Ліві втратили монополію на пролетаріат
Вівторок, 1 травня 2001, 16:34
1 травня - чудове свято. Коли ще на вулицях побачиш щасливих пенсіонерів з прапорцями і повітряними кульками. Також першотравень – це огляд фантазій і організаторських здібностей партій, які вважають міжнародний день солідарності трудящих своїм святом і окуповують з нагоди всі центральні площі столиці. У цьому ж році до маніфестацій уперше приєдналися ще й правоцентристські партії.
У столиці оптимісти нарешті розбавили традиційні марші під червоними прапорами. Мітинг під знаком червоної троянди пройшов на тихій площі перед театром Івана Франка – в ряди захистників робочого класу влилася СДПУ(о). Честь тримати фірмові гасла партії – "Свобода! Справедливість! Солідарність" – випала поголеним налисо петеушникам. Тому свідка цього дійства відвідала думка: якби на мітинг прилетіли марсіани, то вони б подумали, що актив СДПУ(о) складають не одягнуті з шиком Медведчук або Суркис, а тугомислячі маргінали, що отримали на руки по транспаранту з яскраво-червоною трояндою.
Таке враження у пришельців з інших цивілізацій посилилося б під впливом відсутності на мітингу будь-кого з фактичних керівників об'єднаної СДПУ. Відбувати за Медведчука з Суркисом довелося члену фракції Борису Андресюку, який розповів журналістам, що він "прийшов за дорученням лідерів партії", які, в свою чергу, знаходяться в "регіонах України і спілкуються з народом".
Мітинг міг би і залишитися в пам'яті скучним видовищем з виступом студентів-юристів і секретарів райкомів СДПУ (о), якби в кінці не взяв слово один з екологічних активістів партії. "Ми щасливі, що з нами Віктор Медведчук. Слава йому!", - повідомив він голосом, що ледь не зривався на істерику. Але головні усмішки почалися потім, коли стало відомо, що "Україна стабільна в політичному плані держава". А наостаннє виступаючий подякував Леоніду Даниловича Кучму – за те, що "в Україні не рвуться бомби".
Після цього півтори сотні активістів-петеушників з партійною атрибутикою в руках і пенсіонери-аборигени, що приєдналися до них, відправилися в Першотравневий парк, де була розбита польова кухня і всім бажаючим давали гречаної каші з м'ясом і приправами, чорний хліб, чай і мінеральну воду.
Як потім зізнався лідер київської організації СДПУ (о) Едуард Нагребецкий, подібна акція проводиться другий рік поспіль і "для нас це день організованості і солідарності між партійцями".
А в марші лівих уперше за роки сучасність не брав участь лідер СПУ Олександр Мороз. Комуністи провели окремий мітинг на Європейській площі (екс-площа Ленінського комсомолу). Якби не контекст нинішньої політичної ситуації, можна було б вважати, що Симоненко нічого видатного не сказав. А так, враховуючи звільнення п'ятьма днями раніше Ющенка, заява лідера комуністів не схожа на святковий інтершум –Симоненко заявив на мітингу про готовність партії взяти на себе відповідальність за долю країни, сформувати уряд і запропонувати програму виходу з економічної кризи.
Симоненко нагадав, що фракція Компартії в Верховній Раді ініціювала розгляд питання про відповідальність "проамериканського" уряду Ющенка – "за всі злочини, які він здійснював за останній рік". Також Симоненко зазначив, що "націоналісти спільно з олігархічним капіталом" за участю Заходу "намагаються розділити Україну" на три частини. А США зараз розробляють сценарій лідерства в опозиції колишнього прем'єра Ющенка і намагаються відколоти Україну від "братських слов'янських народів".
Відсутності Морозу Симоненко знайшов своє пояснення – "керівництво СПУ вже дуже далеко зайшло і практично пройшло точку повернення". Якщо лідери СПУ "знайшли щось спільне з правими політичними силами і сьогодні разом з представниками олігархічних кланів вирішують майбутнє України – це їх проблеми і їх доля", сказав він.
Олександр Мороз в цей час на традиційній точці антикучмістських мітингів – на виході з пасажа на Хрещатик – спілкувався з народом і роздавав автографи. Свою відсутність в колонах комуністів він пояснив тим, що не може "йти поруч з перевертнями", які "спаплюжили соціалістичні ідеї". На питання про розкол в лівому русі Мороз сказав, що "розколу не було, тому що не було єдності". І він вважає нормальним, що серед півтори тисячі учасників мітингу комуністів були і члени СПУ: "Хто хотів, той і йшов".
