Все змішалося: Новий рік, коні, люди, вибори, адмінресурс…

Четвер, 3 січня 2002, 14:57
Коли ще подумати про нове щастя для себе особисто і для народу, як не напередодні Нового року? Тим більш, що нинішні новорічні свята приємно співпали ще з одним всенародним щастям - не за горами березень, коли на полювання за любов'ю вийдуть не тільки коти, але і майбутні депутати.

Поки ті, які гуляють самі по собі, накопичують перед поєдинками пристрасті жир під зимовою шерстю, любовна лихоманка вже охопила осіб, які надають перевагу затишним трибунним та кабінетним інтер'єрам перед мокрими дахами й підворіттями. У Криму окремі претенденти на нову владу вже почали передвиборний флірт із виборцями під новорічною ялинкою. Причому, за їхній же - виборців - рахунок.

Задовго до 31 грудня столицю автономії й Ялтинську трасу прикрасила голлівудська посмішка Леоніда Грача, які з біг-бордів просто засліплювала. Трьохаршинна голова вождя кримських комуністів, за спиною у якого, як і належить, життєрадісно несуть трудову вахту працівник і робітниця, вітає кримчан з Новим роком і Різдвом.

До Грача своїм ликом рекламні біг-борди у Криму прикрашали тільки 3 рази. Вперше раз це зробив авторитетний бізнесмен і нардеп Лев Міримський. До дня народження своєї дружини він помістив на загал її фото із зворушливим написом "Я тебе кохаю". Рекламне ноу-хау застосував потім мер Сімферополя Валерій Єрмак, що закликав зі всіх перехресть виборців-сімферопільців слоганом, який нагадував ностальгічні черги за милом і туалетним папером: "Разом вистояли - разом переможемо".

А потім і на президентських виборах вирішили не обмежуватися написами "Кучма - наш Президент" на всіх парканах, які, бігаючи і матюкаючись з відрами фарби нічними вулицями, вимальовували (в якості - народної творчості) дільничі міліціонери. Біг-борди демонстрували Гаранта на повний зріст, над яким, обійнявши його як син за плечі, дещо височів тогочасний кримський прем'єр Сергій Куніцин.

Зрозуміло, що Міримський оплачував публічний прояв сімейного кохання з власної кишені, а президентом мозолили очі за рахунок місцевого бюджету. У скільки ж обійшлося Грачу його скромне святкове привітання, честю якого він скористався тільки на 4-й рік свого перебування при владі, абсолютно проігнорувавши три попередні новорічні свята?

Судячи з його заяви про те, що біг-борди - мальовничий дарунок не від Грача-людини і кандидата, а від Грача-голови парламенту, Леонід Іванович обійшовся без особистих витрат. Ціна одного рекламного щита за виготовлення, за прайс-листом 3-х фірм, які займаються у Сімферополі цим видом бізнесу, коливається від $160 до $450, а оренда у середньому становить $200. Помноживши це на кількість біг-бордів, виходить, що бюджет витратив на рекламний задум спікера у середньому $2000.

Аллах з ними - з картинками, може, дійсно, пенсіонери і вчителі готові пожертвувати зі своїх неоплачених пенсій і зарплат якісь дрібні гроші на щастя бачити усмішку на суворому обличчі Старшого брата. Тим більше, тут можна і посперечатися. Можливо, ці гроші взяли просто з якого-небудь представницького позабюджетного фонду або з відмитих коштів, призначених на ремонт якої-небудь банальної бані. Щоправда, з'ясувалося, що Леонід Іванович готовий зі своїми привітаннями, буквально, влізти до кишені кожного виборця.

У Новорічну ніч багато дітей у Криму, які вже вміють читати, ледве не переплутали кримського спікера з Дідом Морозом. Відкриваючи подарункові пакети з карамельками і печивом, обачливо закуплені батьками і вкладені під ялинки, дітлахи натикалися на дві нотатки.

Одна повідомляла, що "Подарунок святковий" ГОСТ 14031-68, який необхідно зберігати за температури 18 градусів і відносній вогкості повітря не вище за 7%, виготовлений на Сімферопольській кондитерській фабриці (вул. Севастопольська, 39). На другій був намальований блакитний Дід Мороз, а поруч з ним скромний текст: "Дорогі друзі! Сердечно вітаю Вас з Новим Роком і Різдвом Христовим. Нехай 2002 рік для всіх буде мирним і щасливим. Голова ВР АРК Л.І. Грач".

Такі ж записочки, як з'ясувалося, були вкладені не тільки у подарунки, але і у фруктові набори невідомого виробництва, які дуже урізноманітнили святковий асортимент сімферопольських магазинів.

