Коментарі до рішення КС
Вівторок, 4 липня 2000, 20:58
Тільки парламент має визначати, чи легітимна більшість
"Я був переконаний у такому рішенні КС", - заявив журналістам координатор більшості у парламенті Леонід Кравчук. "КС не міг прийняти іншого рішення. Це не його питання. КС має відповісти на запитання, чи відповідає закон Конституції - а тут було регламентне питання. Постанови ВР не мають загальнодержавної сили, а мають тільки внутрішню силу, або силу, яка регламентує наші процедурні питання".
Відповідаючи на запитання УП, Кравчук зазначив, що "цим рішенням КС поставив останню крапку у цій справі". "Це означає, що більше таких питань КС на розгляд не братиме. Сама ВР має визначати легітимність таких рішень. У нас є свої структури, комітет з регламенту, є й інші структури, які дають оцінку рішенням ВР. Тільки у питаннях, які стосуються прийняття законів, остаточне слово за КС".
КС набирає авторитету
Представник більшості Дмитро Табачник в інтерв'ю УП висловив думку, що КС "знайшов унікальну фабулу і довів, що він є Конституційним Судом, а не якоюсь випадково створеною державною інституцією".
"Це найбільш виважене і політичне і правове рішення. Тобто, суд не став втручатися у внутрішнє регламентне життя Верховної Ради. І це принципова позиція КС - не судити про внутрішні процедурні рішення інститутів державної влади, які не мають виходу назовні. Це стосується ВР, Кабінету Міністрів та адміністрації президента. Говорити про упередженість неможливо, бо рішення прийнято 11 голосами проти 7. Це свідчить про складну дискусію всередині КС. Цей орган після прийняття рішення з референдуму і сьогоднішнього рішення набирає авторитет".
Рішення мало бути саме таким
Постійний представник президента у парламенті Роман Безсмертний також підтвердив УП думку, що це "політично виважене рішення і воно мало бути саме таким".
"У свій час, коли ВР займала опозиційну до президента позицію, я намагався проаналізувати ситуацію з багаторазовими голосуваннями. Тоді я намагався навіть підготувати подання до КС, але звернув увагу на те, що визначення законності або незаконності процедури голосування - це юрисдикція судів загальної компетенції. Тому що така справа вимагає проведення слідства та інших процедур, з цим пов'язаних".
Ліві продовжать свою справу
Наталія Вітренко в інтерв'ю журналістам назвала це рішення "повною капітуляцією КС перед політичними розборками".
"Суд не дав правової оцінки і не захистив Конституцію, не дивлячись на те, що порушені 17 статей Конституції. Оскільки КС це не зупинив, тим самим, він підняв шлагбаум для продовження порушень. Ми вже подали нове подання до КС про конституційність зміщення Ткаченка, оскільки своїм рішенням Суд спирається на факт того, що Ткаченко вже не був головою ВР".
"Це подання підписали 74 депутати лівих фракцій. Крім того, ми будемо звертатися і до Європейського Суду і Міжнародного суду з прав людини у Гаазі. У цій справі крапку ставити не можна, тому що КС прийняв не правове, а політичне рішення".
КС практично виправдав дії більшості
Екс-віце-спікер парламенту Віктор Мусіяка в інтерв'ю УП заявив, що КС "спробував піти від необхідності дати відповідь на дуже делікатне питання, яке стосується прямої оцінки політичного рішення". "КС перетворився з правового органу на політичний, практично виправдавши дії більшості. Суд ще раз продемонстрував, що не є органом, який стоїть на сторожі Конституції".
На думку Мусіяки, учасники засідання в Українському домі проголошували, що їх рішення є саме правовими. Крім виведення лівих з керівництва ВР, більшість тоді, наприклад, затвердила Володимира Стельмаха на посаді голови Нацбанку. Разом з тим, КС розцінив ці рішення, як політичні, відмовившись від їх тлумачення.
Ще одна "неузгодженість", зазначив юрист, полягає в тому, що, роблячи висновки про президентський законопроект за підсумками референдуму, КС вказав на необхідність уточнити термін "постійно діюча більшість". "А зараз вони про це навіть не згадали", - додав він.
Мусіяка звертає увагу на те, що зміни до регламенту, внесені більшістю, прямо порушують конституційні норми, на що зовсім не звернув уваги КС. Наприклад, з регламенту прибрали положення про те, що для підготовки звіту главі парламенту відводилося 15 днів. Це порушує, зокрема, 22 статтю Основного закону, яка не допускає звуження обсягу прав і свобод, коли приймаються нові закони або вносяться зміни до існуючих.