Сама Соцпартія провела окрему акцію – "свято свободи преси" на підтримку газет "Товариш", "Сільські вісті" та "Грані". Мороз в своєму виступі назвав "обов'язком кожної порядної людини підтримувати такі видання". "Виявилося, що можна відстоювати правду, і вінцем цієї правди буде зміна режиму", - сказав він присутнім, яких назбиралося сотні півтори.
Півтисячі прихильників прогресивного соціалізму провели свій альтернативний мітинг під "ярмом" – аркою Дружби народів. Виступ на мітингу лідера партії Наталії Вітренко був просякнутим різкою критикою влади за, як вона вважає, проамериканську орієнтацію.
Лідер ПСПУ заявила, що Міжнародний валютний фонд хоче "поневолити" Україну. "Вони чекають не дочекаються, коли український народ або вимре, або виїде зі своєї країни в пошуках роботи за будь-яку подачку. Вони чекають, коли зможуть прислати своїх рабів і примусити їх працювати на них на наших чудових родючих чорноземах. Ось навіщо ним потрібна земля України", - вважає Вітренко.
На її думку, опозиція вийшла з підпілля, оскільки отримала підтримку США. Прогресивна соціалістка також заявила, що американці поставили "своїх" людей – прем'єра Ющенка і віце-прем'єра Тимошенко – у влади, оскільки побачили, що президент України Леонід Кучма "повернув голову у бік Росії".
Російський президент Володимир Путін "почав доводити, що Росія – держава, і це відразу налякало Америку", сказала вона. Вітренко підкреслила, що Росія без України "великою не буде". "Ось чому Америка зробила ставку на Україну", - сказала лідер ПСПУ.
У ході мітингу вона звинуватила засоби масової інформації в тому, що вони не освітять мітинг об'єктивно. У той же час, Вітренко схильна виправдати журналістів, "оскільки вони усього лише найняті службовці".
Однак найяскравіше дійство розгорнулося біля пам'ятника Леніну на бульварі Шевченку, де провела мітинг "КПРС" – нещодавно створена радикалом-комуністом Володимиром Мойсеєнком Комуністична партія робітників і селян.
Чесно сказати, більш геніальної постановки бачити не доводилося давно – з часів народного трибуналу над Кучмою. Стоять на сходинках біля пам'ятника партійні лідери – тут же поряд одягнута в український народний костюм бабуся, яка прочитала революційний віршик. Поруч з нею як пара до композиції "Робітник і селянка" – ніби шахтар в одязі гірника півстолітньої давності, з бутафорським відбійним молотком в руках і написаним з помилками транспарантом про невиплату регресів. Десь в глибині стояла бабуся з гвоздикою, двома червоними прапорцями – на одному напис "СССР", на іншому – "McDonalds". Представник Союзу радянських офіцерів в своєму виступі звинуватив владу в тому, що "кораблі не плавають", "ракети не літають", а офіцери "жеруть горілку і пиво і колупаються в гної на дачі", в той час коли солдати бідують. Він також повідомив, що ракета, яка потрапила в житловий будинок в Броварах, насправді летіла на Банкову.
По периметру площі перед гранітним Ільічем стояли шахтарі (?) в новеньких касках будівельників з написом "Донбасс", колона представників Союзу радянських офіцерів і три колони загадкових громадян в чорній військовій формі і беретами на головах. У кожного на рукаві – червона пов'язка з написом "КПРС". На грудях в нашивці, де зазвич вказується група крові і резус-фактор військового, написано "Комуністична партія робітників і селян". Спроби вашого покірного слуги довідатися, хто ж це такі насправді, успіхом не увінчалися. Нардеп Олександр Яковенко назвав їх "молодіжним корпусом Союзу радянських офіцерів України", а лідер партії, інший нардеп Мойсеєнко – "робочою гвардією і робочими батальйонами".
Велика кількість різних політичних акцій розмило столичних пролетарів, і пальму першості за право зібрати найчисленнішу маївку перехопив Симферополь. У столиці Криму на вулиці вийшло понад 10 тисяч осіб, і в ході брали участь прихильники як лівих, так і демократичних партій, передає Інтерфакс-Україна.
Демонстрацію відкрили піонери-барабанщики, за ними пройшли учні симферопольських шкіл, які тримали як червоні, так і жовто-блакитні прапорці. Після них під прапорами колишнього СРСР і радянських республік пройшли колони прихильників Компартії України. Її очолював лідер кримських комуністів Леонід Грач. За ними пройшли члени Союзу радянських офіцерів Криму імені маршала Жукова, які несли великі портрети Леніна і Сталіна.
