розгляду". Як стало відомо, це питання також лобіює один з "гравців на ринку", який сподівається отримати "держзамовлення" на виконання робіт із встановлення відповідного обладнання за допомогою техніки провайдерів, що вижили після ліцензування.

У четвер, 1 червня, за закритими дверми відбувалась "нарада про нараду" на якій були присутні не більше десятка керівників провайдерських компаній Києва. На ньому було прийняте рішення про створення Асоціації працівників Інтернету України. Планується, що ця організація об'єднає працівників Інтернету з різних галузей: ISP, контент, веб-студії і агентства. Але, ініціюють створення цієї Асоціації поки що тільки провайдери.

Найближчим часом очікується офіційне звернення ініціативної групи Асоціації до громадськості, але вже зараз з достовірністю у 200% можна сказати про деякі принципові моменти:
4. У Асоціацію можуть вступати все юридичні особи, що працюють на ринку Інтернету в Україні. Фізичні особи, що внесли значний внесок в розвиток Інтернету в Україні, можуть бути прийняті надалі як почесні члени Асоціації.
5. Асоціація буде створена трьома незалежними юридичними фірмами, що повинно забезпечити абсолютно рівну участь в Асоціації всіх членів.
6. Керівництво Асоціації буде здійснюватись відповідно до принципів демократичності, відвертості, не прибутковості, дворівневого членства (повного і асоційованого), колегіальності керівних органів.
Крім цього, визначений важливий принцип діяльності Асоціації - вона повинна бути сильною і могутньою настільки, щоб захищати інтереси ринку перед структурами і організаціями "зі сторони".

Все, що ні робиться - все до кращого. Така життєва позиція примушує в подібних, здавалося б, страшних ситуаціях, шукати свої позитивні сторони. Перший позитив полягає в тому, яку ж користь витягне не-провайдерський ринок Інтернету з цієї ситуації.

Він отримає, нарешті, національну доменну зону, про створення якої так багато говорили, але нічого не робилося. З одного боку, домен - це лише сполучення літер, яке, на думку багатьох "технарів від провайдерів", не варте і дірки від бублика. Але, з іншого боку, саме через цю слово неодноразово виникали конфлікти між провайдерами і контентом. Однак в реорганізації доменної зони *.ua провайдери все ж бачать певну цінність, інакше б не говорили про свої наміри зробити цю реорганізацію ще рік тому.

Цінність національної доменної зони першого рівня деякі пов'язують також з інвестиційними інтересами до контент-ринку Інтернету в Україні. З цим можна сперечатися, оскільки більшість серйозних комерційних українських проектів вже існує в зонах *.com і *.net, і в зонах *.com.ua і т.п. Просто поки в зоні *.ua немає умов для нормальної реєстрації доменних імен. У багатьох відсутня впевненість в тому, що це ім'я буде власністю людей, що його зареєстрували, на певний час. Загалом, відсутність національної доменної зони, як показує спілкування з деякими інвесторами на контент-ринку, їх достатньо хвилює.

Можна, звичайно, знайти щось погане в тому, що де-факто управляти зоною *.ua буде Держава (через Держкомзв"язку і через того реєстратора, якого Держкомзв"язку затвердить). Але я бачу один незаперечний плюс - зникне те свавілля, яке існує навколо доменних імен зі сторони провайдерів. Конфлікти з цього приводу вже виникали не раз, деякі мали достатній резонанс. Але фактично зараз ситуація виглядає таким чином, що буквена адреса сайту не є власністю його власника, а повністю знаходиться під контролем і в залежності від провайдера, який хостить кожний конкретний сайт. Іноді виходить так, що у провайдера виникають якісь фінансові претензії до власника сайту і за певного розвитку подій власник позбавляється своєї вже розкрученої і відомої адреси і вимушений витрачати додаткові ресурси на відновлення сайта за новою адресою.

Хоча за всі цим позитивом не треба забувати про те, що можливості "чорного" контролю (незважаючи на всю демократичність можливих майбутніх указів, законів і постанов) напевно будуть реалізовуватися і в Інтернеті.

Не варто виключати можливості подій, коли закриють ті веб-сайты і сервери, які не будуть відповідати поглядам певних чиновників про те, що і як потрібно писати про ті або інші "гарячі" теми. Швидше за все, цього навіть потрібно чекати, але, як говориться - "хто попереджений, той озброєний". Згідно з заявами деяких українських інформаційних контенщиків, вони абсолютно нормально ставляться до того, що зараз відбувається навколо теми "Інтернет і Держава". Вони з самого початку своєї активної діяльності в Інтернеті були до цього готові, чекали на щось подібне і ніяких проблем особисто для себе у зв'язку з можливими варіаціями на тему утиску своїх прав як журналістів вони не передбачують.

Також позитивні дії Держави в Інтернеті можна передбачувати, виходячи з твердження, що жодна розсудлива людина не буде вбивати курку, що несе золоті яйця (в нашому випадку - курчатко, яке може вирости в подібну курку).

З приводу ліцензування - це ще одна "страшна історія", якої, як малих дітей, лякають наївних провайдерів. Насправді зобов'язання України, взяті перед Європейським Союзом, не дозволяють вводити і змінювати які-небудь умови ліцензування, крім вже існуючих. Тобто це просто неможливо, і ліцензування провайдерів не станеться доти, доки або не змінять зобов'язання України переді Європейським Союзом, або Україна самостійно не захоче входити в це співтовариство.

Укртелеком - тема з тієї ж опери, що і ліцензії. Практично все, що відбувається навколо цієї структури зумовлено прагненням до іноземних інвесторів, і стоїть задача максимально збільшити вартість і рівень нинішньої капіталізації Укртелекому. Це робиться з чисто корисливих цілей, але в інтересах Держави. Не виключено, що до цього руху грошей навколо Укртелекому додадуться різноманітні паразити, але Держава також отримає свою частину дивідендів. Монополія Укртелекому - тема помилкова і далеко не така актуальна для ринку, як того хотілося б людям, які люблять про це поговорити. Укртелеком, звичайно, грає частково монопольну роль на ринку Інтернету в Україні, але роль ця мізерна. Вона схожа на роль господаря ринку, який надає торгові місця всім, хто хоче на цьому ринку торгувати, але при цьому майже ніяк не впливає на сам процес торгівлі.

Сподіваюся, що велика (якщо не остаточна) ясність в цьому питанні з'явиться тільки після самої конференції. Тому в цьому матеріалі і присутні протилежні точки зору - від різних людей з різних галузей інтернету-ринку в Україні. Це спроба самому розібратися і, можливо, допомогти ще комусь бути готовими до гіршого, але сподіватися на краще.




powered by lun.ua