"Дивне рішення"
Представник фракції Компартії, колишній перший віце-спікер Адам Мартинюк назвав рішення КС "дивним". "Якщо слідувати логіці, то чи варто було розглядати питання два або три місяці з тим, щоб потім ухвалити таке рішення. Воно свідчить, на жаль, про кваліфікацію КС. Це просто знущання над тим, чим повинен займатися КС і чергове підтвердження його заполітизованості і підвладності", - заявив Мартинюк в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
КС продемонстрував залежність
Лідер Соцпартії України Олександр Мороз також вважає рішення КС політичним. "КС не міг винести рішення ні про неконституційність дій більшості, ні про відповідність їх Конституції з низки причин. По-перше, через тиск адміністрації президента, по-друге, будь-яке рішення було б неконституційним і говорило б про некваліфікованість Суду".
Мороз пояснив, що якби КС ухвалив рішення на користь більшості, він був би вимушений визнати, що Верховна Рада легітимна при 226 голосах, що не відповідає Конституції. З іншого боку, визнати рішення більшості не відповідними Конституції КС не міг через те, що він залежний. Мороз нагадав, що КС має розтлумачити "що таке правомочна Верховна Рада - це 226 або 300 голосів" і в цьому випадку, ухвалюючи рішення суду "не вдасться викрутитися" й щоб уникнути винесення рішення він буде вимушений довго не розглядати це питання.
КС не хоче бути "крайнім"
Представник групи "Солідарність" Михайло Сирота переконаний у тому, що іншого рішення КС "бути і не могло", оскільки КС "не хоче бути крайнім" в цій ситуації. Депутат висловив думку, що ця справу можна передати на розгляд Верховного суду України, якщо буде відповідне подання депутатів про це.
Більшість не порушувала Конституцію
Представник фракції народного Руху України Роман Зварич з самого початку був переконаний у тому, що за виключенням "дрібних порушень" з боку більшості, принципових порушень Конституції не було.
Депутат також нагадав, що в законодавстві немає норми, яка б дозволяла вирішити ситуацію, за якої глава парламенту діє всупереч законодавству і регламенту, а можливості його зняти не існує. "Я думаю, що ми вчинили досить толерантно і в єдиним можливий тоді спосіб", - сказав депутат.
"Я був переконаний у такому рішенні КС", - заявив журналістам координатор більшості у парламенті Леонід Кравчук. "КС не міг прийняти іншого рішення. Це не його питання. КС має відповісти на запитання, чи відповідає закон Конституції - а тут було регламентне питання. Постанови ВР не мають загальнодержавної сили, а мають тільки внутрішню силу, або силу, яка регламентує наші процедурні питання".
Відповідаючи на запитання УП, Кравчук зазначив, що "цим рішенням КС поставив останню крапку у цій справі". "Це означає, що більше таких питань КС на розгляд не братиме. Сама ВР має визначати легітимність таких рішень. У нас є свої структури, комітет з регламенту, є й інші структури, які дають оцінку рішенням ВР. Тільки у питаннях, які стосуються прийняття законів, остаточне слово за КС".
КС набирає авторитету
Представник більшості Дмитро Табачник в інтерв'ю УП висловив думку, що КС "знайшов унікальну фабулу і довів, що він є Конституційним Судом, а не якоюсь випадково створеною державною інституцією".
"Це найбільш виважене і політичне і правове рішення. Тобто, суд не став втручатися у внутрішнє регламентне життя Верховної Ради. І це принципова позиція КС - не судити про внутрішні процедурні рішення інститутів державної влади, які не мають виходу назовні. Це стосується ВР, Кабінету Міністрів та адміністрації президента. Говорити про упередженість неможливо, бо рішення прийнято 11 голосами проти 7. Це свідчить про складну дискусію всередині КС. Цей орган після прийняття рішення з референдуму і сьогоднішнього рішення набирає авторитет".
Рішення мало бути саме таким
Постійний представник президента у парламенті Роман Безсмертний також підтвердив УП думку, що це "політично виважене рішення і воно мало бути саме таким".
"У свій час, коли ВР займала опозиційну до президента позицію, я намагався проаналізувати ситуацію з багаторазовими голосуваннями. Тоді я намагався навіть підготувати подання до КС, але звернув увагу на те, що визначення законності або незаконності процедури голосування - це юрисдикція судів загальної компетенції. Тому що така справа вимагає проведення слідства та інших процедур, з цим пов'язаних".
