В злочинах проти "Градобанку" діяли "добре скоординовані сили". Жердицький натякає на футболістів
П'ятниця, 9 листопада 2001, 15:05
Перед вами лист ув'язненого ганноверської в'язниці, народного депутата Віктора Жердицького. Це - відповіді на запитання журналіста Олени Перепаді, їй єдиній вдалося поспілкуватися таким чином з Жердицьким. Він викладає ситуацію зі своєї точки зору, розповідає як йому живеться у в'язниці, про те, що вже написав книгу. Він майже погрожує, заявляючи, що не збирається покривати чиновників, які призвели до розбазарювання коштів "Градобанку"…
... Переконуюсь, що не все ще втрачено для такого поняття , як "свобода слова", котре наразі існує, здебільшого, в паралельному до українського світі, коли все ж таки відвага дозволила вам як українському журналісту першою поставити до мене запитання.
Щоправда, наприкінці п'ятого року з того дня, як розпочали так звану справу "Градобанку", преса дійсно висвітлювала однобоко обвинувачувальні моменти, ніби всі, хто працював з "Градобанком" і в "Градобанку" розчинились в тому самому паралельному світі.
Хотів би загострити Вашу увагу, що історія краху банку, котрий я мав честь створити в 1989 році і керувати його діяльністю і розвитком, не стільки стосується мене особисто, як відображає характерні умови і конфлікти інтересів в українському сьогоденні.
Як Ви особисто пояснюєте висунуті Вам звинувачення?
Як висунуті проти мене звинувачення, так як і вся справа по "Градобанку", мають головну і побічну причини. Головна причина - це в розпочатий спосіб сховати від української і світової громадськості справжні причини фінансової кризи і заборони на проведення операцій "Градобанку" в 1996 році; розтягування без компенсації банку його активів протягом 1996-2000 р.р., серед яких були акції Балаклейського, Миколаївського та Здолбунівського цементних заводів; оголошення влітку 2000 р. ліквідації банку по справі про банкрутство.
Необхідні для цього рішення і дії чинили окремі службовці Генеральної прокуратури України та Вищого Арбітражного Суду. Звичайно, що є високопоставлені чиновники, котрі давали відповідні команди, та відомі юристи, котрі забезпечували юридичний супровід дій, що проводились. Як приклад можна навести факти, написані на 12-ти сторінках довідки слідчої комісії Верховної Ради України по ВАТ "Миколаївцемент" та прийнятої на підставі цього Постанови Верховної Ради України від 18.02.99 р. № 441-XIV.
Можу сказати, що як у випадку з акціями ВАТ "Миколаївцемент", так і в інших злочинах проти "Градобанку" і його вкладників діяли добре скоординовані сили. Через це не потребують пояснень нагородження українських урядовців французькими орденами та поява почесних футболістів в "Динамо" Київ" з числа найвищих посадових осіб Франції.
В такій ситуації Генпрокуратурі України залишалось тільки віддавати честь, чи вірніше, забути про неї і виконувати відповідні вказівки і замовлення. Незважаючи на те, що через позбавлення "Градобанку" прав на заставлені в ньому акції цементних заводів банку були нанесені найбільші фінансові збитки, ці випадки були частиною з довгого ланцюга подій в розграбуванні активів банку за участю державних чиновників.
А обумовило все це те, що "Градобанк" підтримав, прокредитував і опікав діяльність і розвиток названих цементних заводів в інтересах багаточисленних українських акціонерів. І в конкурентній боротьбі між українськими акціонерами і іноземними цементними компаніями українські чиновники зрадили принципам справедливості і захисту майнових прав українських громадян.
У деяких українських мас-медіа висловлюються припущення, що Ви "збігли" до Німеччини від жорсткої руки українського законодавства, що "німецькі нари м'якші за українські". Як Ви могли б відповісти на такі висловлювання?
Відповідати на всі наклепи, які друкуються в українських мас-медіа, означало б допомагати тим, хто вигадує і розповсюджує їх. Мій арешт в Німеччині був підлаштований українською стороною. Як виявляється, тут на прохання Генпрокуратури України ще в 1997 році була відкрита кримінальна справа на підставі звинувачень української прокуратури. Про це я, звичайно, не знав.