Не обійшлося без жертв. На "грачиних" подарунках обпеклися колишній прем'єр і до цього дня лідер місцевої НДП Сергій Куніцин, і все той же нардеп Лев Міримський. Вони, кожний для своїх виборців, закупили у масовому порядку новорічні подарунки і випадково відкривши їх, пересвідчилися, що трохи було не проагітували за свого політичного суперника.

Після цього в уряді Криму трапилася паніка. Справа у тому, що місцевий орган виконавчої влади, очолюваний "трудовиком" Валерієм Горбатовим також замовив для маленьких кримчан "свої" цукерки й печиво. Усього-тільки саму малість - 10 687 штук. І, звичайно, на тій же Сімферопольській кондитерській фабриці. Пакети довелося перевіряти, правда, вибірково, і привітання від Грача все ж просочилися у деякі подарунки від Горбатова. Втішає одне: бюджет від цього майже не постраждав, щось сплатили недружні Грачу партії, інше - самі виборці-покупці.

Проте зубожіла місцева казна від іншої передвиборної розваги спікера. У грудні у засніженому Криму раптом вирішили провести традиційно літній музичний фестиваль "Пісні моря". Дивним було і місце його проведення. Не в Ялті, як завжди, а в чотирьох інших населених пунктах, у двох з яких - Джанкой і Сімферополь - портовими жодним чином не назвеш.

Пояснювало загадкове свято лише одне - він офіційно проводився під патронатом Леоніда Грача. Місцевий уряд, що трохи поопирався, все-таки віддав на морські пісні 50 тис. грн., а організатори постаралися зробити з них справжнє передвиборне свято. Хорошого свята, звичайно, не вийшло - грошей було замало, проте їх вистачило, щоб порадувати друзів і партійних соратників спікера.

Особливо, одного з них. Судячи з кошторису витрат, майже третина всієї суми пішла на радість одному Юрію Богатікову, без якого Грач і до Москви не їздить, і вдома за чарку чаю не сідає. Якщо за 4 концерти хору - "Таврійський благовіст", лауреату престижних міжнародних конкурсів, що складається з 23-х артистів - заплатили на всіх 2 тисячі, то один співаючий комуніст отримав 6 тисяч. А якщо додати до цього оренду звукопідсилюючої апаратури, яку Богатіков, кажуть, використовує на концертах лише власну, то в кишеню до нього потрапили ще 12 тис. грн.

Проте, іменини серця для співака народного щастя продовжуються. На своєму першому у новому році засіданні Президія ВР Криму ухвалила рішення "Про святкування 70-річчя народного артиста СРСР, почесного кримчанина Ю.І.Богатікова". У документі сказано, що ювілейні заходи будуть проходити не тільки у щасливому лютому, що подарував світові великого артиста, але і, яка несподіванка, у березні.

І на кожному такому заході, кожному концерті, Богатіков буде отримувати гроші не тільки за надрив горла й оренду апаратури, але і за агітацію особистого друга і голови ювілейного оргкомітету Грача. І все у нього вийде, адже співак, говорячи про самого себе, часто повторює, що зміг би заспівати навіть залізничний розклад.

Проте, обмовляти не будемо, у рішенні Президії немає жодного слова про передвиборну агітацію. Кожна його буква, включаючи розпорядження уряду внести витрати на ювілейні заходи до бюджету 2002 року, - справжня пісня на честь "багаторічної добросовісної праці, високої професійної майстерності, видатних досягнень і величезного внеску".

Щоправда, деякі неосвічені спостерігачі, які нічого не тямлять у світовій пісенній класиці, а тому аморально знущаються щодо двомісячної ювілейної вахти місцевого Моцарта від радянської пісні. Вони вже побачили у зворушливій музичній ідеї грубу, незаконну і навіть аморальну спробу відспівування бюджетних коштів для передвиборних цілей. Але що робити, все, що є хорошого у житті, як відомо, або незаконне, або аморальне, або веде до ожиріння.

Інші у своєму цинізмі заходять ще далі. Вони стверджують, що краще б Леонід Грач замість централізованого вкладення привітальних записок у новорічні подарунки і пісень моря на морозі, зайнявся, нарешті, виконанням своїх обіцянок. Наприклад, підвищенням пенсій для місцевих пенсіонерів.

Адже про це вони чують ось вже 3 роки перед кожним 1 січня, а у розв'язанні проблеми, як кажуть, і кінь не валявся. Не розуміють вони, що він і не може валятися, де попало. Коня вже осідлав Грач, щоб знову вдертися до влади. А за передвиборчий овес доведеться, очевидно, платити платнику податків. Щоправда, як завжди виявиться, як у безглуздій приказці: не у коня корм.



powered by lun.ua