Далі в колоні слідували працівники декількох симферопольських підприємств з плакатами: "Нехай живе у віках ім'я і справа Леніна", "Сонячному Криму - так, так, так! НАТО і прислужникам - ні, ні, ні!, "Даєш всенародне будівництво моста Крим-Кубань".
За ними йшли колони з прихильників… кримських організацій Народно-демократичної партії, Аграрної партії України, СДПУ(о). У руках вони тримали численні партійні і державні прапори України.
Після закінчення святкової демонстрації в парках Симферополя почалися масові гуляння і розважальні програми.
Близько 5 тисяч назбиралося шанувальників першотравня в Харкові. Акція розпочалася із з'ясування відносин між членами Компартії і активістами партії "Собор" з приводу того, які прапори нести у главі колони. У колотнечі, що зав'язалася, були зламані два прапори, а колону очолили комуністи.
Організаторами акцій виступили близько двадцяти організацій, в тому числі обласні комітети об'єднання профспілок, партій "Собор", Комуністичної, Соціалістичної, Ліберально-демократичної, Соціал-демократичної, Прогресивної соціалістичної, "Батьківщина", "Справедливість".
У Дніпропетровську першотравень об'єднав близько 3 тисяч лівих, які пройшли головним проспектом разом. Вимогу підвищити зарплати, припинити співпрацю з МВФ і надати офіційного статусу російській мові змінилося лозунгами Хай живе СРСР!" і "Геть Кучму!".
Учасники акції несли червоні, червоно-сині знамена і трикольорові прапори Російської Федерації. Єдиний піднятий в колоні національний прапор України зник через 15 хвилин після початку демонстрації.
На трьох першотравневих мітингах, які у вівторок пройшли у Львові, взяли участь загалом не більше за 500 чоловік. Понад половина з них зібралася на маніфестації СДПУ(о). Соціал-демократи спокійно пройшли по проспекту Шевченка і поклали квіти до пам'ятника Михайлу Грушевському.
Крім того, перед пам'ятником радянським воїнам провели мітинг львівські комуністи. У ньому взяли участь близько 100 активістів. Мітинг проходив під антипрезидентськими лозунгами.
З аналогічними гаслами біля пам'ятника Івану Франко провели свій мітинг учасники акції "Україна без Кучми". Тут же були присутні 70 активістів Української консервативної республіканської партії, Соціалістичної партії України, УНА-УНСО, Соціал-демократичної партії України Буздугана.
Таким чином, ліві тепер змушені ділитися першотравневим завзяттям з "олігархічними" та правими партіями. А політично активні маси, відмарширувавши, зачохлили знамена до 9 травня.
У столиці оптимісти нарешті розбавили традиційні марші під червоними прапорами. Мітинг під знаком червоної троянди пройшов на тихій площі перед театром Івана Франка – в ряди захистників робочого класу влилася СДПУ(о). Честь тримати фірмові гасла партії – "Свобода! Справедливість! Солідарність" – випала поголеним налисо петеушникам. Тому свідка цього дійства відвідала думка: якби на мітинг прилетіли марсіани, то вони б подумали, що актив СДПУ(о) складають не одягнуті з шиком Медведчук або Суркис, а тугомислячі маргінали, що отримали на руки по транспаранту з яскраво-червоною трояндою.
Таке враження у пришельців з інших цивілізацій посилилося б під впливом відсутності на мітингу будь-кого з фактичних керівників об'єднаної СДПУ. Відбувати за Медведчука з Суркисом довелося члену фракції Борису Андресюку, який розповів журналістам, що він "прийшов за дорученням лідерів партії", які, в свою чергу, знаходяться в "регіонах України і спілкуються з народом".
Мітинг міг би і залишитися в пам'яті скучним видовищем з виступом студентів-юристів і секретарів райкомів СДПУ (о), якби в кінці не взяв слово один з екологічних активістів партії. "Ми щасливі, що з нами Віктор Медведчук. Слава йому!", - повідомив він голосом, що ледь не зривався на істерику. Але головні усмішки почалися потім, коли стало відомо, що "Україна стабільна в політичному плані держава". А наостаннє виступаючий подякував Леоніду Даниловича Кучму – за те, що "в Україні не рвуться бомби".
Після цього півтори сотні активістів-петеушників з партійною атрибутикою в руках і пенсіонери-аборигени, що приєдналися до них, відправилися в Першотравневий парк, де була розбита польова кухня і всім бажаючим давали гречаної каші з м'ясом і приправами, чорний хліб, чай і мінеральну воду.
Як потім зізнався лідер київської організації СДПУ (о) Едуард Нагребецкий, подібна акція проводиться другий рік поспіль і "для нас це день організованості і солідарності між партійцями".