Уявляєте, скільки неприємних для українських чиновників, в т.ч. з прокуратури, фактів і документів відкрилося б для самого широкого розгляду в момент подачі Генпрокуратурою подання про притягнення мене до відповідальності, котре Верховна Рада розглядала б у моїй присутності. А в проведений спосіб замовники і сама Генпрокуратура уникають розголошення фактів їхніх вчинків проти майнових прав і інтересів "Градобанку".
Хоча згода для притягнення мене до відповідальності навряд чи їм була потрібна, адже в якості обвинуваченого я перебуваю з 1997 року і слідство ні на один день з того часу не призупинялось. Застава, під яку мене відпустили з-під арешту у вересні 1997 року, до сьогоднішнього дня знаходиться повністю в Генпрокуратурі (здається 4 мільйони гривень). Їм потрібен був мій арешт та політичний скандал.
Також нерідко можна прочитати в українських газетах про Ваш арешт у Німеччині як результат політичних розбірок. Ваша думка з цього приводу.
Саме політичний скандал і, в такий спосіб, спроба заплямувати ті політичні партії і політичних діячів з числа демократичних і насправді патріотичних політиків - все це стало метою, котру намагаються досягти. Хто цю мету переслідує, випливає з аналізу власників і розпорядників тих ЗМІ, котрі навіжено і з ієзуїтською винахідливістю придумують і розповсюджують чутки і наклепи як про "Градобанк", так і тих політиків, яких намагаються хоча б в який спосіб пов'язати з банком.
В своїй політичній діяльності я не був лояльним до існуючої виконавчої влади, крім діяльності Уряду Ющенка. На виборах в 1999 році виступав проти кандидатури Кучми, так само як і проти імплементації пропозицій так званого референдуму "за народною ініціативою". Я був за те, що вважав принциповим для інтересів українського громадянина, українського власника і української держави (а не для державного чиновника). А на додаток ще й перешкоджав в розтягуванні активів в "Градобанку", котрі мали б бути використані для розрахунків з вкладниками. Реакція в таких випадках для України, на жаль, спостерігається типовою.
Чи наполягатимете Ви на екстрадиції до України?
Всі мої дії мають виключно захисний характер. Думаю, що за таким принципом чинитиму й надалі. Чим більше на мене тиснутимуть, тим більше аргументів змушений оприлюднювати для спростування підтасованих звинувачень. Не маю жодних намірів покривати причини, злочинні дії чиновників, що нанесли банку непоправних витрат, і приймати їх вину на себе, погоджуючись з обвинуваченнями, так само як і не маю намірів залишатися жодного лишнього дня за кордоном України.
Ви - народний депутат України. Чи вдається Вам з Німеччини якимось чином працювати як народному обранцю?
На жаль, не вдається. Через відсутність свободи спілкування з Україною і довгим періодом проходження інформації. Адже листи я отримую після контролю їх судом, а це займає щонайменше два тижні. Для організації телефонної розмови, на яку щоразовий дозвіл теж дає суд, проходить один місяць.
Відчуваєте підтримку однодумців у Верховній Раді України? Якщо так, то у чому вона виражається?
У в'язниці найбільша підтримка виражається в їхній мужній політичній позиції. Адже тільки мужні політики можуть не остерігатися спілкуватися чи висловлюватись стосовно опального політика, якого шельмують майже щоденно ЗМІ, а за одне й тих, хто дозволяє про нього висловлюватись не негативно.
На сьогодні, 23 жовтня, щиро віддані інтересам українського народу працюють і будуть працювати на них політики трьох блоків: "Наша Україна" п. Ющенка, "ФНП" п. Тимошенко; п. Мороза. Інтереси українського народу включають в себе створення високого рівня життя і вирішення неантагоністичних потреб як рядових громадян, так і власників капіталів, в рівній мірі по всій території України.
Турбує те, що проти цих трьох блоків буде кинутий весь арсенал сірої гвардії чиновників та уся сила впливу олігархічних і ворожих Україні сил як до початку виборів, так і під час них. Пам'ятаймо, що межі аморальності останніх не існує. В цих блоках не буду недоліку в "троянських конях" і просто провокаторах, втілених владою і олігархами.
