СДПУ(о) не програє. Тільки відступає

Вівторок, 5 червня 2001, 12:52
Призначення Геннадія Москаля главою Закарпатської області окремі "шанувальники" СДПУ(О) сприйняли з полегшенням. Не дивлячись на те, що Балогу, давнього противника партії Медведчука, прибрали, здавалося, що президент ухвалив єдине правильне в даній ситуації рішення, призначивши нейтральну людину.

Однак СДПУ(О) так просто позиції не здає. Так, ставленик соціал-демократів не пройшов. Але поки що позиціям соцдеків нічого в Закарпатті не загрожує. За даними з дуже поінформованих джерел лідерам СДПУ(О) вдалося домовитися з Москалем про майбутню адміністративну підтримку на парламентських виборах. При цьому контроль над економікою залишається у винятковому веденні нового господаря регіону. Як стверджують, Москаль пообіцяв. Але до виборів ще досить довго, все може і змінитися.

Хто ж він такий,новий губернатор Закарпаття? Міліціонер. Любить добре облаштовані офіси. Винахідливий, аж до непристойності. При цьому привабливий, прекрасно тримається перед камерою, говорить соковитими цитатами. У кожному регіоні, де б йому не довелося служити, Москалю вдавалося поставити справу так, що бандити ходили наввитяжки, а весь їх бізнес благополучно перекочовував під "дах" міліції.

З Геннадієм Москалем в Криму, наприклад, була пов'язана одна дуже цікава історія, що характеризує його, як по-остапбендерівски заповзятливого бізнесмена. Ця історія, оприлюднена в пресі, показала одну з технологій вибивання міліцією грошей на свої потреби. 3 лютого 2000 р. Центр громадських зв'язків Головного управління МВС України в Криму вийшов з офіційним повідомленням про порушення кримінальних справ щодо Голови ради "Аксі-Банку" Олега Савченка і голови правління банку Олени Пономаревої. Їм інкримінувалася незаконна видача "за вказівкою нардепа Лева Мірімського" кредиту на суму, еквівалентну $100 тисячам.

Наступного дня після цього повідомлення співробітник міліцейської телестудії "З місця випадку", з'явившись до Олега Савченка, зажадав від нього, посилаючись на бажання Москаля, підписати договір про співпрацю. Згідно з цим договором "Аксі-Банк" мусив "щомісяця, до 10 числа кожного місяця, перераховувати суму, еквівалентну базовому внеску 2750 грн., помножену на коефіцієнт індексації курсу Національного банку України". Таким чином, банк повинен був добровільно вносити "спонсорський (добродійний) внесок на розвиток телестудії Головного управління МВС України в Криму". Договір пізніше було оприлюднено в газеті "Кримський час".

"Аксі-Банк" спочатку відмовився, але через кілька днів отримав друкований договір, завізований і підписаний самим Геннадій Москалем, і тоді вже не знайшов в собі сили "відкрутитися". Посадових осіб банку з розряду "кримінальних злочинців" перевели в статус "свідків", але, вочевидь, як покарання за короткочасну незговірливість, провели-таки в їх квартирах і офісі обшуки.

Ще один цікавий момент в кримській біографії Москаля – його справжня війна з відомим останнім часом підприємцем і нардепом України Левом Миримським. Москаль, по суті, розвалив його імперію, що носить назву "Башмаки" і намагався позбавити його депутатського мандата. У Генпрокуратуру була направлена справа Миримського з доказом того, що він є громадянином Ізраїля. У відповідь Лев, як міг, огризався. Наприклад, опублікував в пресі, що у Москаля на руці годинник від "Картьє" із золотим браслетом вартістю $7 тисяч.

Але так чи інакше, Геннадій Москаль, з приходом якого на півострів кримські газети писали: "У Криму одним москалем стало більше", залишив по собі добру славу. Йому вдалося "розібратися" з головними бандитськими організаціями: "Башмаками" і "Сейлемом", практично їх знищивши. Щоправда, спочатку Москаль привселюдно ляпнув, що ніяких таких організацій в Криму немає, "оскільки вони не зареєструвалися в Мін'юсті".

Проте, бритоголові вишибали "данини" зникли з Сімферопольських ринків, а після його від'їзду в славний Дніпропетровськ знов з'явилися. Щоправда, злі язики стверджували, що все сталося тому, що за часів Москаля данину на ринках збирала міліція. А ще більш злі говорили, що "під дахом" міліції виявилися також і "карпали" - таксисти і навіть повії.

Є у Москаля і невеликі слабкості. Головна з них - преса. У Криму, а потім і в Дніпропетровську він створив свою медіа-імперію: газету, телестудію, своє радіо. І взагалі, Москаль любить спілкуватися з журналістами.

Постійно декларуючи свою аполітичність, Москаль – не останній гравець на політичному полі, щоправда, не зовсім самостійний. Наприклад, він грав на команду Грача, оскільки саме такою була вказівка. Одного разу, з трибуни парламенту, він люто спростовував слова свого ж власного заступника, який легковажно оприлюднив інформацію про порушення кримінальної справи щодо комуніста-депутата і найближчого соратника Грача - В'ячеслава Шаманіна, тому що "так було треба".

Говорили, що у Москаля погані стосунки з колишнім міністром внутрішніх справ Юрієм Кравченком, зате він цілком і повністю "людина президента". А тепер ще і СДПУ(О).

Читайте також:

Генерал-губернатор і премія олігархам. Балогу зняли заслужено, вважає Медведчук
Зміна влади на Закарпатті поки що стала найгучнішим кадровим переділом у зв'язку зі зміною уряду, що може поставити жирний знак питання на іміджі "незаангажованого" Кінаха. У суботу стало відомо, що на зміну Віктору Балозі, який був в теплих стосунках з Ющенком, і одна згадка прізвища якого викликала алергію у керівництва СДПУ(о), прийшов силовик – людина Кучми -Геннадій Москаль.


Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування