Темпи зростання української економіки сповільняться, на нас чекає девальвація гривні
Понеділок, 5 листопада 2001, 19:01
У 2001 році валовий внутрішній продукт (ВВП) України збільшиться на 8%. У 2002 році темпи зростання української економіки сповільняться до 4,5%. Проте у 2003 році зростання знову прискориться до 6%. Такі дані оновленого прогнозу Міжнародного центру перспективних досліджень. Економічну динаміку зумовлюватимуть чинники різнобічної дії - погіршення стану світової економіки та подальше зростання внутрішнього попиту.
Міжнародний центр перспективних досліджень погіршив прогноз щодо зовнішньої торгівлі. Вже в IV-му кварталі 2001 року зовнішньоторгівельне сальдо сягне від'ємного значення. У 2002 році цей показник далі погіршуватиметься внаслідок сповільнення приросту експорту.
Прогноз щодо стану зовнішньої торгівлі у 2002 році базується на таких припущеннях:
- погіршення стану світової економіки. Центр зменшив прогноз зростання ВВП торговельних партнерів України у 2002 році на 1 п. п. - до 2,9%;
- посилення антидемпінгових заходів у розвинутих країнах - як реакція на сповільнення економіки, а також здійснення аналогічних заходів у країнах СНД;
- реакція українських експортерів на реальну ревальвацію гривні у 2001 році, що виявиться в їхній поведінці 2002 року.
У 2003 році темпи зростання експорту прискоряться, оскільки покращиться стан світової економіки. За прогнозом Центру, ВВП торговельних партнерів у 2003 році збільшиться на 3,8%. Проте сальдо зовнішньої торгівлі України у 2003 році знову буде від'ємним: обсяг імпорту, що стабільно зростатиме й у 2002, й у 2003 році, переважатиме над експортом.
Позитивною можливістю є збереження високих темпів зростання у Росії та інших країнах СНД. Ці економіки почали зростати нещодавно й мають істотний не реалізований потенціал, тому погіршення світової економіки позначиться на стані регіону лише незначною мірою. Позиції українських експортерів на цих ринках можуть виявитися сильнішими, ніж передбачено.
Підвищення внутрішнього попиту компенсує менші темпи зростання експорту. Проте й тут Центр погіршив прогноз, зменшивши показник збільшення інвестицій у 2002 році до 10%. До перегляду прогнозу спонукали такі обставини:
- брак послідовної державної політики щодо галузей інфраструктури. Підтримка промислових підприємств з боку уряду виявляється у зволіканні з ухваленням рішення щодо тарифів в електроенергетиці та сфері залізничного транспорту. Через брак ринкових регулювань у галузі зв'язку далі застосовують завищені тарифи на міжміський та міжнародний зв'язок і, водночас, занижені тарифи на місцевий зв'язок. За таких умов ресурси та стимули до інвестицій у галузі інфраструктури є недостатніми;
- зниження прибутків підприємств-експортерів, внаслідок якого буде обмежено джерела інвестицій;
- менший оптимізм керівників підприємств через суттєве погіршення зовнішньої кон'юнктури.
Прогноз більшого зростання інвестицій у 2003 році ґрунтується на припущенні про зменшення прямих податків після впровадження Податкового кодексу.
Споживання домашніх господарств далі швидко зростатиме. Згідно з опитуванням споживачів, що його проводить Міжнародний центр перспективних досліджень разом з компанією GfK-USM, споживчі настрої протягом ІІІ-го кварталу знову поліпшилися. Найбільший оптимізм притаманний групі опитаних із середніми доходами.
Зважаючи на позитивні оцінки цих найбільш активних споживачів, можна передбачати розширення попиту. Що більше, опитування фіксують дедалі помітнішу схильність споживачів до здійснення великих покупок.
Сільське господарство виходить на траєкторію швидкого зростання. Як і раніше, попит на продукцію галузі з боку харчової промисловості та безпосередньо громадян буде досить великим. Продуктивність виробництва підвищуватиметься завдяки залученню інвестицій в аграрний сектор. Зростанню інвестицій сприятимуть збільшення прибутків сільськогосподарських виробників та посилення привабливості сектору для банків, а також впровадження Земельного кодексу, згідно з яким землю відтепер можна віддавати в заставу.
Від'ємне сальдо торговельного балансу зумовить девальвацію гривні. Ця девальвація виявиться неістотною: перспективи зростання української економіки стимулюватимуть приплив іноземного капіталу, зокрема в процесі приватизації. Водночас, відновлення девальвації гривні після дворічної стабільності може спричинити різкіші коливання обмінного курсу.
Серед чинників, що визначатимуть низькі темпи інфляції у 2002-2003 роках, головними є менші темпи грошової емісії, втримання низького дефіциту бюджету та зростання економіки. Цінові шоки протягом періоду буде пов'язано з підвищенням тарифів на послуги галузей інфраструктури.
Головним ризиком для фінансової стабільності є можливе збільшення дефіциту бюджету. У 2002 році розбалансованість можуть спричинити залежність виконання бюджету від темпів приватизації та гірша, ніж закладено в розрахунки бюджету, динаміка економіки. У 2003 році зменшаться податкові надходження, а уряд не матиме можливості швидко скоротити видатки.
Зростає також споживчий оптимізм українців. У вересні 2001 року індекс споживчих настроїв (ІСН) в Україні сягнув 94 пунктів (за можливих значень індексу від 0 до 200). Це число на 10,8 пункту перевищує значення, зафіксоване під час попереднього дослідження в червні цього року. В разі, якщо споживчі настрої далі зростатимуть таким темпом, вони перевищать показник 100 пунктів.
Ця зміна означатиме, що кількість громадян, які позитивно оцінюють перспективи власного матеріального становища, переважить над кількістю песимістів.
Збільшення ІСН вказує на подальше покращання споживчих настроїв в Україні, яке ми спостерігаємо протягом усього часу від початку проведення опитувань у вересні минулого року. Загалом, починаючи від вересня минулого року, цей індекс зріс на 28,8 пункту, а від початку цього року - на 14,5 пункту.
Нині більшість громадян України поділяють оптимістичні погляди щодо розвитку економіки країни і в короткостроковій, і в довгостроковій перспективі. Індекс економічних очікувань (ІЕО) у вересні сягнув 105,6 пункту, перевищивши позначку 100. Порівняно з вереснем минулого року, ІЕО збільшився на 34,3 пункту.
Протягом ІІІ-го кварталу відновив свою позитивну динаміку й зріс на 13,1 пункту індекс поточного становища (ІПС). Порівняно з вереснем минулого року, цей індекс збільшився на 20,4 пункту. Дослідження також зафіксувало посилення схильності населення України до споживання. Протягом ІІІ-го кварталу індекс доцільності робити великі покупки збільшився на 12,7 пункту, а порівняно з вереснем минулого року - на 21 пункт.
Протягом останнього року істотно поліпшилися споживчі настрої громадян середнього віку (31-45 років) із середніми доходами. Головним чинником кращих споживчих настроїв представників цієї групи є підвищення їхніх доходів внаслідок істотного зростання реальної заробітної платні, яке відбувається від початку цього року.
Зокрема, у ІІІ-му кварталі ІСН, обчислений для середньої вікової групи, збільшився на 13,9 пункту й сягнув 94,4 пункту. Вперше за історію дослідження споживчих настроїв в Україні ІСН середньої вікової групи перевищив середній індекс щодо всіх груп.
Протягом минулого кварталу найпомітніше поліпшилися настрої саме в споживачів із середніми доходами та доходами, нижчими за середні. Переважна частина споживачів із середніми доходами висловлюють оптимістичні сподівання щодо розвитку економіки: ІЕО, визначений для цієї дохідної групи, зріс на 9,1 пункту - до 106,9.
Індекс очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ) та індекс інфляційних очікувань (ІІО) протягом ІІІ-го кварталу зберегли позитивну динаміку, яку ми спостерігаємо від вересня минулого року, коли започатковано дослідження щодо визначення цих індексів. За період від вересня 2000 року по вересень 2001 року ІОДБ знизився на 21,6 пункту, ІІО - на 22,2 пункту, а протягом останнього кварталу - на 9,6 пункту та 11,1 пункту відповідно.
Міжнародний центр перспективних досліджень погіршив прогноз щодо зовнішньої торгівлі. Вже в IV-му кварталі 2001 року зовнішньоторгівельне сальдо сягне від'ємного значення. У 2002 році цей показник далі погіршуватиметься внаслідок сповільнення приросту експорту.
Прогноз щодо стану зовнішньої торгівлі у 2002 році базується на таких припущеннях:
- погіршення стану світової економіки. Центр зменшив прогноз зростання ВВП торговельних партнерів України у 2002 році на 1 п. п. - до 2,9%;
- посилення антидемпінгових заходів у розвинутих країнах - як реакція на сповільнення економіки, а також здійснення аналогічних заходів у країнах СНД;
- реакція українських експортерів на реальну ревальвацію гривні у 2001 році, що виявиться в їхній поведінці 2002 року.
У 2003 році темпи зростання експорту прискоряться, оскільки покращиться стан світової економіки. За прогнозом Центру, ВВП торговельних партнерів у 2003 році збільшиться на 3,8%. Проте сальдо зовнішньої торгівлі України у 2003 році знову буде від'ємним: обсяг імпорту, що стабільно зростатиме й у 2002, й у 2003 році, переважатиме над експортом.
Позитивною можливістю є збереження високих темпів зростання у Росії та інших країнах СНД. Ці економіки почали зростати нещодавно й мають істотний не реалізований потенціал, тому погіршення світової економіки позначиться на стані регіону лише незначною мірою. Позиції українських експортерів на цих ринках можуть виявитися сильнішими, ніж передбачено.
Підвищення внутрішнього попиту компенсує менші темпи зростання експорту. Проте й тут Центр погіршив прогноз, зменшивши показник збільшення інвестицій у 2002 році до 10%. До перегляду прогнозу спонукали такі обставини:
- брак послідовної державної політики щодо галузей інфраструктури. Підтримка промислових підприємств з боку уряду виявляється у зволіканні з ухваленням рішення щодо тарифів в електроенергетиці та сфері залізничного транспорту. Через брак ринкових регулювань у галузі зв'язку далі застосовують завищені тарифи на міжміський та міжнародний зв'язок і, водночас, занижені тарифи на місцевий зв'язок. За таких умов ресурси та стимули до інвестицій у галузі інфраструктури є недостатніми;
- зниження прибутків підприємств-експортерів, внаслідок якого буде обмежено джерела інвестицій;
- менший оптимізм керівників підприємств через суттєве погіршення зовнішньої кон'юнктури.
Прогноз більшого зростання інвестицій у 2003 році ґрунтується на припущенні про зменшення прямих податків після впровадження Податкового кодексу.
Споживання домашніх господарств далі швидко зростатиме. Згідно з опитуванням споживачів, що його проводить Міжнародний центр перспективних досліджень разом з компанією GfK-USM, споживчі настрої протягом ІІІ-го кварталу знову поліпшилися. Найбільший оптимізм притаманний групі опитаних із середніми доходами.
Зважаючи на позитивні оцінки цих найбільш активних споживачів, можна передбачати розширення попиту. Що більше, опитування фіксують дедалі помітнішу схильність споживачів до здійснення великих покупок.
Сільське господарство виходить на траєкторію швидкого зростання. Як і раніше, попит на продукцію галузі з боку харчової промисловості та безпосередньо громадян буде досить великим. Продуктивність виробництва підвищуватиметься завдяки залученню інвестицій в аграрний сектор. Зростанню інвестицій сприятимуть збільшення прибутків сільськогосподарських виробників та посилення привабливості сектору для банків, а також впровадження Земельного кодексу, згідно з яким землю відтепер можна віддавати в заставу.
