Кінах, який нікому не страшний

"Тимчасовий прем'єр" Анатолій Кінах впевнено крокує до річниці роботи на чолі уряду. У вівторок він влаштував свято емоцій – перед прес-конференцією протягом півхвилини усміхнувся разів п'ять чи шість. Можливо, він просто був радий бачити журналістів. Однак у стриманого Кінаха був й інший привід для щастя: він забезпечений роботою принаймні до осені. І це круто.

Кінаха прийнято вважати людиною без середньострокової перспективи і зі складною лексикою. Невідомо, чи бачить він себе подумки президентом. Зате ніхто інший таким його не сприймає. Це і рятує Кінаха. В умовах відсутності реального наступника Кучма й надалі змушений тримати його на головній кабмінівській посаді, аби ніякий "спритний Гонзалез" не вхопив стратегічне крісло. Та ще й у розпал "повзучого" Кучмагейту. За словами Миколи Томенка, існує така легенда: під час однієї з післявиборчих зустрічей Кучма пообіцяв, що "тільки через його труп" Ющенко ще раз стане прем'єром.

Сам Кінах, відмовившись від депутатського мандату, стрибнув у невідоме. Повернутися назад він вже не може. І після звільнення з посади прем'єра йому, як і в 1997 році, залишиться лише тільки мандат президента УСПП. Водночас Кінах не знає місце і час такого свого приземлення.

"Я розумію, наскільки це ризиковане рішення", - зазначив Кінах після відмови від депутатства. І далі в традиційному стилі додав, що свій вибір робив, виходячи "з точки зору загальнонаціональних проблем".

Не відомо, як національні інтереси, а інтереси самого прем'єра в цій непростій ситуації були враховані найбільше – з усіх можливих варіантів. "Рішення Кінаха відмовитися від депутатства є ситуативним для президента і вибором із двох лих для самого глави уряду. У нього практично не було альтернативи. В "За єдУ" у Кінаха немає шансів на політичну перспективу. У парламенті він став би одним з лідерів фракції, який конкурував би за лідерство разом з Литвином і Тігіпком", - вважає політолог Володимир Полохало.

Микола Томенко, обраний до парламенту за списком блоку Ющенка, читає у рішенні Кінаха думки "гаранта": "Посада прем'єра для Леоніда Кучми зараз є такою ж важливою, як і крісло спікера напередодні президентських виборів".

Отже, для півдюжини фаворитів Кучми, які мріють отримати прокляття наступника, Кінах при своїй безперспективності виявився найменшим злом. "Головне – не допустити до прем'єрства тих, хто є найбільш серйозними претендентами в президенти", - зазначає Томенко.

За таких умов, на думку Полохала, чинний прем'єр перестав бути "самодостатньою фігурою і на 90% опинився в залежності від волі та настрою президента".

З іншого боку, Кінаха тримають у напрузі й парламентські сили, які в будь-який момент можуть почати процедуру висловлення недовіри уряду. Врятувати від цього може прийняття програми Кабінету міністрів, яка на рік знімає питання відставки з порядку денного. І вже на 15 травня призначено засідання уряду, присвячене цій темі.

Однак Кабмін може працювати і без цієї індульгенції – приклад Пустовойтенка тому підтвердження. Крім того, можна працювати і в статусі в.о. – щоправда, з ще більшою залежністю від Кучми. Михайло Погребинський "не схильний вважати рішення Кінаха миттєвим самовбивством", оскільки і "без програми дій уряд може протриматися досить довго".

Тай й сам прем'єр попереджає, що "юридично факт незатвердження програми не є приводом для відставки". Логіка цікава: те, що твої ідеї не сприймає Верховна Рада – погано, але не на стільки, щоб самоліквідовуватися. Однак слід все ж пам'ятати, що епоха зараз не та, як під час 900-денного керівництва Валерія Павловича. Потужні і голодні претенденти на "сундук" Кучми сховалися за кріслами керівників всіх парламентських фракцій.

Всі три політолога сходяться на думці, що ризик сказати уряду "бай-бай" перед Кінахом постане, починаючи з вересня. Року 2002 чи 2003.

"Восени почнеться нове політичне життя", - зазначив Погребинський. За його припущенням, ініціаторами зміни уряду не обов'язково має стати лідер "Нашої України", а й президентські кандидати. "Однак чи є зацікавленість в дестабілізації? Припустимо, для Юлії Тимошенко це середовище існування. А ось який сенс в цьому для Ющенка та КПУ, враховуючи, що уряд нікому не загрожує?"

Погребинський також думає, що зараз становище у Кінаха навіть стабільніше, ніж якщо б до парламенту пройшли "Жінки", зелені, які б могли сформувати з "єдою" більшість. "Серед основних гравців поки немає інтересу знімати прем'єра". А щоб отримати трамплін для президентської кампанії, то, на думку політолога, для цього можна прийти на це крісло восени не цього, а наступного року.

Томенко ж прогнозує зняття уряду і формування ідеологічної більшості вже на осінньо-зимовий період-2002. Звичайно, якщо не буде ухвалено програму діяльності уряду. Але і для отримання річної індульгенції, і для того, щоб врятуватися від відставки, у Кінаха виникає дефіцит голосів – "єди" та підозріло солідарної з прем'єром СДПУ(О) замало.

Крім того, не слід забувати, що навіть безперспективні можуть стати конкурентами для перспективних. За словами Погребинського, хоч зараз у Кінаха і впав рейтинг, однак до цього спостерігалася позитивна динаміка. "І якщо б він був лідером блоку влади, то його президентський рейтинг міг би бути не нижче, ніж в Симоненка".

Хто зна, але при всій неприйнятності з таким показником можна і статус наступника з рук "гаранта" отримати. Що ж, в таких випадках герой перетворюється на жертву. І сумний кінець історії від цього іншим не стає. У середньостроковій перспективі.