Звичайною райдужною мрією є створення об'єднаної конфігурації цих трьох блоків, котра б на виборах виступила єдиним списком. І тільки в цьому лише випадку можна було б сподіватись на відносно швидкі позитивні зміни в Україні і на те, що решту життя обездолені пенсіонери проживуть спокійно і гідно, а не в злиднях і зневірі.
Що стосується решти політиків, представлених в парламенті, треба врахувати як союзників тих, хто через корпоративні економічні інтереси, які є позитивними для української економіки, не можуть сьогодні себе репрезентувати як учасники одного з блоків, що очолюють Ющенко, Тимошенко, Мороз.
Такі політики є чужими в середовищі олігархів чи антидержавних груп, але не поєднуючи себе з названими блоками сьогодні, що дає їм можливість уникнути репресій і не викликати протидії влади на виборах. Але для них корпоративні інтереси завжди будуть визначальними.
Чи маєте Ви доступ до ЗМІ, зокрема українських? Які газети читаєте, кого слухаєте? Ваша оцінка нинішньої політичної ситуації в Україні, зокрема з точки зору формування передвиборних блоків? Кого підтримуєте Ви особисто?
У в'язниці можна отримувати тільки ті газети, які продаються в Німеччині. А неупереджених українських газет тут немає. Час від часу адвокати з України передають "Дзеркало тижня", "Голос України", "Галицькі контракти", багато опозиційних газет, в т.ч. і "Українську правду". Але виручає радіо.
Щоденно біля чотирьох годин займає прослуховування радіостанцій BBC, "Радіо Свобода", "Голос Америки", "Всесвітнє Радіо Україна" тощо. На жаль, цього недостатньо для того, щоб знати все необхідне про політичну ситуацію в Україні, адже повноту і об'єктивність дає саме та інформація, котра найчастіше не потрапляє в пресу, і в моєму випадку про неї не завжди можна здогадатись.
З ким Ви маєте можливість спілкуватися зараз? Як часто відвідують Вас Ваші адвокати? Чи мають можливість бувати у Вас родичі?
Крім в'язнів, серед яких найбільше наркоманів і злодіїв, спілкуватись можу лише зі своїми німецькими адвокатами. Крім того, протягом місяця можу використовувати дві години на побачення з рідними з дозволу суду. Але це право залишається нереалізованим.
Як проходить Ваш день? Ви випадково не пишете статті або книгу?
Як організувати свій день у в'язниці, це свого роду наука. Розповідь про це потребує багато часу, можливо, при нагоді віддамо цьому час. Але головне правило полягає у тому, що кожен день треба організувати таким чином, щоб незайнятого часу не залишилось зовсім.
Про книгу ви як у воду дивитесь. Вона вже "на волі". Чи публікуватиму, де і яким накладом, побачу з подальших подій. Дуже вже не хочеться до того валу негативної інформації про Україну ще щось додавати, особливо тут, за кордоном. Можливо, зовсім не буде потреби щось публікувати мені чи тім, хто уповноважений на це. Адже втіху приносить створення і розбудова чогось, а не битви і руйнування.
Ви задоволені умовами перебування у німецькому СІЗО?
Як можна бути задоволеним умовами перебування в СІЗО, будь то німецький чи шведський? Будь-яка клітка, навіть якщо вона золота, залишається кліткою. А от побачив, як тут система настільки розумно побудована в інтересах суспільства, що переважна більшість в'язнів, котрі відбувають покарання, змінюють своє ставлення до виконання вимог закону і рідко повертаються до в'язниці, за винятком емігрантів і іноземців, чия професія злодій.
Неодноразово бачив, як система адаптувала злочинців і повертає їх в суспільство повноцінними і корисними громадянами. І досягається все це шляхом позитивних, а не негативних емоцій і висновків. В'язниці підпорядковані тут органам юстиції, і працює тут психологів набагато більше, ніж людей зі зброєю.
Що б Ви хотіли передати своїм співвітчизникам?
Не чекайте, що великий чи дрібний чиновник покращить Вашу долю. Не сподівайтесь, що з'явиться Пророк чи Месія, котрі змінять для
Вас світ, який Вас оточує. Вставайте, закатайте рукава. Йдіть і робіть, що можете або вмієте, щоб стати заможними самим, або ж добивайтесь від влади.