Ліві продовжать свою справу
Наталія Вітренко в інтерв'ю журналістам назвала це рішення "повною капітуляцією КС перед політичними розборками".
"Суд не дав правової оцінки і не захистив Конституцію, не дивлячись на те, що порушені 17 статей Конституції. Оскільки КС це не зупинив, тим самим, він підняв шлагбаум для продовження порушень. Ми вже подали нове подання до КС про конституційність зміщення Ткаченка, оскільки своїм рішенням Суд спирається на факт того, що Ткаченко вже не був головою ВР".
"Це подання підписали 74 депутати лівих фракцій. Крім того, ми будемо звертатися і до Європейського Суду і Міжнародного суду з прав людини у Гаазі. У цій справі крапку ставити не можна, тому що КС прийняв не правове, а політичне рішення".
КС практично виправдав дії більшості
Екс-віце-спікер парламенту Віктор Мусіяка в інтерв'ю УП заявив, що КС "спробував піти від необхідності дати відповідь на дуже делікатне питання, яке стосується прямої оцінки політичного рішення". "КС перетворився з правового органу на політичний, практично виправдавши дії більшості. Суд ще раз продемонстрував, що не є органом, який стоїть на сторожі Конституції".
На думку Мусіяки, учасники засідання в Українському домі проголошували, що їх рішення є саме правовими. Крім виведення лівих з керівництва ВР, більшість тоді, наприклад, затвердила Володимира Стельмаха на посаді голови Нацбанку. Разом з тим, КС розцінив ці рішення, як політичні, відмовившись від їх тлумачення.
Ще одна "неузгодженість", зазначив юрист, полягає в тому, що, роблячи висновки про президентський законопроект за підсумками референдуму, КС вказав на необхідність уточнити термін "постійно діюча більшість". "А зараз вони про це навіть не згадали", - додав він.
Мусіяка звертає увагу на те, що зміни до регламенту, внесені більшістю, прямо порушують конституційні норми, на що зовсім не звернув уваги КС. Наприклад, з регламенту прибрали положення про те, що для підготовки звіту главі парламенту відводилося 15 днів. Це порушує, зокрема, 22 статтю Основного закону, яка не допускає звуження обсягу прав і свобод, коли приймаються нові закони або вносяться зміни до існуючих.
"Дивне рішення"
Представник фракції Компартії, колишній перший віце-спікер Адам Мартинюк назвав рішення КС "дивним". "Якщо слідувати логіці, то чи варто було розглядати питання два або три місяці з тим, щоб потім ухвалити таке рішення. Воно свідчить, на жаль, про кваліфікацію КС. Це просто знущання над тим, чим повинен займатися КС і чергове підтвердження його заполітизованості і підвладності", - заявив Мартинюк в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
КС продемонстрував залежність
Лідер Соцпартії України Олександр Мороз також вважає рішення КС політичним. "КС не міг винести рішення ні про неконституційність дій більшості, ні про відповідність їх Конституції з низки причин. По-перше, через тиск адміністрації президента, по-друге, будь-яке рішення було б неконституційним і говорило б про некваліфікованість Суду".
Мороз пояснив, що якби КС ухвалив рішення на користь більшості, він був би вимушений визнати, що Верховна Рада легітимна при 226 голосах, що не відповідає Конституції. З іншого боку, визнати рішення більшості не відповідними Конституції КС не міг через те, що він залежний. Мороз нагадав, що КС має розтлумачити "що таке правомочна Верховна Рада - це 226 або 300 голосів" і в цьому випадку, ухвалюючи рішення суду "не вдасться викрутитися" й щоб уникнути винесення рішення він буде вимушений довго не розглядати це питання.
КС не хоче бути "крайнім"
Представник групи "Солідарність" Михайло Сирота переконаний у тому, що іншого рішення КС "бути і не могло", оскільки КС "не хоче бути крайнім" в цій ситуації. Депутат висловив думку, що ця справу можна передати на розгляд Верховного суду України, якщо буде відповідне подання депутатів про це.
Більшість не порушувала Конституцію
Представник фракції народного Руху України Роман Зварич з самого початку був переконаний у тому, що за виключенням "дрібних порушень" з боку більшості, принципових порушень Конституції не було.
Депутат також нагадав, що в законодавстві немає норми, яка б дозволяла вирішити ситуацію, за якої глава парламенту діє всупереч законодавству і регламенту, а можливості його зняти не існує. "Я думаю, що ми вчинили досить толерантно і в єдиним можливий тоді спосіб", - сказав депутат.