А в марші лівих уперше за роки сучасність не брав участь лідер СПУ Олександр Мороз. Комуністи провели окремий мітинг на Європейській площі (екс-площа Ленінського комсомолу). Якби не контекст нинішньої політичної ситуації, можна було б вважати, що Симоненко нічого видатного не сказав. А так, враховуючи звільнення п'ятьма днями раніше Ющенка, заява лідера комуністів не схожа на святковий інтершум –Симоненко заявив на мітингу про готовність партії взяти на себе відповідальність за долю країни, сформувати уряд і запропонувати програму виходу з економічної кризи.
Симоненко нагадав, що фракція Компартії в Верховній Раді ініціювала розгляд питання про відповідальність "проамериканського" уряду Ющенка – "за всі злочини, які він здійснював за останній рік". Також Симоненко зазначив, що "націоналісти спільно з олігархічним капіталом" за участю Заходу "намагаються розділити Україну" на три частини. А США зараз розробляють сценарій лідерства в опозиції колишнього прем'єра Ющенка і намагаються відколоти Україну від "братських слов'янських народів".
Відсутності Морозу Симоненко знайшов своє пояснення – "керівництво СПУ вже дуже далеко зайшло і практично пройшло точку повернення". Якщо лідери СПУ "знайшли щось спільне з правими політичними силами і сьогодні разом з представниками олігархічних кланів вирішують майбутнє України – це їх проблеми і їх доля", сказав він.
Олександр Мороз в цей час на традиційній точці антикучмістських мітингів – на виході з пасажа на Хрещатик – спілкувався з народом і роздавав автографи. Свою відсутність в колонах комуністів він пояснив тим, що не може "йти поруч з перевертнями", які "спаплюжили соціалістичні ідеї". На питання про розкол в лівому русі Мороз сказав, що "розколу не було, тому що не було єдності". І він вважає нормальним, що серед півтори тисячі учасників мітингу комуністів були і члени СПУ: "Хто хотів, той і йшов".
Сама Соцпартія провела окрему акцію – "свято свободи преси" на підтримку газет "Товариш", "Сільські вісті" та "Грані". Мороз в своєму виступі назвав "обов'язком кожної порядної людини підтримувати такі видання". "Виявилося, що можна відстоювати правду, і вінцем цієї правди буде зміна режиму", - сказав він присутнім, яких назбиралося сотні півтори.
Півтисячі прихильників прогресивного соціалізму провели свій альтернативний мітинг під "ярмом" – аркою Дружби народів. Виступ на мітингу лідера партії Наталії Вітренко був просякнутим різкою критикою влади за, як вона вважає, проамериканську орієнтацію.
Лідер ПСПУ заявила, що Міжнародний валютний фонд хоче "поневолити" Україну. "Вони чекають не дочекаються, коли український народ або вимре, або виїде зі своєї країни в пошуках роботи за будь-яку подачку. Вони чекають, коли зможуть прислати своїх рабів і примусити їх працювати на них на наших чудових родючих чорноземах. Ось навіщо ним потрібна земля України", - вважає Вітренко.
На її думку, опозиція вийшла з підпілля, оскільки отримала підтримку США. Прогресивна соціалістка також заявила, що американці поставили "своїх" людей – прем'єра Ющенка і віце-прем'єра Тимошенко – у влади, оскільки побачили, що президент України Леонід Кучма "повернув голову у бік Росії".
Російський президент Володимир Путін "почав доводити, що Росія – держава, і це відразу налякало Америку", сказала вона. Вітренко підкреслила, що Росія без України "великою не буде". "Ось чому Америка зробила ставку на Україну", - сказала лідер ПСПУ.
У ході мітингу вона звинуватила засоби масової інформації в тому, що вони не освітять мітинг об'єктивно. У той же час, Вітренко схильна виправдати журналістів, "оскільки вони усього лише найняті службовці".
Однак найяскравіше дійство розгорнулося біля пам'ятника Леніну на бульварі Шевченку, де провела мітинг "КПРС" – нещодавно створена радикалом-комуністом Володимиром Мойсеєнком Комуністична партія робітників і селян.
Чесно сказати, більш геніальної постановки бачити не доводилося давно – з часів народного трибуналу над Кучмою. Стоять на сходинках біля пам'ятника партійні лідери – тут же поряд одягнута в український народний костюм бабуся, яка прочитала революційний віршик. Поруч з нею як пара до композиції "Робітник і селянка" – ніби шахтар в одязі гірника півстолітньої давності, з бутафорським відбійним молотком в руках і написаним з помилками транспарантом про невиплату регресів. Десь в глибині стояла бабуся з гвоздикою, двома червоними прапорцями – на одному напис "СССР", на іншому – "McDonalds". Представник Союзу радянських офіцерів в своєму виступі звинуватив владу в тому, що "кораблі не плавають", "ракети не літають", а офіцери "жеруть горілку і пиво і колупаються в гної на дачі", в той час коли солдати бідують. Він також повідомив, що ракета, яка потрапила в житловий будинок в Броварах, насправді летіла на Банкову.