Не бійтесь і Ви зможете досягти потрібних результатів. Якщо Ви всього на декілька кроків підійдете ближче до заможного і вільного життя, то Вашим дітям залишиться пройти ще менше, чим Вам. У відстоюванні Ваших прав не може бути дрібниць чи зволікань. А розпізнати тих, хто Вам зможе допомагати, можете на вчинках людей, про які самі знаєте, а не по словах і по чутках, що преса друкує.
... Переконуюсь, що не все ще втрачено для такого поняття , як "свобода слова", котре наразі існує, здебільшого, в паралельному до українського світі, коли все ж таки відвага дозволила вам як українському журналісту першою поставити до мене запитання.
Щоправда, наприкінці п'ятого року з того дня, як розпочали так звану справу "Градобанку", преса дійсно висвітлювала однобоко обвинувачувальні моменти, ніби всі, хто працював з "Градобанком" і в "Градобанку" розчинились в тому самому паралельному світі.
Хотів би загострити Вашу увагу, що історія краху банку, котрий я мав честь створити в 1989 році і керувати його діяльністю і розвитком, не стільки стосується мене особисто, як відображає характерні умови і конфлікти інтересів в українському сьогоденні.
Як Ви особисто пояснюєте висунуті Вам звинувачення?
Як висунуті проти мене звинувачення, так як і вся справа по "Градобанку", мають головну і побічну причини. Головна причина - це в розпочатий спосіб сховати від української і світової громадськості справжні причини фінансової кризи і заборони на проведення операцій "Градобанку" в 1996 році; розтягування без компенсації банку його активів протягом 1996-2000 р.р., серед яких були акції Балаклейського, Миколаївського та Здолбунівського цементних заводів; оголошення влітку 2000 р. ліквідації банку по справі про банкрутство.
Необхідні для цього рішення і дії чинили окремі службовці Генеральної прокуратури України та Вищого Арбітражного Суду. Звичайно, що є високопоставлені чиновники, котрі давали відповідні команди, та відомі юристи, котрі забезпечували юридичний супровід дій, що проводились. Як приклад можна навести факти, написані на 12-ти сторінках довідки слідчої комісії Верховної Ради України по ВАТ "Миколаївцемент" та прийнятої на підставі цього Постанови Верховної Ради України від 18.02.99 р. № 441-XIV.
Можу сказати, що як у випадку з акціями ВАТ "Миколаївцемент", так і в інших злочинах проти "Градобанку" і його вкладників діяли добре скоординовані сили. Через це не потребують пояснень нагородження українських урядовців французькими орденами та поява почесних футболістів в "Динамо" Київ" з числа найвищих посадових осіб Франції.
В такій ситуації Генпрокуратурі України залишалось тільки віддавати честь, чи вірніше, забути про неї і виконувати відповідні вказівки і замовлення. Незважаючи на те, що через позбавлення "Градобанку" прав на заставлені в ньому акції цементних заводів банку були нанесені найбільші фінансові збитки, ці випадки були частиною з довгого ланцюга подій в розграбуванні активів банку за участю державних чиновників.
А обумовило все це те, що "Градобанк" підтримав, прокредитував і опікав діяльність і розвиток названих цементних заводів в інтересах багаточисленних українських акціонерів. І в конкурентній боротьбі між українськими акціонерами і іноземними цементними компаніями українські чиновники зрадили принципам справедливості і захисту майнових прав українських громадян.
У деяких українських мас-медіа висловлюються припущення, що Ви "збігли" до Німеччини від жорсткої руки українського законодавства, що "німецькі нари м'якші за українські". Як Ви могли б відповісти на такі висловлювання?
Відповідати на всі наклепи, які друкуються в українських мас-медіа, означало б допомагати тим, хто вигадує і розповсюджує їх. Мій арешт в Німеччині був підлаштований українською стороною. Як виявляється, тут на прохання Генпрокуратури України ще в 1997 році була відкрита кримінальна справа на підставі звинувачень української прокуратури. Про це я, звичайно, не знав.
Уявляєте, скільки неприємних для українських чиновників, в т.ч. з прокуратури, фактів і документів відкрилося б для самого широкого розгляду в момент подачі Генпрокуратурою подання про притягнення мене до відповідальності, котре Верховна Рада розглядала б у моїй присутності. А в проведений спосіб замовники і сама Генпрокуратура уникають розголошення фактів їхніх вчинків проти майнових прав і інтересів "Градобанку".
