Боротьба за Мельниченка-депутата

1 перегляд
Вівторок, 5 лютого 2002, 12:53
У вівторок свій робочий день людина в червоній мантії Андрій Гнатенко присвятив одному незареєстрованому кандидату в народні депутати. В руках цього судді Верховного суду доля не просто Миколи Мельниченка. Від нього великою мірою залежить щасливе майбутнє політичних еліт України – оскільки за місяці, поки в кабінеті Кучми працював включений диктофон, на верховній аудієнції встигли побувати представники ледь не усіх сил. Повернення майора з багатою фонотекою до України може мати просто непередбачувані зараз наслідки.

Перш за все, варто подякувати судді за терпіння до преси, яка іноді трохи підіймала шум, а іноді від скуки спала прямо за столом у залі засідань. Ціною за терпіння стало те, що українська громадськість дізналася деякі подробиці з життя найзагадковішого українського політика (тепер Мельниченка можна відносити до цієї категорії громадян).

Отже, наприклад, згідно із зачитаною декларацією, минулого року Мельниченко отримав на "житло та харчування" від "міжнародних правозахисних організацій" 150 тисяч (щоправда, залишилося нез'ясованим, чого саме – гривень чи доларів). Є у екс-майора у власності автомобіль "Жигулі". День народження у Мельниченка 18 жовтня 1966, а дружина молодше його на вісім років – народилася у 1974.

Якщо ж по суті, то у перший день слухань іноді здавалося: ще зовсім трохи – і аргументація Центрвиборчкому не витримає. Однак нічого не сталося. Назвати сьогодні переможця в скарзі Соцпартії на дії ЦВК, який відмовив у реєстрації екс-майору, майже неможливо. Звичайно, при тому, що ніхто поза залою суду не впливатиме на суддю. Поновитися слухання має у п'ятницю.

Відмова Центрвиборчкому Мельниченку базується на відповідях, отриманих на запити до Генпрокуратури, МЗС, Держуправління охорони і Держкомкодону. Очевидно, центральний пункт, від якого відштовхуватиметься ЦВК, є дії екс-майора при отриманні закордонного паспорту.

Логіка в наступному: якщо Мельниченко отримав паспорт незаконно, то і його перебування за межами України є нелегальним. Таким чином він не підпадає під дії умов, згідно з якими закон про вибори дозволяє балотуватися тим, хто останні п'ять років не жив в України (пункт 2 статті 8 закону про вибори).

Центрвиборчком якраз і наполягає на тому, що закордонний паспорт Мельниченку було виписано не чесно, бо при заповненні спеціальної форми він не зазначив, що володів державною таємницею. "У невстановленому місці підробив заяву на отримання паспорту", - ідеться у відповіді ЦВК, отриманій від Генпрокуратури.

Ще один тонкий момент – це дати. Крім того, що Мельниченко не вказав про небезпечні знання, які накопичилися у його голові під час роботи в держохороні, він написав у анкеті, що "тимчасово не працює". І поставив підпис – 30 жовтня 2000 року. Слідкуйте за цифрами, щоб не заплутатися. Звільнення Мельниченка з Держуправління охорони було оформлено наказом від 4 листопада. В самому наказі значилося, що звільнений у запас СБУ він з 1 листопада. А рапорт про бажання піти у відставку він написав 23 жовтня.

Тобто, заповнюючи анкету, Мельниченко може і вважав себе вільним від служби Кучми, однак ще два дні формально залишався співробітником Держуправління охорони. Це і є "підробкою" документів, за що проти нього й було порушено справу.

Більш того, представниця інтересів ЦВК на "процесі Мельниченка", член Центрвиборчкому Марина Ставнійчук навела документальне свідчення "неправового" перебування Мельниченка за кордоном. У травні 2001 посольство України у Вашингтоні надіслало до Держдепартаменту США заяву, в якій повідомило, що дію закордонного паспорту екс-майора призупинено, а сам документ "анульований".

Відповідно, таким чином і перебування Мельниченка за кордоном виявилося нелегальним – оскільки візи стояли в неправильному паспорті. Такою є позиція Центрвиборчкому.

Цей момент із датами та замовчування Мельниченком факту доступу до держтаємниць може виявитися найслабшим місцем у соціалістів. І від того, чи братиме суддя до уваги цей момент, залежить успіх Соцпартії. Представники ж СПУ, як було видно на засіданні у вівторок, поклали в основу своєї стратегії спробу довести, що Мельниченко і досі має "місцем проживання" Україну.

Якщо гра проводитиметься за цим сценарієм, тоді Мельниченка не стосуватиметься норма закону про вибори, згідно з якою громадянин України може не мешкати на батьківщині, але балотуватися в депутати (серед них, нагадаємо, є і "перебування громадян України за її межами відповідно до чинних міжнародних договорів України", тобто за візами). Тоді і "неправильний" закордонний паспорт з візами цікавитиме вже в останню чергу.

Однак навіть якщо сторони ув'язнуть у цій темі, то у соціалістів, здається, не все втрачено. Можна ставити питання. Чому, наприклад, посольство поінформувало Держдеп США про анулювання паспорту вже коли Мельниченко місяць мешкав у Америці в статусі біженця? При цьому він мав відповідне посвідчення біженця і закордонний паспорт йому вже був не потрібний – оскільки громадянином України він залишався за звичною синьою книжечкою.

Крім того, незрозуміло таке. У анкеті на отримання закордонного паспорту Мельниченко вказав, що він тільки-но пішов зі свого колишнього місця роботи – "Управління державної охорони". Але за такої специфічною професії паспорт йому все ж дали. Що, до речі, і здивувало суддю.