Від'ємне сальдо торговельного балансу зумовить девальвацію гривні. Ця девальвація виявиться неістотною: перспективи зростання української економіки стимулюватимуть приплив іноземного капіталу, зокрема в процесі приватизації. Водночас, відновлення девальвації гривні після дворічної стабільності може спричинити різкіші коливання обмінного курсу.
Серед чинників, що визначатимуть низькі темпи інфляції у 2002-2003 роках, головними є менші темпи грошової емісії, втримання низького дефіциту бюджету та зростання економіки. Цінові шоки протягом періоду буде пов'язано з підвищенням тарифів на послуги галузей інфраструктури.
Головним ризиком для фінансової стабільності є можливе збільшення дефіциту бюджету. У 2002 році розбалансованість можуть спричинити залежність виконання бюджету від темпів приватизації та гірша, ніж закладено в розрахунки бюджету, динаміка економіки. У 2003 році зменшаться податкові надходження, а уряд не матиме можливості швидко скоротити видатки.
Зростає також споживчий оптимізм українців. У вересні 2001 року індекс споживчих настроїв (ІСН) в Україні сягнув 94 пунктів (за можливих значень індексу від 0 до 200). Це число на 10,8 пункту перевищує значення, зафіксоване під час попереднього дослідження в червні цього року. В разі, якщо споживчі настрої далі зростатимуть таким темпом, вони перевищать показник 100 пунктів.
Ця зміна означатиме, що кількість громадян, які позитивно оцінюють перспективи власного матеріального становища, переважить над кількістю песимістів.
Збільшення ІСН вказує на подальше покращання споживчих настроїв в Україні, яке ми спостерігаємо протягом усього часу від початку проведення опитувань у вересні минулого року. Загалом, починаючи від вересня минулого року, цей індекс зріс на 28,8 пункту, а від початку цього року - на 14,5 пункту.
Нині більшість громадян України поділяють оптимістичні погляди щодо розвитку економіки країни і в короткостроковій, і в довгостроковій перспективі. Індекс економічних очікувань (ІЕО) у вересні сягнув 105,6 пункту, перевищивши позначку 100. Порівняно з вереснем минулого року, ІЕО збільшився на 34,3 пункту.
Протягом ІІІ-го кварталу відновив свою позитивну динаміку й зріс на 13,1 пункту індекс поточного становища (ІПС). Порівняно з вереснем минулого року, цей індекс збільшився на 20,4 пункту. Дослідження також зафіксувало посилення схильності населення України до споживання. Протягом ІІІ-го кварталу індекс доцільності робити великі покупки збільшився на 12,7 пункту, а порівняно з вереснем минулого року - на 21 пункт.
Протягом останнього року істотно поліпшилися споживчі настрої громадян середнього віку (31-45 років) із середніми доходами. Головним чинником кращих споживчих настроїв представників цієї групи є підвищення їхніх доходів внаслідок істотного зростання реальної заробітної платні, яке відбувається від початку цього року.
Зокрема, у ІІІ-му кварталі ІСН, обчислений для середньої вікової групи, збільшився на 13,9 пункту й сягнув 94,4 пункту. Вперше за історію дослідження споживчих настроїв в Україні ІСН середньої вікової групи перевищив середній індекс щодо всіх груп.
Протягом минулого кварталу найпомітніше поліпшилися настрої саме в споживачів із середніми доходами та доходами, нижчими за середні. Переважна частина споживачів із середніми доходами висловлюють оптимістичні сподівання щодо розвитку економіки: ІЕО, визначений для цієї дохідної групи, зріс на 9,1 пункту - до 106,9.
Індекс очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ) та індекс інфляційних очікувань (ІІО) протягом ІІІ-го кварталу зберегли позитивну динаміку, яку ми спостерігаємо від вересня минулого року, коли започатковано дослідження щодо визначення цих індексів. За період від вересня 2000 року по вересень 2001 року ІОДБ знизився на 21,6 пункту, ІІО - на 22,2 пункту, а протягом останнього кварталу - на 9,6 пункту та 11,1 пункту відповідно.
