"За єдУ" може набрати 51%. Теоретично
П'ятниця, 1 березня 2002, 16:53
31 березня 2002 року блок "Проти всіх" набирає 10%. "Команда озимого покоління" – 25%. Ще по 5% - Морська партія і ЗУБР. Залучивши "Жінок за майбутнє", вони формують більшість, яка ухвалює нову Конституцію з пожиттєвим обранням Людмили Кучми президентом України і перенесенням столиці до Мінська.
Мета цієї галіматті – простимулювати аутсайдерів. Не здавайтеся! Адже шанс проскочити до парламенту ще є. Принаймні ще зовсім недавно, за півтора місяці до виборів, половина свідомих громадян, які підуть голосувати, не знали, напроти якої партії чи блоку в бюлетені вони поставлять свій "хрестик".
З 10 по 18 лютого Центр політичних і електоральних досліджень СОЦІС розпитував 4000 громадян про їх передвиборчі настрої. Виявилося, що в день виборів явка має скласти 80-85%. Із них знають, за кого голосуватимуть, 56%. 44% - це той приз, рештки якого можна ухопити навіть у останній день. Тому зараз наступає час іспиту для штабів учасників виборів та їх політичних розробок.
Поки ж серед тих 56%, які визначилися, передвиборча картина виглядає так:
Перша група - це безумовні фаворити. Вони вже можуть іти до кравця – проколювати дірки у піджаках для депутатського значка. І, на думку соціологів, цей момент історичний – адже вперше за десять років в Україні з'явилася альтернатива комуністам:
"Наша Україна" - 28%;
Комуністична партія - 24%
Друга група складається з одного учасника – СДПУ(О), у якої 9%. Партія Медведчука, за словами директора СОЦІСа Миколи Чурілова, "міцно закріпилася" на третій позиції і "нарощує відрив" від переслідувачів. Зробити це, на думку соціолога, допомогли ролики про соціал-демократичні країни Євросоюзу. Виходить, не даремно в половині країн ЄС есдеки провели віртуальні перевороти:
Третя група – це учасники, у яких зменшується армія прихильників. СОЦІС радить Литвину не ображатися і низький рейтинг шанувальників "єди" пояснює просто – блок влади володіє рейтингом владних інституцій:
"За єду" - 9%;
Партія зелених - 5%;
Жінки за майбутнє - 5%
Четверта група – партії та блоки, які мають шанси пройти до парламенту:
Блок Юлії Тимошенко - 3,7%;
Соціалістична партія - 2,9%;
"Нова Генерація" - 2,7%;
"Яблуко" - 2,2%. (Дані округлені до більшого показника. Похибка 1,6%.)
Всіх інших СОЦІС відносить до п'ятої групи, які ні на що на цих виборах вже можуть не сподіватися. Обмовку вони зробили хіба що для "Команди озимого покоління". Їм надано шанс знайти вихід своїй самовпевненості і створити прецедент перетворення рейтингу 0,1% хоча б на 4% (не говорячи вже про анонсовані 10-12%). Зараз же соціологи відзначають "активне завоювання КОПомами медійного простору".
Слід ще раз наголосити: наведені рейтинги відображають смаки лише 56% громадян, які вже визначилися з вибором.
Інші 44% охочих прийти і проголосувати будуть діяти скоріше за покликом серця, рідше - слухати розум:
- Кожен третій, показує дослідження СОЦІСа, буде дивитися на лідера блоку. І тут соціологи відводять теледебатам роль великого помічника електорату. З одного боку, ці люди можуть зорієнтуватися на Ющенка. Однак які особисті риси лідер "Нашої України" проявить у відкритому бою на дебатах? Тим більше що опонентом йому всі телеканали обрали незручного Медведчука.
- Кожен четвертий з цих 44%, які не визначилися, буде порівнювати передвиборчі програми. Вони всі надруковані, і хто у що з наобіцянного повірить – це проблема кожного виборця.
- 19% з тих, хто не визначився з уподобаннями, але вирішив проголосувати, звернуться за порадою до якогось авторитету – родича чи начальника.
- 12%… просто не знають, як визначатимуться.
- 5% прийдуть і проголосують… "навмання".
- 2%, лише 2% почитають результати соцопитувань і подумають, чи викидати їм свій голос у скриньку аутсайдера, який не проходить до парламенту.