По периметру площі перед гранітним Ільічем стояли шахтарі (?) в новеньких касках будівельників з написом "Донбасс", колона представників Союзу радянських офіцерів і три колони загадкових громадян в чорній військовій формі і беретами на головах. У кожного на рукаві – червона пов'язка з написом "КПРС". На грудях в нашивці, де зазвич вказується група крові і резус-фактор військового, написано "Комуністична партія робітників і селян". Спроби вашого покірного слуги довідатися, хто ж це такі насправді, успіхом не увінчалися. Нардеп Олександр Яковенко назвав їх "молодіжним корпусом Союзу радянських офіцерів України", а лідер партії, інший нардеп Мойсеєнко – "робочою гвардією і робочими батальйонами".
Велика кількість різних політичних акцій розмило столичних пролетарів, і пальму першості за право зібрати найчисленнішу маївку перехопив Симферополь. У столиці Криму на вулиці вийшло понад 10 тисяч осіб, і в ході брали участь прихильники як лівих, так і демократичних партій, передає Інтерфакс-Україна.
Демонстрацію відкрили піонери-барабанщики, за ними пройшли учні симферопольських шкіл, які тримали як червоні, так і жовто-блакитні прапорці. Після них під прапорами колишнього СРСР і радянських республік пройшли колони прихильників Компартії України. Її очолював лідер кримських комуністів Леонід Грач. За ними пройшли члени Союзу радянських офіцерів Криму імені маршала Жукова, які несли великі портрети Леніна і Сталіна.
Далі в колоні слідували працівники декількох симферопольських підприємств з плакатами: "Нехай живе у віках ім'я і справа Леніна", "Сонячному Криму - так, так, так! НАТО і прислужникам - ні, ні, ні!, "Даєш всенародне будівництво моста Крим-Кубань".
За ними йшли колони з прихильників… кримських організацій Народно-демократичної партії, Аграрної партії України, СДПУ(о). У руках вони тримали численні партійні і державні прапори України.
Після закінчення святкової демонстрації в парках Симферополя почалися масові гуляння і розважальні програми.
Близько 5 тисяч назбиралося шанувальників першотравня в Харкові. Акція розпочалася із з'ясування відносин між членами Компартії і активістами партії "Собор" з приводу того, які прапори нести у главі колони. У колотнечі, що зав'язалася, були зламані два прапори, а колону очолили комуністи.
Організаторами акцій виступили близько двадцяти організацій, в тому числі обласні комітети об'єднання профспілок, партій "Собор", Комуністичної, Соціалістичної, Ліберально-демократичної, Соціал-демократичної, Прогресивної соціалістичної, "Батьківщина", "Справедливість".
У Дніпропетровську першотравень об'єднав близько 3 тисяч лівих, які пройшли головним проспектом разом. Вимогу підвищити зарплати, припинити співпрацю з МВФ і надати офіційного статусу російській мові змінилося лозунгами Хай живе СРСР!" і "Геть Кучму!".
Учасники акції несли червоні, червоно-сині знамена і трикольорові прапори Російської Федерації. Єдиний піднятий в колоні національний прапор України зник через 15 хвилин після початку демонстрації.
На трьох першотравневих мітингах, які у вівторок пройшли у Львові, взяли участь загалом не більше за 500 чоловік. Понад половина з них зібралася на маніфестації СДПУ(о). Соціал-демократи спокійно пройшли по проспекту Шевченка і поклали квіти до пам'ятника Михайлу Грушевському.
Крім того, перед пам'ятником радянським воїнам провели мітинг львівські комуністи. У ньому взяли участь близько 100 активістів. Мітинг проходив під антипрезидентськими лозунгами.
З аналогічними гаслами біля пам'ятника Івану Франко провели свій мітинг учасники акції "Україна без Кучми". Тут же були присутні 70 активістів Української консервативної республіканської партії, Соціалістичної партії України, УНА-УНСО, Соціал-демократичної партії України Буздугана.
Таким чином, ліві тепер змушені ділитися першотравневим завзяттям з "олігархічними" та правими партіями. А політично активні маси, відмарширувавши, зачохлили знамена до 9 травня.
