Generation коП
Середа, 2 січня 2002, 17:41
Чи можна відбирати кандидатів в депутати в прямому ефірі? Можливо, так, адже вже не один рік існує жанр теледебатів. А чи можна вибирати за результатами одноразового політ-шоу?
"Так" на це питання спробувала відповісти Команда Озимого Покоління, що підводила підсумки відкритого кадрового конкурсу в суботу, 29 грудня. "Так" відповіли б глядачі, якби, звичайно, вважали, що "путівку у велику політику" мають отримувати виключно молоді журналісти та студенти.
Сюжет, що розвивався протягом останнього місяця, стисло можна переказати так: наприкінці листопада Валерій Хорошковський, молодий та гарний бізнесмен й депутат, оголосив про початок конкурсу "на заміщення вакансій" в новому політичному об'єднанні, в народі відомим під ім'ям НЛО (Нове ліберальне об'єднання). Потенційні конкурсанти подавали заявки за допомогою інтернету, розв'язували завдання, потім їх відбирали на очній діловій (а можливо, й діагностичній або оргдіяльнісній) грі. Останньою точкою конкурсних заходів мав стати ефір 29 грудня.
Ліберальні цінності звичайному українцеві не близькі (принаймні, з точки зору лінгвістики), тому по ходу дії у об'єднання з'явилася нова - більш художня - назва: Команда Озимого Покоління. Його метафорична підкладка розшифровується самими Озимими таким чином: посіяні Незалежністю, вони були накрити снігом Хаосу (вседозволеністю чиновників), але проросли, згідно із законами природи, тому весна настане неминуче.
Наскільки ця алегорія стосується "перших осіб" Озимих - Валерія Хорошковського та Інни Богословської - незрозуміло. Перший зробив прекрасну кар'єру і в умовах Хаосу, встигнуши побувати за останні 4-5 років ще і помічником, і радником прем'єр-міністра України, і членом фракції пропрезидентської НДП. Інна Богословська відбулася як юрист і як член фракції "Трудова Україна" у часи того ж Хаосу.
Проте, повернемося до суботнього телевізійного ефіру. Вів акцію керівник "зірки телебачення України" Олександр Богуцький, шоумен, той самий, що більш асоціюється з помпезними концертами в рамках тура "Обирай майбутнє" на підтримку Кучми-2. Власне шоу транслювалося по ICTV, СТБ і Новому каналу, що мимовільно викликало до життя бородатий анекдот про "я тобі покручу".
Що ж до того, що відбувалося на екрані, то розібратися в цьому міг тільки дуже підкований глядач. Тобто було ясне лише одне - з семи фіналістів треба когось вибрати, набираючи відповідний "8-800" номер (дзвонки оплачували КОПи). І народ обирав - наймолодших та невимушених. Симпатичних й тих, хто не боїться камери. Але - чи "озимих"?
Тільки майже в кінці ефіру ведучий випадково спромігся зазначити, що переможець отримає місце в першій десятці Озимих, двоє наступних фіналістів - місця у другій і т.д.
Власне шоу нагадувало щось середнє між конкурсом краси і "Слабою ланкою" - учасники записали презентаційні ролики, відповідали на питання вже стабілізованих лідерів Озимого Покоління - Богословської, Хорошковського і Ко - та робили різноманітні декларативні заяви на кшталт: "Треба відповідати за свої вчинки", "Треба думати про країну", "Треба піклуватися про свою сім'ю"…Змістовно, що і говорити.
В кожному турі учаснику надавалася можливість самовиявитися протягом 45 секунд, іншими словами, три учасники шоу, що протрималося до кінця, говорили назагал 2 хвилини 15 секунд плюс коротенький ролик. Чи можна за цей час визначитися з раціональним вибором?
Не дивно, що симпатію глядачів завоювали двоє журналістів (Остап Процик з Львова і Олена Павлова з Одеси) та один студент (Дмитро Скрипченко з Харкова). Власне, направлення в першу десятку Озимих отримав двадцатип'ятирічний Остап. Конкурсанти-виробничники шквалу дзвінків не заробили.
Нагадаємо, що Озиме покоління за визначенням - це покоління self made людей. Чого встигли домогтися конкурсанти за все своє життя - глядачі так і не дізналися. Пусті доки й їх сторіночки на сайті збірної Озимих.
Загалом-то, зрозуміло, що власне конкурсний відбір - цей тільки засіб просування бренда Озимих. Теле- та радіореклама, бігборди та банери, що заповнили увесь укрнет, нав'язливі та не дуже газетні публікації - і ось вже молоді розумні люди стикаються з новою політичною силою, що начебто складається не з правих-лівих-зелених, і тепер, можливо, пригадають про нього на виборах. Причому пригадають не тільки в березні 2002, але і восени 2004.
З іншого боку на очах у всієї країни витончено проходить відпрацювання проекту "політична партія під ключ", про який багато говорили, коли стало відомо, що з НЛО будуть працювати Юхим Островський та Петро Щедровицький. Тому всілякі непорозуміння на зразок відсутності Миколи Вересня - лідера КОП за версією їхньої банерної реклами - тут цілком припустимі. Український досвід буде осмислений і відрефлексорований - але, мабуть, вже в іншому місці.