Якщо ж говорити про інші аргументи Центрвиборчкому, то тут представники соціалістів – Сергій Салов та, в першу чергу, Сергій Головатий – виглядали не менш впевнено.

ЦВК вустами Марини Ставнійчук вважає, що Мельниченко протягом двох місяців "незаконно перебував на території Чехії". Тобто таким чином не виконується цитована вище вимога закону про вибори. Як аргумент Ставнійчук навела такі дані: "В екс-майора була одноразова віза на перебування на території Чеської республіки протягом 90 днів. Він виїхав до Чехії 26 листопада 2000 року, і таким чином, його віза закінчилася 25 лютого 2001 року". А поїхав він до США вже в квітні 2001. Отже, вважає Ставнійчук, час до отримання статусу біженця США майор жив у Чехії нелегально.

Водночас Олександр Мороз пояснив, що за десять днів до закінчення терміну візи Мельниченко подав заяву щодо отримання статусу біженця і решту часу не території Чехії мешкав законно – дякуючи американо-чеській двосторонній угоді.

Ще Центрвиборчком залучив в якості доказу лист заступника держсекретаря МЗС Моцика, який стверджує, що "жоден з чинних міжнародних договорів не передбачає правових підстав перебування Мельниченка у США". А, отже, на нього не поширюються умови, згідно з якими можна не мешкати в Україні, але балотуватися в депутати (той самий пункт 2 статті 8 закону про вибори). Соціалісти з цим, звичайно не погоджуються. Хоча б тому, що до функцій заступника держсекретаря не входить трактування двосторонніх міждержавних договорів.

Представниця ЦВК також зазначила, що на Мельниченка не поширюється стаття 12 Конвенції про статус біженців, на якій наголошував у своїй промові Головатий. За словами Ставнійчук, норма цього міжнародного документу не стосується осіб, які скоїли тяжкий злочин на території держави, яку вони залишили. (А 12 стаття Конвенції про статус біженців передбачає, що наприклад, хоч Мельниченко і отримав статус біженця у США, але його права визначаються країною постійного проживання, тобто Україною; зокрема право обирати та бути обраним.)

Однак Головатий після виступу Ставнійчук зазначив, суд жодної країни світу не визнав за Мельниченком скоєння тяжкого злочину, тому він все ж підпадає під дію 12 статті Конвенції ООН.

Головна дискусія між Мариною Ставнійчук та представниками СПУ розгорнулася навколо визначення, яке було записане у рішенні ЦВК. Йдеться про те, що Мельниченко подав суттєві недостовірні відомості щодо місця і часу його проживання на території України.

Представник ЦВК з посиланням отримані дані від Держкомкордону та МЗС стверджує, що Мельниченко не повертався на територію України після від'їзду до Чехії, а тому Україна не може бути місцем його проживання. Водночас Головатий декілька разів намагався почути від Ставнійчук докази того, що Мельниченко навів недостовірні дані, тобто документи офіційних органів, які б свідчили про те, що екс-майор не проживає на території України.

Відмовившись надати офіційні дані, Ставнійчук послалася на те, що у функції ЦВК не входить збирання офіційних даних, а тільки відомості, що Мельниченко не проживає на території України.

"Відмовивши у реєстрації кандидатом у депутати Миколі Мельниченку, ЦВК порушив норми українського та міжнародного права", - заявив Головатий. За його словами, дії ЦВК "набули характеру зловживання владними повноваженнями", а також ЦВК "проявив дискримінацію за політичними ознаками".

У своїй промові на засіданні Верховного суду Головатий навів перелік порушень, допущених ЦВК: сім положень Конституції України, два положення закону України "Про вибори народних депутатів України", одне положення закону "Про Центральну виборчу комісію", порушення норм Конвенції ООН про статус біженців, Конвенції ООН про захист прав людини, Першого протоколу до конвенції ООН з прав людини, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права".

Головатий вважає, що перешкоджаючи "Мельниченку у його виборчому праві", ЦВК порушує не лише його конституційній права, як громадянина, але і зобов'язання взяті на себе Україною згідно Міжнародних договорів.

На думку Сергія Головатого, передбачена у статті 8 закону "Про вибори народних депутатів" норма про обов'язкове проживання на території України кандидата у депутати протягом 5 років не стосується Мельниченка. За словами депутата-колишнього міністра юстиції, екс-майор був "громадянином України від народження", а це положення має відношення до іноземних громадян та осіб без українського громадянства, які стали громадянами України "шляхом натуралізації".

За словами іншого адвоката Мельниченка Сергія Салова, якщо все ж таки на Мельниченка поширювати норму восьмої статті, то все рівно місцем його проживання є Україна. Цивільний кодекс в першій частині 18 статті передбачає, що "місце проживання - це місце, де особа постійно або переважно проживає". За останні 5 років Мельниченко проживав на території України 46 місяців, або 77% від 5-річного терміну. Це значить, що переважну частину цього терміну він проживав на території України.

"Ця справа виникла не як юридична, а як політична. Юридичних підстав в цій справі немає", - зазначив лідер соціалістів Олександр Мороз.




Місяць у житті Мельниченка:

23 жовтня 2000 року Мельниченко подав рапорт про звільнення з Управління державної охорони
30 жовтня – заповнив заяву на отримання іноземного паспорту
1 листопада – день, яким датовано його звільнення з Управління державної охорони
2 листопада – отримав закордонний паспорт
4 листопада – підписано наказ про звільнення Мельниченка у запас СБУ в званні майора
21 листопада – Мельниченко подав заяву на отримання візи до Чехії
23 листопада – отримав візу до Чехії
26 листопада – перетнув кордон України з Польщею на автобусі "Ікарус"


Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua