Рух розколює СДПУ(О)?
Четвер, 6 грудня 2001, 15:19
У Народному Русі, яким керує Удовенко, назріває скандал. 8 грудня відбудеться з'їзд Рухів, і вже зараз зрозуміло, що він буде супроводжуватися черговим скандалом. Партія, щоправда, за час свого існування і не таке переживала…
Пару місяців тому у Русі визріла внутрішня опозиція, головною дійовою особою якої називали Сергія Конєва – голову Дніпропетровської обласної організації, одного з найстаріших членів партії. Через деякий час його, від гріха подалі, відправили додому, щоб він у Києві воду не каламутив. Правда це чи ні, не відомо, але ще тоді багато спостерігачів вбачали за цими тілопересуваннями "руку" СДПУ(О).
Зараз прорвався ще один гнійник - представник НРУ у виборчому штабі блоку "Наша Україна" Роман Василишин виступив з відкритим зверненням до учасників майбутніх зборів Руху, в якому закликав голову партії піти у відставку. Причини - "безпорадність" і недалекість нинішнього керівництва, "інтриги, повна недієздатність". Конкретних обвинувачень немає, за винятком - "страшної невдачі" Геннадія Удовенка під час президентської компанії. Тоді йому вдалося набрати всього 1,2% голосів, що багато хто розцінив як рівень довіри до самої партії.
Постановка питання Василишина глобальна. Біс з ним, з лідером, але як це відіб'ється на блоці "Наша Україна"?
"Що ж приносить теперішнє керівництво у справу "Нашої України"? Крім безпорадності і недалекості - нічого. Фактично воно тягне за собою у "Нашу Україну" шлейф всіх минулих провалів, невдач, конфліктів, інтриг і розколів, архаїзмів і шароварщини. Чи допоможе це Віктору Ющенку і "Нашій Україні"? Напевно, ні. Буде сумно, якщо через таку персоналію "Наша Україна" не зможе виконати завдання, які стоять перед блоком".
Після констатуючої частини Василишин заявляє, що "єдиним виходом з критичної ситуації, що склалася в партії, є проведення позачергового звітно-виборчого з'їзду НРУ для оновлення керівництва партії. А Геннадій Йосипович повинен зрозуміти - настав час піти у відставку".
Нинішнім депутатам-рухівцям запропоновано виставити свої кандидатури на мажоритарних округах, "довівши не на словах, а на ділі своїми перемогами власну компетентність, потенціал, заявлену організаційну потужність і потрібність для блоку "Наша Україна".
Все, начебто, нормально, процес зміни лідера навіть таким, революційним шляхом, відбувається у багатьох партіях, а в Русі - вже не вперше. Але зверніть увагу на деякі детальки.
По-перше, перша новина про вчинок Василишина з посиланням на джерела з'явилася як анонс на сайті газети "День" ще у вівторок. У четвер вийшло інтерв'ю у тому ж "Дні", і пан Василишин був удостоєний уваги самого головного редактора. Знову ж нормально, якщо не брати до уваги, що газету цю контролює СДПУ(О). Хоч, звичайно, цей фактик можна списати на "політичну необізнаність" пана Василишина.
По-друге, у першій половині дня у четвер звернення було розіслано в пресу е-мейлом у супроводі двох прекрасних постановочних фото, на яких Василишин швидше нагадує західного проповідника. Насправді, у політичній практиці українського бомонду подібне зустрічається вперше, але знову ж, може, у цьому виявилася ініціативна натура 39-річного "рухівця" зі стажем.
Таких моментів у ситуації, якщо покопирсатися уважно, можна навести ще немало. Зацікавленість влади у партійних розколах вже стала притчею во язицех, не менш за владу у цьому зацікавлені окремі політичні групи.
Деякі спостерігачі навіть на повному серйозі жалкують, що у Руху недостатньо грошей, щоб організувати "маленький" переворот у тій же СДПУ(О) або, скажемо, Партії Регіонів. Скільки нового і цікавого можна було б дізнатися про їх лідерів!
Пару місяців тому у Русі визріла внутрішня опозиція, головною дійовою особою якої називали Сергія Конєва – голову Дніпропетровської обласної організації, одного з найстаріших членів партії. Через деякий час його, від гріха подалі, відправили додому, щоб він у Києві воду не каламутив. Правда це чи ні, не відомо, але ще тоді багато спостерігачів вбачали за цими тілопересуваннями "руку" СДПУ(О).
Зараз прорвався ще один гнійник - представник НРУ у виборчому штабі блоку "Наша Україна" Роман Василишин виступив з відкритим зверненням до учасників майбутніх зборів Руху, в якому закликав голову партії піти у відставку. Причини - "безпорадність" і недалекість нинішнього керівництва, "інтриги, повна недієздатність". Конкретних обвинувачень немає, за винятком - "страшної невдачі" Геннадія Удовенка під час президентської компанії. Тоді йому вдалося набрати всього 1,2% голосів, що багато хто розцінив як рівень довіри до самої партії.
Постановка питання Василишина глобальна. Біс з ним, з лідером, але як це відіб'ється на блоці "Наша Україна"?
"Що ж приносить теперішнє керівництво у справу "Нашої України"? Крім безпорадності і недалекості - нічого. Фактично воно тягне за собою у "Нашу Україну" шлейф всіх минулих провалів, невдач, конфліктів, інтриг і розколів, архаїзмів і шароварщини. Чи допоможе це Віктору Ющенку і "Нашій Україні"? Напевно, ні. Буде сумно, якщо через таку персоналію "Наша Україна" не зможе виконати завдання, які стоять перед блоком".
Після констатуючої частини Василишин заявляє, що "єдиним виходом з критичної ситуації, що склалася в партії, є проведення позачергового звітно-виборчого з'їзду НРУ для оновлення керівництва партії. А Геннадій Йосипович повинен зрозуміти - настав час піти у відставку".
Нинішнім депутатам-рухівцям запропоновано виставити свої кандидатури на мажоритарних округах, "довівши не на словах, а на ділі своїми перемогами власну компетентність, потенціал, заявлену організаційну потужність і потрібність для блоку "Наша Україна".
Все, начебто, нормально, процес зміни лідера навіть таким, революційним шляхом, відбувається у багатьох партіях, а в Русі - вже не вперше. Але зверніть увагу на деякі детальки.
По-перше, перша новина про вчинок Василишина з посиланням на джерела з'явилася як анонс на сайті газети "День" ще у вівторок. У четвер вийшло інтерв'ю у тому ж "Дні", і пан Василишин був удостоєний уваги самого головного редактора. Знову ж нормально, якщо не брати до уваги, що газету цю контролює СДПУ(О). Хоч, звичайно, цей фактик можна списати на "політичну необізнаність" пана Василишина.
По-друге, у першій половині дня у четвер звернення було розіслано в пресу е-мейлом у супроводі двох прекрасних постановочних фото, на яких Василишин швидше нагадує західного проповідника. Насправді, у політичній практиці українського бомонду подібне зустрічається вперше, але знову ж, може, у цьому виявилася ініціативна натура 39-річного "рухівця" зі стажем.
Таких моментів у ситуації, якщо покопирсатися уважно, можна навести ще немало. Зацікавленість влади у партійних розколах вже стала притчею во язицех, не менш за владу у цьому зацікавлені окремі політичні групи.
Деякі спостерігачі навіть на повному серйозі жалкують, що у Руху недостатньо грошей, щоб організувати "маленький" переворот у тій же СДПУ(О) або, скажемо, Партії Регіонів. Скільки нового і цікавого можна було б дізнатися про їх лідерів!