"Так" на це питання спробувала відповісти Команда Озимого Покоління, що підводила підсумки відкритого кадрового конкурсу в суботу, 29 грудня. "Так" відповіли б глядачі, якби, звичайно, вважали, що "путівку у велику політику" мають отримувати виключно молоді журналісти та студенти.
Сюжет, що розвивався протягом останнього місяця, стисло можна переказати так: наприкінці листопада Валерій Хорошковський, молодий та гарний бізнесмен й депутат, оголосив про початок конкурсу "на заміщення вакансій" в новому політичному об'єднанні, в народі відомим під ім'ям НЛО (Нове ліберальне об'єднання). Потенційні конкурсанти подавали заявки за допомогою інтернету, розв'язували завдання, потім їх відбирали на очній діловій (а можливо, й діагностичній або оргдіяльнісній) грі. Останньою точкою конкурсних заходів мав стати ефір 29 грудня.
Ліберальні цінності звичайному українцеві не близькі (принаймні, з точки зору лінгвістики), тому по ходу дії у об'єднання з'явилася нова - більш художня - назва: Команда Озимого Покоління. Його метафорична підкладка розшифровується самими Озимими таким чином: посіяні Незалежністю, вони були накрити снігом Хаосу (вседозволеністю чиновників), але проросли, згідно із законами природи, тому весна настане неминуче.
Наскільки ця алегорія стосується "перших осіб" Озимих - Валерія Хорошковського та Інни Богословської - незрозуміло. Перший зробив прекрасну кар'єру і в умовах Хаосу, встигнуши побувати за останні 4-5 років ще і помічником, і радником прем'єр-міністра України, і членом фракції пропрезидентської НДП. Інна Богословська відбулася як юрист і як член фракції "Трудова Україна" у часи того ж Хаосу.
Проте, повернемося до суботнього телевізійного ефіру. Вів акцію керівник "зірки телебачення України" Олександр Богуцький, шоумен, той самий, що більш асоціюється з помпезними концертами в рамках тура "Обирай майбутнє" на підтримку Кучми-2. Власне шоу транслювалося по ICTV, СТБ і Новому каналу, що мимовільно викликало до життя бородатий анекдот про "я тобі покручу".
Що ж до того, що відбувалося на екрані, то розібратися в цьому міг тільки дуже підкований глядач. Тобто було ясне лише одне - з семи фіналістів треба когось вибрати, набираючи відповідний "8-800" номер (дзвонки оплачували КОПи). І народ обирав - наймолодших та невимушених. Симпатичних й тих, хто не боїться камери. Але - чи "озимих"?
Тільки майже в кінці ефіру ведучий випадково спромігся зазначити, що переможець отримає місце в першій десятці Озимих, двоє наступних фіналістів - місця у другій і т.д.
Власне шоу нагадувало щось середнє між конкурсом краси і "Слабою ланкою" - учасники записали презентаційні ролики, відповідали на питання вже стабілізованих лідерів Озимого Покоління - Богословської, Хорошковського і Ко - та робили різноманітні декларативні заяви на кшталт: "Треба відповідати за свої вчинки", "Треба думати про країну", "Треба піклуватися про свою сім'ю"…Змістовно, що і говорити.
В кожному турі учаснику надавалася можливість самовиявитися протягом 45 секунд, іншими словами, три учасники шоу, що протрималося до кінця, говорили назагал 2 хвилини 15 секунд плюс коротенький ролик. Чи можна за цей час визначитися з раціональним вибором?
Не дивно, що симпатію глядачів завоювали двоє журналістів (Остап Процик з Львова і Олена Павлова з Одеси) та один студент (Дмитро Скрипченко з Харкова). Власне, направлення в першу десятку Озимих отримав двадцатип'ятирічний Остап. Конкурсанти-виробничники шквалу дзвінків не заробили.
Нагадаємо, що Озиме покоління за визначенням - це покоління self made людей. Чого встигли домогтися конкурсанти за все своє життя - глядачі так і не дізналися. Пусті доки й їх сторіночки на сайті збірної Озимих.
Загалом-то, зрозуміло, що власне конкурсний відбір - цей тільки засіб просування бренда Озимих. Теле- та радіореклама, бігборди та банери, що заповнили увесь укрнет, нав'язливі та не дуже газетні публікації - і ось вже молоді розумні люди стикаються з новою політичною силою, що начебто складається не з правих-лівих-зелених, і тепер, можливо, пригадають про нього на виборах. Причому пригадають не тільки в березні 2002, але і восени 2004.
З іншого боку на очах у всієї країни витончено проходить відпрацювання проекту "політична партія під ключ", про який багато говорили, коли стало відомо, що з НЛО будуть працювати Юхим Островський та Петро Щедровицький. Тому всілякі непорозуміння на зразок відсутності Миколи Вересня - лідера КОП за версією їхньої банерної реклами - тут цілком припустимі. Український досвід буде осмислений і відрефлексорований - але, мабуть, вже в іншому місці.
