У Німеччині все знають про українські вибори
Вівторок, 2 квітня 2002, 18:08
Німецькі газети коментують результати парламентських виборів в Україні.
"Німецька хвиля" цитує газету Франкфуртер Рундшау, яка, зокрема, пише: "Можливо, формальні вимоги демократичних виборів в Україні і було виконано. Однак з голосуванням на західний манер вони мали небагато спільного. Влада постійно перешкоджала передвиборній діяльності опозиційних сил. Результати підрахунку голосів у цій збіднілій країні не змогли применшити латентної недовіри виборців до касти політиків: не дивно, що через десять років після здобуття незалежності найбільшим об'єднанням на виборах залишаються ті, хто не бере участі в голосуванні".
На думку автора Франкфуртер Рундшау, парламентські вибори вже заздалегідь було оголошено репетицією президентських, які повинні відбутися через два роки. "Але тільки лідеру опозиції Ющенку вдалося здобути репутацію можливого наступника президента Кучми. А керівник президентської адміністрації Литвин зі своїм поганим результатом на виборах вже достроково позбавив себе шансів на президентське крісло. Для забезпечення спокійної старості Кучмі слід було б знайти собі більш популярного наступника".
Тему продовжує газета Зюд дойче Цайтунг: "Як не парадоксально це виглядає на перший погляд, але Ющенко своєю перемогою на виборах забезпечив Кучмі більший простір для маневру, хоча президент країни змушений змиритися з гіркою поразкою блоку "За єдину Україну". Однак Кучма знову зможе продовжити свою політику балансування між Сходом і Заходом і трохи ослабити тиск Москви. Отже, очікується, що обидва політики почнуть домовлятися між собою".
Газета Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ висловлює таку точку зору на парламентські вибори в Україні: "Яку суму виклав на стіл сталевий барон Віктор Пінчук, громадськості залишилося невідомим. Але зять президента Кучми може собі дещо дозволити, а тому він вклав гроші в партію із загадковою назвою "Команда озимого покоління". Сам же Пінчук належить до партії "Трудова Україна", що разом з іншими олігархічними угрупованнями увійшли до блоку "За єдину Україну", який підтримував Кучма.
"Озимих" же фінансував Пінчук - для того, щоб збагатити віртуальний політичний ландшафт України. Різноманітні політичні партії було створено свого часу для того, щоб заплутати виборця і відняти у конкурентів частину голосів. "Озимі" люди обіцяли ліберальні цінності, але досить незрозуміло.
Однак генеральну ідею можна збагнути - ліберальні погляди представляв би інакше тільки блок екс-прем'єра Ющенка "Наша Україна", а в них треба було відібрати голоси. Тим більшим було розчарування після виборів - наступний парламент змушений буде обійтися без "озимих" людей".
"Німецька хвиля" цитує газету Франкфуртер Рундшау, яка, зокрема, пише: "Можливо, формальні вимоги демократичних виборів в Україні і було виконано. Однак з голосуванням на західний манер вони мали небагато спільного. Влада постійно перешкоджала передвиборній діяльності опозиційних сил. Результати підрахунку голосів у цій збіднілій країні не змогли применшити латентної недовіри виборців до касти політиків: не дивно, що через десять років після здобуття незалежності найбільшим об'єднанням на виборах залишаються ті, хто не бере участі в голосуванні".
На думку автора Франкфуртер Рундшау, парламентські вибори вже заздалегідь було оголошено репетицією президентських, які повинні відбутися через два роки. "Але тільки лідеру опозиції Ющенку вдалося здобути репутацію можливого наступника президента Кучми. А керівник президентської адміністрації Литвин зі своїм поганим результатом на виборах вже достроково позбавив себе шансів на президентське крісло. Для забезпечення спокійної старості Кучмі слід було б знайти собі більш популярного наступника".
Тему продовжує газета Зюд дойче Цайтунг: "Як не парадоксально це виглядає на перший погляд, але Ющенко своєю перемогою на виборах забезпечив Кучмі більший простір для маневру, хоча президент країни змушений змиритися з гіркою поразкою блоку "За єдину Україну". Однак Кучма знову зможе продовжити свою політику балансування між Сходом і Заходом і трохи ослабити тиск Москви. Отже, очікується, що обидва політики почнуть домовлятися між собою".
Газета Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ висловлює таку точку зору на парламентські вибори в Україні: "Яку суму виклав на стіл сталевий барон Віктор Пінчук, громадськості залишилося невідомим. Але зять президента Кучми може собі дещо дозволити, а тому він вклав гроші в партію із загадковою назвою "Команда озимого покоління". Сам же Пінчук належить до партії "Трудова Україна", що разом з іншими олігархічними угрупованнями увійшли до блоку "За єдину Україну", який підтримував Кучма.
"Озимих" же фінансував Пінчук - для того, щоб збагатити віртуальний політичний ландшафт України. Різноманітні політичні партії було створено свого часу для того, щоб заплутати виборця і відняти у конкурентів частину голосів. "Озимі" люди обіцяли ліберальні цінності, але досить незрозуміло.
Однак генеральну ідею можна збагнути - ліберальні погляди представляв би інакше тільки блок екс-прем'єра Ющенка "Наша Україна", а в них треба було відібрати голоси. Тим більшим було розчарування після виборів - наступний парламент змушений буде обійтися без "озимих" людей".