Хоча згода для притягнення мене до відповідальності навряд чи їм була потрібна, адже в якості обвинуваченого я перебуваю з 1997 року і слідство ні на один день з того часу не призупинялось. Застава, під яку мене відпустили з-під арешту у вересні 1997 року, до сьогоднішнього дня знаходиться повністю в Генпрокуратурі (здається 4 мільйони гривень). Їм потрібен був мій арешт та політичний скандал.
Також нерідко можна прочитати в українських газетах про Ваш арешт у Німеччині як результат політичних розбірок. Ваша думка з цього приводу.
Саме політичний скандал і, в такий спосіб, спроба заплямувати ті політичні партії і політичних діячів з числа демократичних і насправді патріотичних політиків - все це стало метою, котру намагаються досягти. Хто цю мету переслідує, випливає з аналізу власників і розпорядників тих ЗМІ, котрі навіжено і з ієзуїтською винахідливістю придумують і розповсюджують чутки і наклепи як про "Градобанк", так і тих політиків, яких намагаються хоча б в який спосіб пов'язати з банком.
В своїй політичній діяльності я не був лояльним до існуючої виконавчої влади, крім діяльності Уряду Ющенка. На виборах в 1999 році виступав проти кандидатури Кучми, так само як і проти імплементації пропозицій так званого референдуму "за народною ініціативою". Я був за те, що вважав принциповим для інтересів українського громадянина, українського власника і української держави (а не для державного чиновника). А на додаток ще й перешкоджав в розтягуванні активів в "Градобанку", котрі мали б бути використані для розрахунків з вкладниками. Реакція в таких випадках для України, на жаль, спостерігається типовою.
Чи наполягатимете Ви на екстрадиції до України?
Всі мої дії мають виключно захисний характер. Думаю, що за таким принципом чинитиму й надалі. Чим більше на мене тиснутимуть, тим більше аргументів змушений оприлюднювати для спростування підтасованих звинувачень. Не маю жодних намірів покривати причини, злочинні дії чиновників, що нанесли банку непоправних витрат, і приймати їх вину на себе, погоджуючись з обвинуваченнями, так само як і не маю намірів залишатися жодного лишнього дня за кордоном України.
Ви - народний депутат України. Чи вдається Вам з Німеччини якимось чином працювати як народному обранцю?
На жаль, не вдається. Через відсутність свободи спілкування з Україною і довгим періодом проходження інформації. Адже листи я отримую після контролю їх судом, а це займає щонайменше два тижні. Для організації телефонної розмови, на яку щоразовий дозвіл теж дає суд, проходить один місяць.
Відчуваєте підтримку однодумців у Верховній Раді України? Якщо так, то у чому вона виражається?
У в'язниці найбільша підтримка виражається в їхній мужній політичній позиції. Адже тільки мужні політики можуть не остерігатися спілкуватися чи висловлюватись стосовно опального політика, якого шельмують майже щоденно ЗМІ, а за одне й тих, хто дозволяє про нього висловлюватись не негативно.
На сьогодні, 23 жовтня, щиро віддані інтересам українського народу працюють і будуть працювати на них політики трьох блоків: "Наша Україна" п. Ющенка, "ФНП" п. Тимошенко; п. Мороза. Інтереси українського народу включають в себе створення високого рівня життя і вирішення неантагоністичних потреб як рядових громадян, так і власників капіталів, в рівній мірі по всій території України.
Турбує те, що проти цих трьох блоків буде кинутий весь арсенал сірої гвардії чиновників та уся сила впливу олігархічних і ворожих Україні сил як до початку виборів, так і під час них. Пам'ятаймо, що межі аморальності останніх не існує. В цих блоках не буду недоліку в "троянських конях" і просто провокаторах, втілених владою і олігархами.
Звичайною райдужною мрією є створення об'єднаної конфігурації цих трьох блоків, котра б на виборах виступила єдиним списком. І тільки в цьому лише випадку можна було б сподіватись на відносно швидкі позитивні зміни в Україні і на те, що решту життя обездолені пенсіонери проживуть спокійно і гідно, а не в злиднях і зневірі.
Що стосується решти політиків, представлених в парламенті, треба врахувати як союзників тих, хто через корпоративні економічні інтереси, які є позитивними для української економіки, не можуть сьогодні себе репрезентувати як учасники одного з блоків, що очолюють Ющенко, Тимошенко, Мороз.
Такі політики є чужими в середовищі олігархів чи антидержавних груп, але не поєднуючи себе з названими блоками сьогодні, що дає їм можливість уникнути репресій і не викликати протидії влади на виборах. Але для них корпоративні інтереси завжди будуть визначальними.
Чи маєте Ви доступ до ЗМІ, зокрема українських? Які газети читаєте, кого слухаєте? Ваша оцінка нинішньої політичної ситуації в Україні, зокрема з точки зору формування передвиборних блоків? Кого підтримуєте Ви особисто?
У в'язниці можна отримувати тільки ті газети, які продаються в Німеччині. А неупереджених українських газет тут немає. Час від часу адвокати з України передають "Дзеркало тижня", "Голос України", "Галицькі контракти", багато опозиційних газет, в т.ч. і "Українську правду". Але виручає радіо.
Щоденно біля чотирьох годин займає прослуховування радіостанцій BBC, "Радіо Свобода", "Голос Америки", "Всесвітнє Радіо Україна" тощо. На жаль, цього недостатньо для того, щоб знати все необхідне про політичну ситуацію в Україні, адже повноту і об'єктивність дає саме та інформація, котра найчастіше не потрапляє в пресу, і в моєму випадку про неї не завжди можна здогадатись.
З ким Ви маєте можливість спілкуватися зараз? Як часто відвідують Вас Ваші адвокати? Чи мають можливість бувати у Вас родичі?
Крім в'язнів, серед яких найбільше наркоманів і злодіїв, спілкуватись можу лише зі своїми німецькими адвокатами. Крім того, протягом місяця можу використовувати дві години на побачення з рідними з дозволу суду. Але це право залишається нереалізованим.
Як проходить Ваш день? Ви випадково не пишете статті або книгу?
Як організувати свій день у в'язниці, це свого роду наука. Розповідь про це потребує багато часу, можливо, при нагоді віддамо цьому час. Але головне правило полягає у тому, що кожен день треба організувати таким чином, щоб незайнятого часу не залишилось зовсім.
Про книгу ви як у воду дивитесь. Вона вже "на волі". Чи публікуватиму, де і яким накладом, побачу з подальших подій. Дуже вже не хочеться до того валу негативної інформації про Україну ще щось додавати, особливо тут, за кордоном. Можливо, зовсім не буде потреби щось публікувати мені чи тім, хто уповноважений на це. Адже втіху приносить створення і розбудова чогось, а не битви і руйнування.
Ви задоволені умовами перебування у німецькому СІЗО?
Як можна бути задоволеним умовами перебування в СІЗО, будь то німецький чи шведський? Будь-яка клітка, навіть якщо вона золота, залишається кліткою. А от побачив, як тут система настільки розумно побудована в інтересах суспільства, що переважна більшість в'язнів, котрі відбувають покарання, змінюють своє ставлення до виконання вимог закону і рідко повертаються до в'язниці, за винятком емігрантів і іноземців, чия професія злодій.
Неодноразово бачив, як система адаптувала злочинців і повертає їх в суспільство повноцінними і корисними громадянами. І досягається все це шляхом позитивних, а не негативних емоцій і висновків. В'язниці підпорядковані тут органам юстиції, і працює тут психологів набагато більше, ніж людей зі зброєю.
Що б Ви хотіли передати своїм співвітчизникам?
Не чекайте, що великий чи дрібний чиновник покращить Вашу долю. Не сподівайтесь, що з'явиться Пророк чи Месія, котрі змінять для
Вас світ, який Вас оточує. Вставайте, закатайте рукава. Йдіть і робіть, що можете або вмієте, щоб стати заможними самим, або ж добивайтесь від влади.
Не бійтесь і Ви зможете досягти потрібних результатів. Якщо Ви всього на декілька кроків підійдете ближче до заможного і вільного життя, то Вашим дітям залишиться пройти ще менше, чим Вам. У відстоюванні Ваших прав не може бути дрібниць чи зволікань. А розпізнати тих, хто Вам зможе допомагати, можете на вчинках людей, про які самі знаєте, а не по словах і по чутках, що преса друкує.
