Незабаром на Champion.com.ua стартує проект Go, Ukes, Go!
Вівторок, 8 січня 2002, 17:26
На цьому фото легендарна трійка форвардів, так звана Uke-line, що в 50-х роках минулого століття захищала жовто-чорні кольори хокейної дружини "Бостон брюінс". Це – Вік Стасюк, Бронко Хорват й Джоні Буцик. Uke (Ukie) – так іноді, задля спрощення скорочено по той бік океану називають вихідців з України.
Не важко здогадатися, що Бронко Хорват не був Uke. Він – мадяр. Однак, вболівальники на це не зважали. "Go, Ukes, Go!" – так вони вітали появу на хокейному майданчику своїх улюбленців. "Вперед, юки, вперед!"
Хокей - гра характерна (наголос на другому складі), жорстка й безкомпромісна, і в ній українці, точніше канадці, у чиїх жилах є частка української крові, зуміли розкрити свої природні якості: енергію й дух, що живе у генах людини, який не можна викорінити, який завжди прагне бути першим, кращим й вічним.
Переважна більшість українців й гадки не має, що Uke, як хокейне явище, існує й усіляко розвивається. Що мається на увазі? У різні роки капітанами команди "Вінніпег Джетс" були Морріс Лукович, Дейл Хаверчук, Кейт Ткачук (американці замість "чук" кажуть "чак" ). Брат Морріса Луковича Бред нині грає за "Даллас старс". Батько Бреда Берні Лукович у 1970-х рр. грав за "Пітсбург пінгвінз" та "Сент-Луіз блюз". Подібних прикладів можна навести чимало.
Першими, ще в тридцятих роках, були Іван Гоцеліг та Джек Шевчук.
Потім – ціла плеяда яскравих зірок: Білл Барилко, Террі Савчук, Турк Брода, Білл Мосієнко, Ерік Нестеренко. Пізніше - Волт Ткачук, Майк Боссі, Берні Федерко, Майк Крушельницький, Морріс Лукович, Дейв Бабич, Дейл Хаверчук, Клінт Маларчук. Сьогодні – це Річард Матвійчук, Дрейк Береговський, Дейв Андрейчук, Кен Данейко, Куртіс Лесчишин, Стів Коновальчук, Кейт Ткачук. Перші кроки зараз роблять Тодд Федорук, Глен Митрополит, Дарсі Гордійчук. А про українські корені Уейна Грецкі ви чули?..
Загалом, так би мовити, школу виживання НХЛ пройшло майже 200 Ukes! Ці люди не є українцями, але тим не менше їх можна вважати якщо не дітьми, то бодай онуками України. Гадається, ви збагнули про що йдеться. Мова не про унікальність українців. Україна у силу певних причин назавжди втратила цих людей, але попри це ми маємо право говорити про прояви такого явища як українство на тлі такої гри як хокей. Ми зрештою маємо право пишатися тим же Террі Савчуком, Біллом Мосієнко, десятками інших людей, які ніколи не були в Україні, але які знали, що вони – Uke й пишалися цим.
Хокей – це дзеркало. В даному випадку – це дзеркало Канади й тих людей, які у ній живуть. Українська діаспора у цій країні досить велика. Етнографи називають цифру від 6 до 9 відсотків від усього населення цієї країни. Природньо, що Ukes органічно розтворилися у тамтешньому побуті, звичаях й захопленнях, доповнивши їх своїм заповзяттям, колоритом й душею. Ukes в Національній хокейній лізі - це феноменальне й унікальне явище. Мабуть ніде більше українці-діаспоряни не змогли так реалізувати себе й свої якості, свій характер, як у північноамериканському хокеї. Бізнес, мистецтво, влада – юкі є скрізь, але у хокеї – понад усе!
Новий авторський проект на www.champion.com.ua матиме просту назву "Go, Ukes, Go!" Матеріали, розміщені на ньому в Україні не публікувалися. Ви – перші читачі. Наскільки це цікаво – судити вам, так само й про те, чи варта сама тема уваги.
Ми вирішили працювати за своєрідним графіком – розміщувати матеріали раз на тиждень. Так що - заходьте. Заходьте, навіть якщо вас повністю обходить хокейна тема. Ви знайдете тут щось для себе.
Власне у нарисах (а обрано саме таку літературну форму) йтиметься не лише про хокейні досягнення й рекорди. За кожною людиною своя доля, своє життя, в яких поєднуються слава й буденність, несамовитий біль і шалена радість, трагічність і велич. Я спробував охопити все, чим живе людина. А це не тільки спорт. Хокей у даному випадку – місток між нами й ними, між минулим і сьогоденням, місток між різними почуттями й емоціями, завдяки яким ми живимо.