(Цікаво, що за чотири роки алгоритм дії людей, які визначаються у останні тижні, майже не змінився. Як показує дослідження Социс-Гелап (нинішній СОЦІС) у лютому 1998, 4,2% тоді також голосували б навмання, а за порадою звернулися 21,5%. Менш популярним стає читання передвиборчих програм – з 35% до 24%.)
Сьогодні, змагаючись за 44% "тих, хто ще не визначився", потенційно прохідні можуть підвищити свої шанси. Однак не меншою є ймовірність відтоку рейтингу, його розмивання за рахунок збільшення показників у опонентів. Зберігатиметься цей ризик аж до 31 березня. Крім того, тільки саме голосування дасть відповідь на питання про правдивість рейтингів соціологів та їх схильності до "проституювання".
Щоб пересвідчитися у різниці між тим, як буває на папері і як виходить у житті, достатньо поглянути на прогнози чотирирічної давності з дослідження "Социс-Гелапа", проведеного за півтора місяці до виборів 1998 року:
- Тоді СДПУ Буздугана могла розраховувати на 4,4% голосів, що було дуже і дуже непогано при похибці опитування у 2%. Але його електорат розтягнули інші учасники і за підсумками голосування соціал-демократи отримали 0,32%.
- Водночас СДПУ (Об'єднана) з молодими членами Віктором Медведчуком і Григорієм Суркісом мала в рейтингу 2,1%, а на виборах набрала 4,1%. (Щоправда, досі ходять легенди, для кого пожертвувала своїм процентом Аграрна партія – "футболістів" чи ПСПУ).
- Тоді ж у 1998 сумновідомий "Блок демократичних партій НЕП" міг наростити непоганий результат при рейтингу за півтора місяці до виборів 1,9%. Однак вийшли ганебні 1,23%.
- "Громада" при рейтингу 1,5% вийшла на 4,68%.
- НДП з 2,5% піднялася до 5,01%.
- Партія зелених здійснила сходження від 2,5% у рейтингу "Социс-Гелапа" до 5,44% у протоколі ЦВК.
- Народний Рух – з 5,4% до 9,4%.
- Блок Соціалістичної і Селянської партій, якому давали 3,2%, вийшов на рубіж з 8,56%.
- А найбільший приріст рейтингу був у КПУ – з 17% до 24,65%.
Це було у 1998 році. Зараз партії та блоки мають знову виставляти весь свій політичний товар. Весь до останку. Починається повний розпродаж технологій та ходів – до пустих прилавків, оскільки після 31 березня ця продукція буде вже нікому не потрібна.
Мета цієї галіматті – простимулювати аутсайдерів. Не здавайтеся! Адже шанс проскочити до парламенту ще є. Принаймні ще зовсім недавно, за півтора місяці до виборів, половина свідомих громадян, які підуть голосувати, не знали, напроти якої партії чи блоку в бюлетені вони поставлять свій "хрестик".
З 10 по 18 лютого Центр політичних і електоральних досліджень СОЦІС розпитував 4000 громадян про їх передвиборчі настрої. Виявилося, що в день виборів явка має скласти 80-85%. Із них знають, за кого голосуватимуть, 56%. 44% - це той приз, рештки якого можна ухопити навіть у останній день. Тому зараз наступає час іспиту для штабів учасників виборів та їх політичних розробок.
Поки ж серед тих 56%, які визначилися, передвиборча картина виглядає так:
Перша група - це безумовні фаворити. Вони вже можуть іти до кравця – проколювати дірки у піджаках для депутатського значка. І, на думку соціологів, цей момент історичний – адже вперше за десять років в Україні з'явилася альтернатива комуністам:
"Наша Україна" - 28%;
Комуністична партія - 24%
Друга група складається з одного учасника – СДПУ(О), у якої 9%. Партія Медведчука, за словами директора СОЦІСа Миколи Чурілова, "міцно закріпилася" на третій позиції і "нарощує відрив" від переслідувачів. Зробити це, на думку соціолога, допомогли ролики про соціал-демократичні країни Євросоюзу. Виходить, не даремно в половині країн ЄС есдеки провели віртуальні перевороти:
Третя група – це учасники, у яких зменшується армія прихильників. СОЦІС радить Литвину не ображатися і низький рейтинг шанувальників "єди" пояснює просто – блок влади володіє рейтингом владних інституцій:
"За єду" - 9%;
Партія зелених - 5%;
Жінки за майбутнє - 5%
Четверта група – партії та блоки, які мають шанси пройти до парламенту:
Блок Юлії Тимошенко - 3,7%;
Соціалістична партія - 2,9%;
"Нова Генерація" - 2,7%;
"Яблуко" - 2,2%. (Дані округлені до більшого показника. Похибка 1,6%.)
