Кінах гасить пожежу. У ЗМІ
Середа, 1 серпня 2001, 18:02
Анатолій Кінах вирішив вислухати думку журналістів. Вірніше, керівників ЗМІ. У той час, коли увага всієї світової громадськості (без всякого перебільшення) зосереджена на ситуації із засобами масової інформації в Україні, прем'єр вирішив провести нараду з журналістських проблем.
Зауважимо, що Анатолій Кінах не та людина, якій слід би щось радикально міняти у відносинах з пресою. Хіба що додати інтонацій в голосі і фарб у виразі обличчя. Однак йому, як керівнику виконавчої влади, доводиться займатися проблемами, головним винуватцем яких називають його безпосереднього шефа.
Змінити ситуацію в ЗМІ - одне з головних завдань влади, яке вже має не стільки соціальне, скільки політичне значення. Це - один з головних напрямків, де вона може продемонструвати прагнення допомогти.
І не суттєво, що численні рішення президента, уряду і парламенту по ЗМІ не виконуються. Головне - вчасно ухвалити рішення і про це оголосити. Таке вже неодноразово траплялося з Кучмою. Як вчасно (перед жорсткою зустріччю з американським послом) він підписав указ про розв'язання соціальних проблем і поліпшення ситуації з пресою! Але для цього повинен був загинути Георгій!
Зараз один з головних редакторів, постійний учасник подібного спілкування з численними прем'єрами, попросив Кінаха "увійти в історію" - вирішити врешті-решт проблеми, про які мовиться на кожній зустрічі.
Кінах сказав, що постарається і декілька разів повторив, що не вважає це спілкування з редакторами як "засіб для одержання дешевих дивідендів". З самого початку зустрічі він назвав її "етапною" в підготовці до засідання Кабінету міністрів, на якому буде обговорюватися стан виконання законодавства, указів, рішень уряду відносно державної підтримки ЗМІ, соціального захисту журналістів в контексті затвердження свободи слова в Україні. На вивчення "матеріалу" Кінах відвів 10 днів, а саме - засідання КМ по ЗМІ відбудеться вже в першій половині вересня.
Кінах усвідомлено говорив про прозорість процесу прийняття урядових рішень. Він переконливо повторював, що без ЗМІ неможливі реформи. "Чим краще співвітчизники будуть розуміти логіку дій влади, тим більше ми зможемо спиратися на довір'я людей в реалізації наших програм".
За овальним столом, де головував Кінах, сиділи редактори, що представляють найрізноманітніші ЗМІ. Серед них було багато "старої гвардії", але були і, як влучно вцілив глава "Нового каналу" Олександр Ткаченко, "телепузики". "Стара гвардія" скаржилася на підвищення тарифів "Укрпошти", просила грошей на організацію корпунктів за кордоном, на "інтернетизацію" районних газет. Були і смішні речі. Наприклад, представник комітету по інформації примудрився з'єднати в своїй промові прямо протилежні пропозиції. Він виступав одночасно і за "рівні умови для всіх", і за "надання преференцій".
"Телепузики" логічно заперечували, що має сенс хоч би прорахувати, чи треба нам така кількість районних газет і яка взагалі концепція розвитку української інформаційної сфери. Однак потрібно розвивати ринок, який передбачає рівні умови для всіх.
Кінах зайняв проміжну позицію. Так, повинні бути рівні умови. Але доцільно враховувати і сучасний перехідний момент. Паралельно доручив перевірити структуру тарифів "Укрпошти" на доставку друкарських видань.
Головний редактор "Голосу України" Правденко у відповідь на несміливі заклики про відміну пільг для окремих видань порадив цим "злостивцям" не рахувати "чужих грошей". "Це наше державне завдання. Врешті-решт ми на ці гроші закони друкуємо!". Він висунув цікаву рацпропозицію - видавати такий щотижневий бюлетень, де будуть зібрані імена всіх депутатів, які віднімають у прем'єра час з лобістськими пропозиціями. "Почнемо з депутата Правденка - за лобіювання зниження тарифів "Укрпошти", - пожартував мій сусід по столу.
Говорили про багато що. Кінах вів засідання, демонструючи наявний апаратний досвід. У результаті, рівно через 50 хвилин він приступив до "постановляючої частини".
Домовилися попрацювати над "оптимізацією" ставок орендної плати за приміщення для ЗМІ і "відпрацюванням питання" про можливість передачі їм приміщень, що знаходяться в комунальній власності. Кінах пообіцяв допомогу сім'ям журналістів, що "попали в серйозну ситуацію". І навіть пообіцяв, що при розробці проекту бюджету на 2002 рік будуть заплановані кошти на фінансування формування іміджу країни в світі.
Отже, настав час вирішувати. Один з моїх співрозмовників після зустрічі навіть не став сумніватися, що у Кінаха - вийде: "він апаратник, і знає, як і на що треба натиснути, щоб проблему вирішити". Побачимо.
Зауважимо, що Анатолій Кінах не та людина, якій слід би щось радикально міняти у відносинах з пресою. Хіба що додати інтонацій в голосі і фарб у виразі обличчя. Однак йому, як керівнику виконавчої влади, доводиться займатися проблемами, головним винуватцем яких називають його безпосереднього шефа.
Змінити ситуацію в ЗМІ - одне з головних завдань влади, яке вже має не стільки соціальне, скільки політичне значення. Це - один з головних напрямків, де вона може продемонструвати прагнення допомогти.
І не суттєво, що численні рішення президента, уряду і парламенту по ЗМІ не виконуються. Головне - вчасно ухвалити рішення і про це оголосити. Таке вже неодноразово траплялося з Кучмою. Як вчасно (перед жорсткою зустріччю з американським послом) він підписав указ про розв'язання соціальних проблем і поліпшення ситуації з пресою! Але для цього повинен був загинути Георгій!
Зараз один з головних редакторів, постійний учасник подібного спілкування з численними прем'єрами, попросив Кінаха "увійти в історію" - вирішити врешті-решт проблеми, про які мовиться на кожній зустрічі.
Кінах сказав, що постарається і декілька разів повторив, що не вважає це спілкування з редакторами як "засіб для одержання дешевих дивідендів". З самого початку зустрічі він назвав її "етапною" в підготовці до засідання Кабінету міністрів, на якому буде обговорюватися стан виконання законодавства, указів, рішень уряду відносно державної підтримки ЗМІ, соціального захисту журналістів в контексті затвердження свободи слова в Україні. На вивчення "матеріалу" Кінах відвів 10 днів, а саме - засідання КМ по ЗМІ відбудеться вже в першій половині вересня.
Кінах усвідомлено говорив про прозорість процесу прийняття урядових рішень. Він переконливо повторював, що без ЗМІ неможливі реформи. "Чим краще співвітчизники будуть розуміти логіку дій влади, тим більше ми зможемо спиратися на довір'я людей в реалізації наших програм".
За овальним столом, де головував Кінах, сиділи редактори, що представляють найрізноманітніші ЗМІ. Серед них було багато "старої гвардії", але були і, як влучно вцілив глава "Нового каналу" Олександр Ткаченко, "телепузики". "Стара гвардія" скаржилася на підвищення тарифів "Укрпошти", просила грошей на організацію корпунктів за кордоном, на "інтернетизацію" районних газет. Були і смішні речі. Наприклад, представник комітету по інформації примудрився з'єднати в своїй промові прямо протилежні пропозиції. Він виступав одночасно і за "рівні умови для всіх", і за "надання преференцій".
"Телепузики" логічно заперечували, що має сенс хоч би прорахувати, чи треба нам така кількість районних газет і яка взагалі концепція розвитку української інформаційної сфери. Однак потрібно розвивати ринок, який передбачає рівні умови для всіх.
Кінах зайняв проміжну позицію. Так, повинні бути рівні умови. Але доцільно враховувати і сучасний перехідний момент. Паралельно доручив перевірити структуру тарифів "Укрпошти" на доставку друкарських видань.
Головний редактор "Голосу України" Правденко у відповідь на несміливі заклики про відміну пільг для окремих видань порадив цим "злостивцям" не рахувати "чужих грошей". "Це наше державне завдання. Врешті-решт ми на ці гроші закони друкуємо!". Він висунув цікаву рацпропозицію - видавати такий щотижневий бюлетень, де будуть зібрані імена всіх депутатів, які віднімають у прем'єра час з лобістськими пропозиціями. "Почнемо з депутата Правденка - за лобіювання зниження тарифів "Укрпошти", - пожартував мій сусід по столу.
Говорили про багато що. Кінах вів засідання, демонструючи наявний апаратний досвід. У результаті, рівно через 50 хвилин він приступив до "постановляючої частини".
Домовилися попрацювати над "оптимізацією" ставок орендної плати за приміщення для ЗМІ і "відпрацюванням питання" про можливість передачі їм приміщень, що знаходяться в комунальній власності. Кінах пообіцяв допомогу сім'ям журналістів, що "попали в серйозну ситуацію". І навіть пообіцяв, що при розробці проекту бюджету на 2002 рік будуть заплановані кошти на фінансування формування іміджу країни в світі.
Отже, настав час вирішувати. Один з моїх співрозмовників після зустрічі навіть не став сумніватися, що у Кінаха - вийде: "він апаратник, і знає, як і на що треба натиснути, щоб проблему вирішити". Побачимо.