Дякуємо за увагу й запрошую у жорсткий, іноді жорстокий, але сповнений краси, несподіванок, а іноді й містики, світ найшвидшої у світі гри – світ хокею.
Let’s go, Ukes!
Не важко здогадатися, що Бронко Хорват не був Uke. Він – мадяр. Однак, вболівальники на це не зважали. "Go, Ukes, Go!" – так вони вітали появу на хокейному майданчику своїх улюбленців. "Вперед, юки, вперед!"
Хокей - гра характерна (наголос на другому складі), жорстка й безкомпромісна, і в ній українці, точніше канадці, у чиїх жилах є частка української крові, зуміли розкрити свої природні якості: енергію й дух, що живе у генах людини, який не можна викорінити, який завжди прагне бути першим, кращим й вічним.
Переважна більшість українців й гадки не має, що Uke, як хокейне явище, існує й усіляко розвивається. Що мається на увазі? У різні роки капітанами команди "Вінніпег Джетс" були Морріс Лукович, Дейл Хаверчук, Кейт Ткачук (американці замість "чук" кажуть "чак" ). Брат Морріса Луковича Бред нині грає за "Даллас старс". Батько Бреда Берні Лукович у 1970-х рр. грав за "Пітсбург пінгвінз" та "Сент-Луіз блюз". Подібних прикладів можна навести чимало.
Першими, ще в тридцятих роках, були Іван Гоцеліг та Джек Шевчук.
Потім – ціла плеяда яскравих зірок: Білл Барилко, Террі Савчук, Турк Брода, Білл Мосієнко, Ерік Нестеренко. Пізніше - Волт Ткачук, Майк Боссі, Берні Федерко, Майк Крушельницький, Морріс Лукович, Дейв Бабич, Дейл Хаверчук, Клінт Маларчук. Сьогодні – це Річард Матвійчук, Дрейк Береговський, Дейв Андрейчук, Кен Данейко, Куртіс Лесчишин, Стів Коновальчук, Кейт Ткачук. Перші кроки зараз роблять Тодд Федорук, Глен Митрополит, Дарсі Гордійчук. А про українські корені Уейна Грецкі ви чули?..
Загалом, так би мовити, школу виживання НХЛ пройшло майже 200 Ukes! Ці люди не є українцями, але тим не менше їх можна вважати якщо не дітьми, то бодай онуками України. Гадається, ви збагнули про що йдеться. Мова не про унікальність українців. Україна у силу певних причин назавжди втратила цих людей, але попри це ми маємо право говорити про прояви такого явища як українство на тлі такої гри як хокей. Ми зрештою маємо право пишатися тим же Террі Савчуком, Біллом Мосієнко, десятками інших людей, які ніколи не були в Україні, але які знали, що вони – Uke й пишалися цим.
Хокей – це дзеркало. В даному випадку – це дзеркало Канади й тих людей, які у ній живуть. Українська діаспора у цій країні досить велика. Етнографи називають цифру від 6 до 9 відсотків від усього населення цієї країни. Природньо, що Ukes органічно розтворилися у тамтешньому побуті, звичаях й захопленнях, доповнивши їх своїм заповзяттям, колоритом й душею. Ukes в Національній хокейній лізі - це феноменальне й унікальне явище. Мабуть ніде більше українці-діаспоряни не змогли так реалізувати себе й свої якості, свій характер, як у північноамериканському хокеї. Бізнес, мистецтво, влада – юкі є скрізь, але у хокеї – понад усе!
Новий авторський проект на www.champion.com.ua матиме просту назву "Go, Ukes, Go!" Матеріали, розміщені на ньому в Україні не публікувалися. Ви – перші читачі. Наскільки це цікаво – судити вам, так само й про те, чи варта сама тема уваги.
Ми вирішили працювати за своєрідним графіком – розміщувати матеріали раз на тиждень. Так що - заходьте. Заходьте, навіть якщо вас повністю обходить хокейна тема. Ви знайдете тут щось для себе.
Власне у нарисах (а обрано саме таку літературну форму) йтиметься не лише про хокейні досягнення й рекорди. За кожною людиною своя доля, своє життя, в яких поєднуються слава й буденність, несамовитий біль і шалена радість, трагічність і велич. Я спробував охопити все, чим живе людина. А це не тільки спорт. Хокей у даному випадку – місток між нами й ними, між минулим і сьогоденням, місток між різними почуттями й емоціями, завдяки яким ми живимо.
Дякуємо за увагу й запрошую у жорсткий, іноді жорстокий, але сповнений краси, несподіванок, а іноді й містики, світ найшвидшої у світі гри – світ хокею.
Let’s go, Ukes!