Всіх інших СОЦІС відносить до п'ятої групи, які ні на що на цих виборах вже можуть не сподіватися. Обмовку вони зробили хіба що для "Команди озимого покоління". Їм надано шанс знайти вихід своїй самовпевненості і створити прецедент перетворення рейтингу 0,1% хоча б на 4% (не говорячи вже про анонсовані 10-12%). Зараз же соціологи відзначають "активне завоювання КОПомами медійного простору".
Слід ще раз наголосити: наведені рейтинги відображають смаки лише 56% громадян, які вже визначилися з вибором.
Інші 44% охочих прийти і проголосувати будуть діяти скоріше за покликом серця, рідше - слухати розум:
- Кожен третій, показує дослідження СОЦІСа, буде дивитися на лідера блоку. І тут соціологи відводять теледебатам роль великого помічника електорату. З одного боку, ці люди можуть зорієнтуватися на Ющенка. Однак які особисті риси лідер "Нашої України" проявить у відкритому бою на дебатах? Тим більше що опонентом йому всі телеканали обрали незручного Медведчука.
- Кожен четвертий з цих 44%, які не визначилися, буде порівнювати передвиборчі програми. Вони всі надруковані, і хто у що з наобіцянного повірить – це проблема кожного виборця.
- 19% з тих, хто не визначився з уподобаннями, але вирішив проголосувати, звернуться за порадою до якогось авторитету – родича чи начальника.
- 12%… просто не знають, як визначатимуться.
- 5% прийдуть і проголосують… "навмання".
- 2%, лише 2% почитають результати соцопитувань і подумають, чи викидати їм свій голос у скриньку аутсайдера, який не проходить до парламенту.
(Цікаво, що за чотири роки алгоритм дії людей, які визначаються у останні тижні, майже не змінився. Як показує дослідження Социс-Гелап (нинішній СОЦІС) у лютому 1998, 4,2% тоді також голосували б навмання, а за порадою звернулися 21,5%. Менш популярним стає читання передвиборчих програм – з 35% до 24%.)
Сьогодні, змагаючись за 44% "тих, хто ще не визначився", потенційно прохідні можуть підвищити свої шанси. Однак не меншою є ймовірність відтоку рейтингу, його розмивання за рахунок збільшення показників у опонентів. Зберігатиметься цей ризик аж до 31 березня. Крім того, тільки саме голосування дасть відповідь на питання про правдивість рейтингів соціологів та їх схильності до "проституювання".
Щоб пересвідчитися у різниці між тим, як буває на папері і як виходить у житті, достатньо поглянути на прогнози чотирирічної давності з дослідження "Социс-Гелапа", проведеного за півтора місяці до виборів 1998 року:
- Тоді СДПУ Буздугана могла розраховувати на 4,4% голосів, що було дуже і дуже непогано при похибці опитування у 2%. Але його електорат розтягнули інші учасники і за підсумками голосування соціал-демократи отримали 0,32%.
- Водночас СДПУ (Об'єднана) з молодими членами Віктором Медведчуком і Григорієм Суркісом мала в рейтингу 2,1%, а на виборах набрала 4,1%. (Щоправда, досі ходять легенди, для кого пожертвувала своїм процентом Аграрна партія – "футболістів" чи ПСПУ).
- Тоді ж у 1998 сумновідомий "Блок демократичних партій НЕП" міг наростити непоганий результат при рейтингу за півтора місяці до виборів 1,9%. Однак вийшли ганебні 1,23%.
- "Громада" при рейтингу 1,5% вийшла на 4,68%.
- НДП з 2,5% піднялася до 5,01%.
- Партія зелених здійснила сходження від 2,5% у рейтингу "Социс-Гелапа" до 5,44% у протоколі ЦВК.
- Народний Рух – з 5,4% до 9,4%.
- Блок Соціалістичної і Селянської партій, якому давали 3,2%, вийшов на рубіж з 8,56%.
- А найбільший приріст рейтингу був у КПУ – з 17% до 24,65%.
Це було у 1998 році. Зараз партії та блоки мають знову виставляти весь свій політичний товар. Весь до останку. Починається повний розпродаж технологій та ходів – до пустих прилавків, оскільки після 31 березня ця продукція буде вже нікому не потрібна.
