Марчук - перший борець з "параноїдальними обвинуваченнями"

Понеділок приніс певну інтригу. Несподівано секретар Ради національної безпеки і оборони Євген Марчук виступив із заявою. "Щодо поширення наклепу і параноїдальних обвинувачень".

Судячи з усього, Марчук довго терпів і не витерпів - вирішив висловитися. Вірніше - послати сигнал. Тому що заява його, грізна за стилем, мало зрозуміла непосвяченим за змістом.

Короткий виклад тексту генерала - хтось слідує давній традиції "параноїдальних доносів". Цей хтось належить до "комплексуючих тіньових політиканів", які готові "вдатися до будь-яких ганебних і брудних способів", щоб заплямувати білий мундир генерала.

Читайте самі.

"Наш народ в 30-40-х роках минулого сторіччя вже проходив публічні доноси, обвинувачення в антидержавній діяльності, шкідництві, шпигунстві на користь американської, англійської, польської, гондураської та інших розвідок. І, як наслідок, масові репресії.

Дехто з комплексуючих "тіньових" політиканів тягне злочинні методи минулого в нове сторіччя.

Кажуть, що історія може повторюватися у вигляді фарсу. Фарс дійсно має місце. Але не все так просто. Не викликає сумнівів той факт, що за цим фарсом стоять політики, що збанкрутували і так звані процвітаючі за рахунок українського народу бізнесмени. На шляху їхніх оборудок останнім часом поставлений певний заслін. Тому вони і намагаються вдатися до будь-яких ганебних і брудних методів заради свого порятунку.

Вважаю, про це треба пам'ятати тим, хто, пояснюючи свої дії корпоративною солідарністю, допомагає розповсюджувати параноїдальні доноси. Загляньте в бібліотеки, почитайте архівні підшивки газет, вам стане, ймовірно, ніяково від схожості методів нинішніх і тогочасних стукачів.

Так що, думаємо разом".

Цікаво, що заяву секретаря РНБО передано агентством Інтерфакс-Україна без будь-яких скорочень і переказів. Що саме по собі незвичайно - таке можливо тільки після особистого і дуже наполегливого прохання з приймальної Марчука - навіть заяви Кучми, найважливіші, передаються у переказі. Не виключено, правда, що колеги не стали переказувати і без того туманний текст, побоюючись за правильність викладу.

На жаль, Марчук не пояснив, які "публічні доноси" він мав на увазі і хто цей явний невдаха, який на нього пише пасквілі.

Гадатимуть про це журналісти - Марчук на себе такої сміливості не взяв - а значить, чим його заява краща за доноси? Текст пана генерала дуже вже схожий на плакати "Люди! Будьте пильні! Ворог не дрімає!".

Але ані для кого не секрет давні "теплі" стосунки між Марчуком та кланом Деркачів. Візьмемо на себе сміливість і висловимо припущення, що саме цих "товаришів" мав на увазі Марчук, коли писав свою гнівну заяву. Що ж так обурило силу, що вже давно заспокоїлася? На що генерал образився?

Не станемо ворушити давнє минуле. Тільки свіжі приклади. З сайта Версии.com, який контролюється Деркачем-молодшим, є постійний вихід на спец-рубрику в газеті "Телеграф" під назвою "Справа Марчука". Там зібране все, що коли-небудь писала ця газета (що, звісно, також контролюється Деркачем-молодшим) про Марчука, його причетність до торгівлі зброєю та інших темних справ генерала.

На тих же Версіях ось вже декілька тижнів постійно висить банер (ніби розміщений в банерною мережі) газети Грані (не плутати з газетою Грані-плюс!) на статтю "В'єтнамський м'ясник - "дах" Марчука. Як тут не припустити про тісний зв'язок Деркача і цієї колись популярної (завдяки статтям Тетяни Коробової) газети?

Коротше, обоє молодці. Один пише публічні доноси, а другий ганьбить "темні сили". Конфлікт фактично перейшов у стадію обміну відкритими листами. Подивимося, що чекає попереду…